Послухай сповідь про війну

Погляди

12 серпня, 16:26

Масі Найєм

Військовослужбовець, співзасновник ГО «Принцип»

Що вона виявила у людях

Сядь ось там біля стінки. Запаркуй свої навушники в тишу, свій телефон — в авіа. Зніми із себе одяг ролей, що стали невід'ємними, наче шкіра… Не поспішай, зніми повільно, наче стриптиз у поганому пабі янкі.

І послухай сповідь.

На війні дуже багато людей, чию волю ти б ніколи не зміг подолати просто, якби був мир. Є люди, чиїх рук ти б не міг торкнутись, як би не війна. На війні час дивує самого себе, бо стаються події і люди, яких умисно придумати було б, можливо, виключно нещирістю фантазії.

У війні є один скарб, який жоден піратський корабель слова не зміг би знайти, — справжність. Немає нічого на війні, що є несправжнім.

Ну, давай, згадаємо перше, що асоціюється з війною.

Смерть? Ісус Христос помер не на війні, якщо не вважати війною супротив індивідуума своєму відображенню.

Життя? Воно або є, або його неможливо імітувати, як оргазм, цінності в безцінносних бізнесах, або як нульову толерантність до корупції в асоціації правників України.

Наші домовляються з ворогом не вести обстріл, коли забираємо загиблих

Може, у війні є довіра? Наші сили оборони домовляються із ворогом не вести обстріл під час того, як ми забираємо тіла загиблих воїнів. Дякую, дуже дякую, що дозволяєте забрати тіло кредиту, яке було погашено.

Я перестав вірити словам матері, яка загинула ще в дитинстві. Перестав вірити, що у війні всі хочуть спільного — вижити. Є хати, що крайніші за крайні, і тому мають право жити здоровим життям у реальності, маючи юридичний дозвіл бути інвалідами.

І, що дивно, — у майбутньому реальні і неживі інваліди війни будуть чемпіонами.

У війни не одне обличчя фешену — кожне різне, своя глибина. Гаразд, глибина — інша субстанція: глибокі гори наверх — не гори моря чи океану, не горе людей чи дітей, не діти війни чи олігархів.

Нещодавно мене зрадили. Найгірший день за три роки. І якщо я не помру, то ворогам треба набратися сил — я не забув.

Деталі, звісно, згодом. Але втрата ока, запахів, життя побратимів — раптом стали менш важливими, бо їх зрадили. Хто? Коли? За яких обставин?

Дайте рибі говорити на суші. За мить до смерті. І все буде відомо.

Три роки — мінус.

Шість годин наркозу — мінус.

Дев’ять годин наркозу — мінус.

Запахам — смерть.

Новому життю — безсмертя.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора

Інші новини

Всі новини