Щодо Дорна.
Не сумніваюся жодної миті, що йому реально пофіг на Україну, Росію і на Донбас. Не було б пофіг - висловив би позицію ще 2014 року. Але те, що він говорить зараз, свідчить лише про одне. Російське суспільство (на чолі з державою) краще захищає свій життєвий простір.
Аби виступати в Росії і заробляти гроші в Росії від продажу продукції, ти мусиш не просто не «наїзджати» на владу, ти мусиш демонструвати публічно тотальну лояльність до політики (у тому числі і зовнішньої).
А от в Україні можна заробляти, будучи її ворогом. І 2/3 суспільства скажуть: «А що таке?» Тому нічого особистого. Лише бізнес. А Дорн та інші – просто індикатор того, що Україна себе так і не готова захищати, як і не була готова раніше.
Окрема категорія співгромадян з олівцем уважно вивчає кожне висловлювання когось більш-менш відомого у шоу-бізнесі, аби винести вердикт: «От цей – за нас, а цей – проти. Він для мене помер!».
Таке враження, що існування України залежить від думки газманових-кобзонів. СмішноА вам в голову не приходило, що оті, які «проти» – вони висловлюються так, тому що це викликає настільки бурхливу реакцію? Адже це показує, що їх «позиція» – комусь цікава? А чи має бути вона цікава?
Ну от дізнаюся я, що якійсь «танцюрист кордебалету» Кобзона (не впевнений, що у нього є кордебалет, але мова про принципи, тому реальністю можна нехтувати) виступає «за ДНР». І що мені з цим робити? Битися головою об стіну?
Скажу вам страшну річ. За нацистів був Гайдеггер. Якщо не знаєте хто це - погугліть. Коротко - один із найвидатніших розумів ХХ ст. Якщо зможете осягнути глибину його філософської концепції – зніму перед вами капелюха. Навіть так, спершу – куплю капелюха, і потім – зніму.
Так от, він був за нацистів. І це не якійсь «співак ртом», який може взагалі не мати жодної думки у голові. Чи значить це щось? Мабуть, значить, але це – окрема тема.
А читати про те, що хтось для вас «помер» – мені набридло. Закидайте їх помідорами і забудьте. Реально, таке враження, що існування України залежить від думки газманових-кобзонів. Смішно.
Текст опубліковано з дозволу автора