Андрій Шевченко
1 грудня 2017, 17:05
Головний тренер збірної України з футболу, найзабивніший форвард в історії національної команди (48 м'ячів), володар Кубка Ліги чемпіонів-2003 в складі ФК Мілан (Італія) і призу найкращого гравця Європи — Золотого м'яча-2004
Андрій Шевченко,
41 рік, одружений, четверо дітей
І талія — футбольна країна. Якщо ви порахуєте кількість футбольних шкіл, полів і людей, що займаються футболом, то зрозумієте, чому Італію називають футбольною країною. Для того щоб національна збірна була сильною, країна повинна жити футболом.
В італійський футбольний клуб на перегляд щороку приходить 12-20 тис. дітей. А в Україні — щонайбільше тисяча. Тобто тут у тебе спочатку в 10-20 разів нижчі шанси відібрати дійсно найкращих. А значить, в майбутньому у тебе не буде конвеєра гравців, з яких ти зможеш скласти основу головної команди.
І ще одне: якщо я хочу, щоб моя дитина займалася футболом, я повинен сам до себе ставитися вимогливо. Якщо батько раптом прокинувся, встав з дивану і сказав: "Я візьму свого сина за руку і потягну його до спортклубу, щоб він там займався", то нічого з цього не вийде. Для того щоб твій хлопчина розвивався в спорті, починати треба з себе.
Звичайно, вести здоровий спосіб життя. Люди хочуть зберегти свою молодість, довше жити. Спорт — це зовсім інша якість життя. Ось в такій атмосфері і народжується великий футбол.
Розвиток спорту в усьому світі — це державні дотації. Якщо в це не вкладати років десять, то у тебе з'являється провал в ціле покоління. Його дуже складно компенсувати.
Ми повинні робити щось подібне хоча б на тому рівні, на якому можемо собі це дозволити. Зараз наше головне завдання — це зловити хороше покоління. Зловимо — значить, зможемо чогось досягти.
___________________________________________________________________
1. Кого б ви назвали найвидатнішим футболістом і за що?
У сучасному футболі дуже важлива імпровізація. На неї здатні люди з глибоким розумінням футболу. У цьому сенсі Ліонель Мессі — унікальний приклад. З таким розумінням гри футболістів ще не було.
2. Кого б ви назвали найвидатнішим тренером і за що?
Для мене найвидатніший тренер — Валерій Васильович Лобановський. Він розумів еволюцію футболу. Бачив, куди він рухається. Він комплексно підходив до всього. І до підготовки, і до самої гри. Перевага Лобановського як тренера збірної була в тому, що у нього була базова команда — 14-15 гравців з Динамо (Київ). Він знав, що гравці розуміють його, обізнані в чому полягають його вимоги. Із сучасних тренерів я б відзначив Хосепа Гвардіолу (тренер Манчестер Сіті (Англія), Дієго Сімеоне (Атлетико, Мадрид (Іспанія), Мауріціо Саррі (Наполі, Неаполь (Італія). Останній не схожий ні на кого.
3. За що і кому ви ніколи не подасте руки?
Зазвичай прощаю людей. Адже у людини немає таких якостей, які з часом не змінюються. Ми з часом всі змінюємося. Руки не подам людині, яка в даний момент грубіянить, ображає. Я не люблю нахабство.
4. У що ви вірите на 100%?
Важко вірити в щось на 100%. Хіба що в майбутнє. Воно 100% настане.
5. На який результат ви плануєте вийти у своїй кар'єрі?
Мій результат зараз перед моїми очима. Мені поставлена задача вивести команду на чемпіонат Європи. Це і є моя мета — Євро-2020.
Все, що ти робиш, має бути спрямоване на формування у колективі здорового мікроклімату. Важливо більше спілкуватися — не тільки на тренуваннях, спільних прогулянках, але і під час обіду і т. д.
Серед ідей, які я підглянув у західних клубах і хотів би впровадити в Україні, — жорстка дисципліна. В першу чергу я маю на увазі ставлення до часу. Ніяких запізнень на тренування. Я також пропагую спільні прогулянки команди. Я міг би їм сказати: хлопці, у вас вільний час. Куди хочете, туди і йдіть. О 10:00 зустрічаємося. Але замість цього ми йдемо всі разом. Це ще не традиція, але один з елементів об'єднання колективу. Пройшлися, поговорили, пожартували. Це речі, які об'єднують. Це не означає, що вони всі повинні один з одним дружити. Просто так з'являється взаємоповага.
Завдання тренера полягає не тільки в тому, щоб тренувати команду. Тренер повинен вміти об'єднати колектив. Знати принципи психології. Коли в збірну приходять нові гравці, їх нічому вже вчити не треба. Вони вже давно живуть в футбольному ритмі. Вони з 9-10 років грають у своїх командах.
Щоб створити хорошу атмосферу, повинен бути лідер. Це людина, яка знає психологію і динаміку того, що відбувається всередині.
У мене є не тільки футбольний досвід, але і життєвий. Я змінив багато країн, говорю декількома іноземними мовами (англійська, італійська). Я бачив прояви різних менталітетів, спостерігав за найрізноманітнішими проявами в способі життя італійців, англійців, німців і т. д. Це все дає мені можливість аналізувати і розуміти інших. Іноді навіть невірне трактування інтонації простої розмови може здорово зіпсувати стосунки.
Футбол еволюціонує. Інтенсивність футболу за останні п'ять років надзвичайно зросла. Якість футболістів — теж. Для того щоб грати в такий інтенсивний футбол, потрібно мати хорошу технічну підготовку. Сьогодні гравець повинен вміти грати на різних позиціях. Таке було і 5-10 років тому. Але сьогодні футболісти повинні вміти закривати набагато більше нових ігрових позицій, ніж раніше. Особливо це важливо для гравців атаки.
Зараз роль так званих вінгерів (півзахисників) точноніше виражена терміном крайні нападники. Раніше флангові півзахисники і крайні нападники були абсолютно різними типами гравців. Сьогодні функціонально це практично одне і те ж. Це говорить про те, що еволюція футболу змусила гравців пристосуватися до цих двох позицій. Уже крайні захисники починають конкурувати з нападниками. Вони чудово відчувають простір. Вони можуть зробити два-три хороших підключення, і це виглядає так, ніби вони грають фланговими форвардами. Для того щоб готувати такого універсала, потрібно розуміти динаміку футболу.