Застосування сили і озброєних людей проти учасників блокади. Рівно два тижні тому я про це вже писав, це може привести до непередбачених і плачевних наслідків.
Спочатку людям брехали, мовляв, так треба, так дешевше. Потім принесли рахунки за тарифи, в яких виявилося, що рахували не як дешевше, а подорожче. Потім їм сказали, що вийшло дорожче, тому що купуємо в Роттердамі, щоб бути незалежними. А коли виявилося, що купуємо в ОРДЛО, люди – передбачувано – вийшли на блокаду.
Вийшли з різних мотивів. Хтось не витримав. Хтось, навпаки, з витримкою, спокійно і щиро. Хтось – заради політичних очок. Є й такі, кого втягнули або хто сам, з власної волі втягнувся в ігри між олігархами – за розрахунком і з власної користі.
І все ж, багато хто вийшов, тому що набридло, від праведного гніву. Вийшли як могли і як уміли – з тим, що зазвичай буває під руками у воєнний час. Влаштувалися і стали чекати, коли виконають їхні вимоги.
Чіткої відповіді, що, власне, в цій ситуації робити – ніхто не давА у відповідь, крім звинувачень в колабораціонізмі і пособництві з Кремлем, ніхто нічого не озвучив. Просто білий медійний шум і дискредитація. Чіткої відповіді, що, власне, в цій ситуації робити – ніхто не дав. Єдине, на що спромоглася політична воля – застосувати силу.
Сила, застосована від невміння і небажання пояснювати, наводити аргументи і брати на себе відповідальність – це боягузтво.
Текст опублікований з дозволу автора