Ситуація дійсно трагічна. Це – перша смерть представника наглядової місії ОБСЄ в зоні конфлікту. Обстріли були, але справа не доходила до втрат. Не думаю, що це призведе до припинення дії місії. Все-таки інцидент, найімовірніше, випадковість у тому сенсі, що не було прямого цілеспрямованого знищення спостерігачів ОБСЄ. Хоча цього теж не можна виключати. Цілком можливо, що був підрив на міні, встановленій у прифронтовій зоні – це досить часте явище, хоча і Хуг, заступник голови місії, сказав, що не повинно було бути в цьому районі мін, але міни ставлять не тільки там, де є відповідний покажчик.
Йде мінна війна в прифронтовій зоні, і ми знаємо про подібні підриви, які регулярно трапляються, в тому числі і з української сторони. Це – сумна реальність в рамках так званої гібридної війни, яка йде не тільки на Донбасі. Але роботу місії це не припинить. При цьому майже напевно це призведе до посилення заходів безпеки в забезпеченні роботи місії. І крім того, найімовірніше, стане активніше обговорюватися тема демілітаризації прифронтової зони. Питання зависло з огляду на різні причини, відведення сил і засобів протягом півроку практично не проводиться. А інцидент може знову активізувати переговори про демілітаризацію як нейтральної смуги, так і ширших ділянок прифронтової зони, тому що тут жертвами можуть стати не лише спостерігачі, але і військові, і мирні жителі. Цей інцидент вкотре показав, що тема демілітаризації є одним з першочергових завдань у переговорному процесі.
ОБСЄ в таких ситуаціях часто поводиться нейтральноПри цьому навряд чи ми зараз повернемося до питання про поліцейську місію ОБСЄ, тому що для цього необхідний широкий політичний консенсус, якого немає, і не очікується в найближчому майбутньому. Такого роду інциденти не вплинуть і на поведінку Росії. Відповідно, не варто очікувати зміни позиції Росії з цього питання. Хоча, в принципі, це було б правильно. Але поліцейська місія – занадто дороге задоволення, і цей фактор стримує керівництво західних країн, що беруть участь у переговорах. Для Росії важливі інші чинники: вони не хочуть занадто великого втручання міжнародного співтовариства у врегулювання конфлікту на Донбасі.
Вкрай складно зараз назвати винних, обидві сторони звинувачують одна одну, тому і про посилення санкцій говорити не можна: проти кого їх накладати? ОБСЄ в таких ситуаціях часто поводиться нейтрально. Вони не поспішають перекладати провину на когось. Це нам здається, що у всьому винні сепаратисти і Росія. І в цьому разі, інцидент стався на території, підконтрольній ЛНР – це їхня сфера відповідальності. Але однозначно довести, хто це зробив, вкрай складно і, оскільки, це локальний інцидент, і загинула лише одна людина (не катастрофа Малазійського Боїнга), малоймовірна поява якихось нових санкцій.
Я б не пов'язував дзвінок Тіллерсона президентові України саме з обговоренням нових санкцій або з новою підвищеною реакцією США. Думаю, американці щодо Донбасу діятимуть стримано: у них немає ніяких нових ідей, пропозицій. Санкції вони збережуть, у повідомленні Держдепартаменту вони на цьому наголосили, але мова лише про продовження. Очікувати нових, на мій погляд, немає підстав.
А от посилення заходів безпеки та активізація переговорів і в Нормандському форматі, і в Тристоронній групі з приводу того, що необхідно проявляти більше толерантності, відкритості, довіри у спілкуванні з ОБСЄ – це питання обговорюватиметься набагато активніше.
Зараз треба порушувати питання не про припинення роботи місії, а навпаки, про її посилення, і про те, щоб вона була не тільки спостережною, але й виконувала певні поліцейські функції. В тому числі і поступово брала під контроль прифронтову зону.