Вчорашня поведінка кандидатів не була джентльменською з обох боків. Я розумію важливість дебатів, але те, що було вчора, і приблизно на них не схоже. Так, у нас ще немає культури такого рівня дискусії, але запит у суспільстві вже є.
Сподівання на те, що ми визначимось в результаті дебатів – марні. У майбутньому нам доведеться з максимальною відповідальністю законодавчо виписати і затвердити структуру, норми та місце проведення дебатів. Так, аби це стало традицією.
Люди цього дуже хочуть, бо їх уже дістав балаган: кожен другий виступ у парламенті нагадує вчорашній. Ця наша масова політична культура деградує з кожним циклом. Іде насправді негативний відбір: у політику потрапляють гірші. Споглядаючи цей стиль, підростає молодше покоління. І Зеленський – це вже продукт іншої генерації. Він зайшов з іншого боку, але стільки разів пародіював подібні речі, що це вже стало його власним, природним. Зараз йому навіть важко зрозуміти, що не так.
Очевидно, що Зеленський не буде вести себе в такій же манері при владі та на переговорах, особливо зі західними партнерами. Не думаю, що він у Макрона відкривав двері ногою. Все ж таки це не гопник з Троєщини. Так, вчорашні події були неоднозначними. Але якої ви думки про депутата Барну, лідера політичної партії Олега Ляшка, та усіх тих безіменних мажоритарників, яких соромно не стільки слухати, скільки вже 5 років бачити в парламенті? Може виглядати неймовірно, та це результат того, що ми не формуємо ані політичної культури, ані партій, а за хамство та дурість мало хто несе політичну відповідальність.
Можна довго моделювати ситуацію, що буде далі. Та коли черговий президент понесе відповідальність за свою провальну політику, то наступному має бути чіткий урок: очікування треба виправдовувати. А до Зеленського вони зовсім інші. Бо коли українці бачать на зелених білбордах усі ці слова про «кінець епохи жадібності» та «вибір між минулим і майбутнім», то вони прагнуть бачити суттєві зміни. Натомість те, що ми бачили вчора, якраз і є квінтесенцією нашого теперішнього. Тому якщо ти говориш, що стара епоха закінчується, то нова вже точно не може бути бикуватою. Ми вже бачили «Партію регіонів» і їх президента – це погано скінчилось.
Зеленському доведеться дуже багато над собою працювати. Я переконаний, що у міжнародних відносинах він не буде собі такого дозволяти. Якщо ж згадати американську систему, куди іноді потрапляють дуже дивні президенти, то там усе гасять інституції. А відтак їх розбудова – це сьогодні для нас питання №1. Дуже чіткі правила, по-справжньому незалежні партії, а особливо медіа, мають стати основою основ. Нинішня спроба поділити ЗМІ на фанатів одного типу бикування та іншого – небезпечна. Нам треба пильнувати, щоб роль суспільного мовлення і незалежних видань ще більше зростала, а не переходила в «якщо ти проти Пороха, то значить ти за Зе!»
Чи може подібна ситуація змінити уподобання українців? Упевнений, що після вчорашнього прихильники Порошенка переконані в тому, що він боєць, молодець, «приїхав на ворожий йому канал і вшкварив», а прихильники Зеленського радіють, «як наш йому показав і кинув трубку». Тобто такі ситуації можуть лише дещо вплинути на відсоток тих, хто не визначився. Тут я можу повторити думки соціологів: результати виборів будуть дуже близькими до того, що показали останні рейтинги. А там розрив великий. А тому і ефіри на кшталт вчорашнього нашого майбутнього, тобто імені президента, принципово не міняють.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени