Шок і трепет
15 квітня 2016, 09:00
Грандів англійського футболу впевнено витісняє Лестер Сіті, зовсім недавно — непримітний невдаха, а тепер — амбітний вискочка і претендент на лаври чемпіона англійської прем'єр-ліги
Андрій Синявський
Джеймі Варді, бомбардир футбольного клубу англійської прем'єр-ліги Лестер Сіті і один з кращих нападників країни, лише п'ять років тому поєднував футбол із роботою на заводі медтехніки. "Пам'ятаю, моєю першою зарплатою у футболі були 30 фунтів на тиждень [трохи більше €37,5]",— згадує Варді колишнє життя.
Сьогодні гравець може розраховувати на зарплату в кілька тисяч разів більше, адже він грає за Лестер, головну сенсацію чемпіонату. За шість турів до кінця розіграшу цей ще недавно непримітний клуб впевнено лідирує в прем'єр-лізі.
Ніколи за свою 132‑річну історії лиси — так називають гравців Лестер — не були чемпіонами Англії. Найвище досягнення клубу за весь час існування — друге місце у далекому 1929 році. Тепер же скромна команда із відомістю на виплату грошей у 48,2 млн фунтів підкорює серця вболівальників у всьому світі. Для порівняння: найщедріший англійський клуб Челсі платить своїм гравцям 215,6 млн фунтів на рік.
У найдорожчій футбольній лізі планети давно відвикли від подібних сюрпризів. У чемпіонаті, відразу дев'ять представників якого входять до двадцятки найбагатших клубів світу, лідерство лисів здається неможливим. Коли рік тому англійська прем'єр-ліга (АПЛ) підписала рекордний телевізійний контракт на суму €6,71 млрд, спостерігачі поспішили передбачити ще більшу різницю у класі між грандами і клубами з меншими доходами.
Однак Лестер відчайдушно боровся за виживання в еліті місцевого футболу — і прорвався.
Ще 2002 року клуб перебував на межі банкрутства. Тоді його врятував нашвидку створений консорціум, очолюваний легендою англійського футболу Гарі Лінекером, для якого Лестер — не просто улюблена команда, а щось більше. Саме в цьому клубі Лінекер коли отримав путівку до великого футболу.
Сьогодні знаменитість не може натішитися грандіозними успіхами улюбленців. “Щось екстраординарне відбувається в світі футболу,— написав нещодавно він на сторінках британської The Guardian.— Щось, що не підкоряється логіці. Щось дійсно чарівне. Щось, що змушує мене почуватися щасливим, адже це те, що відбувається з моєю командою. Командою, яку я підтримую ще з того віку, коли був завбільшки з упаковку чіпсів".2015‑го подібні результати здалися б чиїмось злим жартом. Тоді у фаворитах на чемпіонський титул ходили імениті Челсі, Манчестер Сіті, Манчестер Юнайтед і Арсенал.
Тим часом керівництво Лестера, який ледь втримався в прем'єр-лізі, вирішило попрощатися з тренером команди Найджелом Пірсоном. Його місце посів італієць Клаудіо Раньєрі, і це призначення викликало подив.
“Серйозно? У нього, звісно, величезний досвід, але це рішення не надихає",— заявляв тоді Лінекер. Справа в тому, що Раньєрі у свої 60 з гаком років встиг потренувати Челсі, Ювентус, Інтер і Атлетіко, однак список його заслуг обмежується лише перемогою в Кубку Іспанії 1999 року.
Тоді мало хто звернув увагу на слова самого наставника: “Я люблю англійський футбол, бо у нього є характер.
Я боєць і хочу битися в кожному матчі. Тут кожен прагне битися з кожним".
Ніщо не зрівняється з цим сезоном. НіщоГарі Лінекер, зірка англійського футболу 1980-1990-х
Уже з перших поєдинків нового сезону лиси довели, що Раньєрі слів на вітер не кидає. У перших 17 матчах Лестер здобув 11 перемог і лише одного разу програв, що дозволило йому сенсаційно очолити турнірну таблицю на Різдво. Однак у січні 2016 року про шанси команди на титул все одно висловлювалися обережно.
Проте Лестер знову осоромив скептиків, здолавши Челсі, Евертон і Тоттенхем, а також здобувши значущі нічиї з Манчестер Юнайтед і Манчестер Сіті. Тільки Ліверпулю вдалось перемогти вискочку, і це стало лише другою поразкою Лестера в чемпіонаті.
Серед головних складових несподіваного успіху лис експерти називають згуртовану команду, що складається з раніше маловідомих, але амбітних гравців, а також тих, кого колись дарма списали гранди. Захисник Денні Сімпсон і півзахисник Денні Дрінкуотер свого часу виявилися не потрібні МЮ, Роберт Хут — Челсі, а Марк Олбрайтон — Астон Вілла. Проте в Лестері вони не просто були під масть — вони складають його остов.
Ще одна зірка Лестера — воротар Каспер Шмейхель, син легендарного голкіпера Петера Шмейхеля. Сторож воріт Лестера не любить порівняння з батьком і своєю нинішньою грою доводить, що вже вийшов із його тіні. Коли Шмейхель-молодший критикував пресу з цього приводу, його знаменитий батько погодився із сином, написавши в соцмережах: “Батько двох моїх онуків, чоловік моєї невістки. Я так сильно тебе поважаю".
А 32‑річного капітана лисів Уеса Моргана британська преса сьогодні називає новим обличчям англійської футбольної еліти. Разом з Хутом він утворив найнепрохідніший захист у АПЛ. До речі, капітан Лестера народився в неблагополучному районі, і сьогодні багато його друзів, за словами самого Моргана, відбувають термін у в'язниці.
У сучасному футболі важко зустріти успішний клуб, який використовує лише двох центральних півзахисників, але неймовірна працездатність досі маловідомого Н'Голо Канті дозволяє Лестеру перебігати будь-кого із суперників.
Однією з головних особливостей команди професіонали називають контратакувальний стиль, коли після перехоплення м'яча лестерівські бомбардири Ріяд Махрез і Джеймі Варді стають невловимими у своїх стрімких проходах. Саме до цих гравців переважно прикута увага преси. У напханому зірками англійському чемпіонаті ніхто не зумів домогтися яскравіших показників, ніж Махрез, який став відкриттям сезону. В його активі 16 забитих м'ячів (п'ятий результат чемпіонату) і 11 гольових передач (друге місце).
Варді ж лише на один точний удар відстає від лідера в гонці бомбардирів — він забив 21 гол, а в його конкурента Харрі Кейна з Тоттенхема 22 м'ячі. Причому ще в травні 2012‑го чимало вболівальників і спортивних оглядачів були шоковані розміром суми, яку клуб виклав за Варді, що мав тоді напіваматорський статус: нападник з напівпрофесійної ліги був придбаний за вражаючий 1 млн фунтів. Водночас загальна вартість гравців Лестера, за версією авторитетного німецького порталу Transfermarkt, становить €127 млн, і це лише 12‑та позиція в списку з 20 учасників АПЛ.
До кожної гри команду Лестера ретельно готують тренери й аналітики, причому гравцям надають інформацію щодо кожного суперника, з якої їх знайомлять через iPad.
Сам Раньєрі намагається не перевантажувати підопічних, хоча інтенсивність матчів у Англії досить висока. "Дуже важливо, щоб у футболістів було як мінімум два вихідних на тиждень",— каже Раньєрі.
Під час однієї з перших зустрічей він озвучив команді свої власні тренерські правила: “Я довіряю вам і надаю відпочинок. Крім того, періодично пояснюю деякі футбольні ідеї, а ви завжди повністю викладаєтеся".Здавалося б, за весь сезон суперники вже могли б вивчити гру Лестера і зуміти зупинити їхню казкову історію ще кілька місяців тому. Але сила завсідників прем'єр-ліги дивним чином виявилася їхньою слабкістю, наголошують оглядачі. На думку останніх, топ-команди до останнього не сприймали серйозно гру Лестера, вважаючи його "мильною бульбашкою, яка ще просто не лопнула".
Тим часом амбітний вискочка робить свою справу: з урахуванням відриву в сім очок за п'ять матчів до кінця сезону клубу буде достатньо трьох перемог, щоб стати чемпіоном. У лідера і головних конкурентів з Тоттенхема — приблизно такий же за складністю календар ігор. І підопічні Раньєрі для досягнення успіху мають не здригнутися у відповідальний момент, коли залишиться лише дотягнутися до заповітної мрії, вважають їхні вболівальники.
Між тим найзірковіший фанат клубу Лінекер вже пообіцяв, що проведе Match of the Day — найрейтинговішу футбольну передачу на британському телебаченні — в самому спідньому, якщо Лестер виграє чемпіонат. Вже в лютому, передчуваючи цей момент, він поділився в Instagram фото, на якому зображений в білизні на пляжі.