Історія з російським бізнесом Володимира Зеленського вкотре засвідчує, що занадто швидко «слуга народу» вчиться недоброму у хазяїнів.
Ще якось можна було пояснити першу реакцію кандидата на розслідування журналістів – злякався, назухвалив, негарно вийшло, проте буває.
Але під час підготовки наступного коментаря у команди був час добирати вислови, тон і знайти належну відповідь по суті. Однак у відповідь на якісне розслідування пролунала цілковита калька Віктора Януковича про Межигір'я, Юлії Тимошенко – про бізнес з Павлом Лазаренком і Петра Порошенка – про сліпий траст.
Шаблон надто простий. Усе заперечуємо. На очевидні факти і документи відказуємо, мовляв, «Ну то й що? А ми маємо свої документи і факти». І далі по тексту – «я вам не заздрю», розмотуємо косу і посилаємося на Ротшильда. А загалом «журналісти недолугі, не з'ясували що до чого, тож підростете, приходьте».
Звучить це все якось кострубато, неправдиво і неприродно.
Але це не проблема, тому що для великої аудиторії всі ці шорсткості згладить медіакаток. У когось «Інтер», у декого «1+1», а ще в котрогось – холдинг Віктора Медведчука.
А отже, кандидат, який обіцяв стати найбільш несистемним, у першому ж бою виявився дуже навіть «системним». Тож обміркуйте, згадуйте. І тільки потім – обирайте. Інакше, як не крути, знову лада-калина.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени