23 квітня у Міністерстві фінансів США дали сигнал про те, що там можуть зняти санкції з російського алюмінієвого гіганта RUSAL – за умови, що близький до Кремля олігарх Олег Дерипаска викупить з фірми свою частку.
Того ж дня в Управлінні контролю за іноземними активами (OFAC) вирішили відтермінувати дедлайн для виходу з компанії інвесторів. Враховуючи розміри RUSAL, таке рішення не є ані дивним, ані винятковим.
Головною причиною для «подарунку» стала надія чи, щонайменше, реальна ймовірність того, що після вилучення компанії EN+ та особистих активів Дерипаски, RUSAL зможуть забрати зі списку заборонених юридичних та фізичних осіб.
Дерипаска є власником та головним управлінцем RUSAL – саме тому 6 квітня адміністрація Дональда Трампа наклала на компанію санкції. RUSAL, другий найбільший у світі постачальник алюмінію, має надважливі зв’язки з американськими та європейськими гравцями, а також серйозно інтегрований у ринок торгівлі металом. Після двох хвиль санкцій США всім цим каналам довелось непросто.
23 квітня міністр фінансів США Стівен Мнучін підтвердив, що саме Дерипаска, а не RUSAL, є головною мішенню санкцій. І додав, що прохання компанії виключити її з чорного списку варте уваги.
Вашингтон та Москва продовжують мірятись важелями впливу одне на одного
Та навіть враховуючи таке ставлення Мнучіна до цієї ідеї, дуже малоймовірно, що процес пройде без ускладнень.
Востаннє подібний розбрат мав місце у 2016 році, коли OFAC винесло «вирок» двом панамським газетам. Ними володів Абдул Вакед, якого внесли до чорного списку за відмивання грошей, отриманих за торгівлю наркотиками. Сага тривала цілий рік, протягом якого газетам час від часу поновлювали ліцензії.
RUSAL – це значно більше та складніше об’єднання, ніж дві панамські газети. У цій історії американці можуть проявити більше витримки та не дати Дерипасці отримати дивіденди від продажу заблокованої компанії. Важка геополітична хмара, що нависла над Вашингтоном та Москвою, свідчить про те, що переговори будуть важкими та жорсткими.
А поки ситуація залишається невирішеною, RUSAL ще спроможні більш-менш здійснювати свої функції – хоч їхній вплив і буде дуже ослабленим. Статки компанії, які знаходяться в США, залишаться заблокованими, що значно зменшує базу активів та, ймовірно, призведе до відмови західних банків фінансувати діяльність RUSAL.
Ну а між тим Вашингтон та Москва продовжать мірятись важелями впливу одне на одного. Позаяк США піддали санкціям одне з найбільших російських підприємств, перервавши ланцюг поставок для деяких впливових західних компаній, які невдовзі почнуть гірко журитись через наближення закінчення терміну дії загальних ліцензій, чим деякою мірою підвищать градус конфронтації.
Таке балансування на межі війни буде подібне до того, що відбувалось в Панамі, а саме призведе до певної непевності на ринку, де все ж збагнуть: свої дії треба розраховувати на кілька кроків уперед, а не задовольнятись отриманням шестимісячних ліцензій без чітких перспектив на майбутнє.
Тож пристебніть ремені. Наступні шість місяців ми матимемо змогу спостерігати за великою публічною дискусією, куди крім безпосередніх сторін конфлікту приєднаються інші гравці ринку, які будуть наполягати на становленні більш визначених умов. OFAC намагатимуться повністю витіснити Дерипаску з RUSAL і це навряд чи принесе вигоду потенційним російським олігархам, які захочуть купити підприємство. В тому числі й російському уряду, якщо там втрутяться у процес та висловлять бажання націоналізувати RUSAL.
Варто відмітити і час оголошення відтермінування дедлайну – це відбулось якраз перед дев’ятою ранку в понеділок 23 квітня. Це типово для OFAC – приймати рішення про санкції чи ліцензування у самий пік ведення бізнесу в США (з 10 ранку до 3-ої вечора) та напередодні найбільш продуктивних днів тижня (з вівторка по четвер). Як правило, щопонеділка фінансові установи, що накладають санкції, якраз звільняються від тиску великої кількості транзакцій, які відбувались на вихідних, а щоп’ятниці дещо важче втілювати подібні заходи (менше персоналу працює в офісі, а значить і довше часу на впровадження відповідних змін). До того ж, збільшується можливість того, що за цей час активи зможуть вийти з юрисдикції США.
Такі терміни проголошення відстрочки для RUSAL свідчать про те, що адміністрація Трампа зіштовхнулась з тиском американських та європейських покупців компанії, а також самих металевих бірж. Це зрозуміло: останні прагнуть мати час щоб прийняти важкі рішення та, скоріше за все, здійснити необоротні та дуже дорогі кроки задля відходу від RUSAL.
Та подібний протест навряд чи змусить чиновників переглянути серйозний план вивести з гри Дерипаску та його спільника Віктора Вексельберга, який також маю свою долю в RUSAL, хоч і значно меншу.
Москва, у свою чергу, буде старатись максимально використати цю ситуацію на свою користь: як у площині публічної дискусії щодо законності американських санкцій, так і у бізнес-колах, спонукаючи американських та європейських підприємців ще більше тиснути на Вашингтон.
Так, певні домовленості все ж можливі. Та політична бійня та отруєння санкціями поставлять під сумнів статус RUSAL, а також, скоріше за все, змусять головних клієнтів компанії шукати більш надійного постачальника, що значно зменшить вплив та розміри цієї великої російської корпорації.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени