У кандидатів в президенти, Гілларі Клінтон і Дональда Трампа, украй відмінні точки зору на Росію та її відносини із Сполученими Штатами. Клінтон у 2009 році як державний секретар дарувала Росії велику червону кнопку з написом «reset», тепер же зайняла яструбину позицію щодо путінської Росії. Трамп своєю чергою вважає, що було б непогано, якби США і РФ ладнали між собою. Що ж у такому разі робити з Росією після того, як один з них переможе на виборах 8 листопада?
Наступному президентові Сполучених Штатів – не має значення, буде це Клінтон або Трамп – слід активніше стримувати Росію, розповіли колишні американські чиновники на зустрічі з Atlantic Council 3 листопада.
«Стосовно ж політики політики щодо Росії, нам потрібно змінити динаміку. Зараз нічого не працює», – зазначила Джуді Енслі, яка була помічницею президента і віце-радником з національної безпеки в адміністрації Джорджа Буша-молодшого.
Енслі закликала до «рішучого і набагато більш напористого підходу до Росії».
У дискусії до Енслі приєдналися Евелін Фаркас, екс-віце-помічник міністра оборони з питань Росії/Україні/Євразії в адміністрації Обами; колишній посол США в Україні Джон Гербст та Вільям Ругер, віце-президент з досліджень і політики в Інституті Чарльза Коха.
Відносини між США і Росією досяули нижньої точки за весь час, що минув з часу закінчення Холодної війни. Здебільшого за рахунок реваншистської поведінки Росії в регіоні і агресивної військової підтримки сирійського президента Башара Асада.
«Нам потрібно робити більше для стримування Росії», – зазначила Фаркас. Визнавши, що НАТО зміг забезпечити ефективне стримування, вона виступила за більшу увагу до протиповітряного захисту і моря.
Окрім цього, Фаркас заявила, що необхідно надати Україні, Грузії та Молдові летальну зброю, оскільки в них немає захисту 5 статті статуту НАТО.
Водночас, Фаркас виступила за збереження можливості співпраці з Росією – за умови, що підхід буде реалістичним. Вона вважає, що США слід відновити діалог з РФ щодо питань стратегічної стабільності. «Найнебезпечнішою сферою в наших відносинах з Москвою є стратегічна стабільність, а саме – наш баланс військових сил – від кіберсфери до ядерних озброєнь», – сказала Фаркас, додавши, що страх Росії перед військовими потужностями США привів її до небезпечної військової доктрини.
На думку Фаркас, міжнародна спільнота не змогла змусити Росію відповісти за акти агресії, в тому числі і кібератаки, в яких адміністрація Обами в жовтні публічно звинуватила Росію. Росія спростувала всі звинувачення.
Гербст зазначив, що російський лідер намагається «порушити баланс безпеки» в Європі, але Барак Обама «так цього й не зрозумів».
«Однією з причин, внаслідок якої Обама цього не зрозумів, було те, що його попередник змусив нас загрузнути на Близькому Сході набагато глибше, ніж потрібно, – сказав Гербст. – Нам життєво важливо зупинити Путіна в Європі».
За перші 100 днів на посаді наступний президент США має публічно озвучити зацікавленість США у посиленні НАТО і ЄС, підтримати прийняте на саміті альянсу в Варшаві рішення підвищити військову присутність у країнах Балтії, Румунії та Польщі, а також надати Україні летальне оборонне озброєння.
Відновлення лідерства США
Енслі додала, що США необхідно заново встановити своє лідерство на світовій арені. «Правда це чи ні, на світовій арені нас зараз вважають слабкими, – каже вона. – Це має змінитися, якщо ми хочемо успішно впоратися з Путіним».
Ругер щодо питання ролі Америки у світі сказав, що головною стратегією має стати прагнення зробити країну більш безпечною. «Політика, якої ми дотримувалися останні п'ятнадцять або двадцять п'ять років, я думаю, просто не працює, – заявив він. – Нам потрібен більш реальний підхід до світу і Росії, в якому буде зроблено наголос на безпеці Америки і життєво важливих національних інтересах».
Однією з головних проблем нинішнього підходу США до Росії Ругер вважає його нереалістичність.
Відзначивши, що «для танцю потрібні двоє», Ругер сказав, що після закінчення Холодної війни США здійснювали деякі дії, які стали причиною дилеми безпеки всередині Росії. НАТО, на його думку, слід зважити плюси і мінуси прийняття до альянсу таких країн, як Україна та Грузія.
Гербст погодився з Ругером щодо того, що розширення НАТО зачіпає історичні «больові точки» Росії, але заперечив, що розширення необхідне через те, що він описав як «імперські тенденції», які «зовсім не в інтересах Америки».
Енслі погодилася з Гербстом. «Я не вірю, що причина дій Путіна – неправильні дії США чи Європи. Я не думаю, що ці дії були неправильними», - сказала вона.
Такі програми, як розширення НАТО – в національних інтересах США; їх потрібно підтримувати і продовжувати. «Я не думаю, що нам потрібно відмовлятися від своїх цінностей або обраної політики через те, що робить Росія. Єдиною нашою помилкою було те, що ми недостатньо жорстко відреагували на дії РФ», – сказала вона, вказуючи на російську агресію в Україні і Грузії.
Енслі сказала, що США повинні послати Росії потужний сигнал, зазначивши, що США планують надати Україні та Грузії членство в НАТО «так скоро, наскільки це буде можливо». США, на її думку, вже і так зробили все, щоб заспокоїти страхи Росії щодо розширення НАТО, але це не допомогло.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Ашиш Кумар Сіна. Републікування повної версії тексту заборонене
Більше точок зору тут