«Євроінтеграційний трек». Україна відтепер стає частиною політики розширення Євросоюзу — радник міністра

 — Я нагадаю, що Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого, буквально п’ятий день повномасштабного вторгнення. І це рекорд, коли за два з половиною місяці в Євросоюзі розглянули це питання. А що далі буде?

— Абсолютно правильно, погоджуюсь з вашими словами щодо того, що це є абсолютний рекорд. Тобто, ми 28 числа подали заявку на членство, вже 7 березня у нас було рішення Ради ЄС щодо того, щоб рекомендувати лідерам держав-членів зробити запит на Європейську комісію по підготовці думки. Ми отримали опитувальник Єврокомісії 8 квітня, і потім 13 квітня про нормативно-правове наближення. Доволі стислі строки, по суті, це також був рекорд, на що ніхто не очікував, Уряд подав свої відповіді на цей опитувальник. І як ми бачимо вже 17 червня була опублікована позитивна для України думка Європейської комісії. І ця думка Європейської комісії, вона містить дуже позитивний елемент щодо того, що Україні, по суті, безумовно надається статус кандидата, а також відкривається європейська перспектива вступу.

Тобто, раніше ми перебували на платформі політики сусідства Європейського Союзу, яка була побудована ще в 2003 році, і затверджена в 2004 році. Ця політика сусідства, вона вибудовує відносини з усіма сусідами ЄС, що очевидно. Але до неї, наприклад, входять також Марокко, Туніс, Україна, тобто, всі країни сусіди. Тобто, ми можемо зрозуміти, що на цій платформі у нас були такі самі шанси на вступ в ЄС, як і в Марокко. З цього моменту, нам відкривається безпосередньо європейська перспектива, і ми вже стаємо частиною політики розширення Європейського Союзу, що є абсолютно зовсім іншим треком. Європейський Союз, вибудовуючи свою політику, свої ініціативи, вони вже будуть враховувати те, що Україна в перспективі стане членом ЄС. Що далі? Ми бачимо, що є позитивний висновок Єврокомісії, відтак, в самому висновку, є кілька рекомендацій, які потрібно зробити Україні для того, щоб, скажімо так, продовжити свій рух. Тобто, наступним кроком має бути мандат на проведення і на початок переговорного процесу.

— Але ви, мабуть, пропустили реформи? Треба ж реформи зробити.

— Абсолютно правильно. Тобто, там є рекомендації, їх є всього сім, вони стосуються, як правило, верховенства права, антикорупційної системи, а також декілька таких, я би сказав, легших для України умов. Тобто, там імплементація директив аудіо-візуальної та інше. Тобто, такі більше технічні речі, які ми, в принципі, думаю, зробимо доволі швидко.

— Все-таки там Україні «від усього серця» рекомендують почати боротися з корупцією, і зробити багато реформ в цьому напрямку. І виглядає так, що це таке велике домашнє завдання. Декілька днів тому Верховна Рада ухвалила Стамбульську конвенцію, президент підписав. І я здогадуюсь, що це також «півень клюнув» у вигляді європейських перспектив, тому що є сумніви, що це підписали от без цієї перспективи.

— Перший момент — це те, що, наскільки мені відомо, особисто президент України і вся влада в Україні, вони дуже навіть сильно підтримували Стамбульську конвенцію, і абсолютно ніяких зауважень щодо її ратифікації, у них не було. Було декілька зауважень і рекомендацій зі сторони нашої релігійної спільноти, які були дуже активними, і, зокрема, я думаю ви абсолютно в курсі цієї ситуації.

— Релігійна спільнота своєї думки не змінила, навіть після того, як цю Стамбульську конвенцію підписали.

— Європейська комісія в своєму тексті своєї думки також звернула увагу на те, що нам потрібно це зробити. І одним з перших кроків, звичайно, було зроблено. Я вважаю, абсолютно правильна ратифікація Стамбульської конвенції, і особливо в умовах війни. Ми побачили, що дуже велика кількість організацій, які, зокрема, відстоюють права жінок, гендерну рівність, вони дуже позитивно сприйняли цей крок. Тому я вважаю, що, як і ратифікація Стамбульської конвенції, так і всі інші, цей список з семи завдань, які в кінці рекомендуються зробити Україні - вони є, насамперед, в інтересах самої України, нашого суспільства. Я переконаний, що влада, президент, Верховна Рада і виконавча гілка влади — ми зробимо все від нас належне для того, щоб активізуватися по всіх цих напрямках і досягти результату вже до кінця року.

— Скільки у нас є часу, щоб привести до ладу оті всі сім пунктів, які там ставить як за рекомендації Європейський Союз? А це і реформа, мабуть, антикорупційних відомств, і призначення очільників антикорупційних відомств, реформа СБУ, верховенство права.

— Наприкінці 2022 року Єврокомісія у рамках свого аналізу вже по політиці розширення, буде також оцінювати прогрес України, як і інших країн кандидатів на члени ЄС. І під час цієї оцінки буде оцінюватися прогрес України в даному напрямку. Але нам потрібно пам’ятати, коли ми говоримо там про реформу СБУ, про реформу правоохоронних органів. Нам потрібно насамперед пам’ятати, що ми зараз перебуваємо у стані війни, і нам потрібно в цій ситуації підходити до цього процесу дуже зважено і, як то кажуть, не наламати дров, насамперед з питань національної безпеки. І, очевидно, що є речі в контексті антикорупційної діяльності, які ми повинні зробити. Це й призначити керівника спеціальної антикорупційної прокуратури, і інші кроки.

— Уже обрали, ви пам’ятаєте?

— Я думаю, що це призначення буде також незабаром, і ми обов’язково це зробимо. І я думаю, що в цьому напрямку буде прогрес вже до кінця 2022 року. [Тоді] Європейська комісія зробить свою оцінку. Вона також, можливо, дасть якісь більш [чіткі вказівки]. Тому що частина рекомендацій є доволі таки чіткими, а частина рекомендацій є загальними. Ми провели вже консультації з Єврокомісією, уточнили, що саме мається на увазі. Думаю, що в кінці року буде зроблена ця оцінка, і потім будуть додані ще якісь рекомендації в контексті наступних кроків. Але ми очікуємо про те, що вже в кінці року ми почнемо говорити з Європейським Союзом щодо реальних термінів надання мандату.

— Дозвольте тут уточнити. Якщо до кінця року ці пункти не будуть виконані, скажімо так, не в силу об'єктивних причин, а якщо в Європі збагнуть, що хтось це гальмує, хтось не хоче в силу якихось інших причин, які не залежать від війни. Є такий шлях, що цей статус кандидата можуть забрати? Це передбачено, чи цього немає, якісь інші методи існують?

— Тут є момент, такий який в кінці самої оцінки. Єврокомісією зазначається про те, що якщо держава буде сходити загалом з євроінтеграційного треку, не виконуватиме тих рекомендацій, які надані, звичайно, вони можуть переглянути свою думку і рекомендувати Європейській раді позбавити нас цього статусу, чи іншу державу кандидата. Але я переконаний, що зараз влада в Україні, вона є дуже навіть євроінтеграційною. Жодних кроків назад не буде і не передбачається, і зараз всі налаштовані тільки на рух вперед, на те, щоб показати Європейській комісії, що ми оцінили цей жест, який нам показали.

Давайте будемо чесні, 28 лютого ми не були впевнені про те, що ми отримаємо позитивний результат в контексті, і що цей результат буде настільки швидким. Ми зробили цей крок, зумовлений геополітичним реаліями, які були на той момент. Це був геополітичний крок, він був правильним, і, як ми бачимо, він призводить до дуже позитивного результату в контексті, нарешті, відкриття справжньої перспективи членства України в ЄС. Я думаю, що з цього треку ніхто, як і з геополітичного напрямку розвитку України, сходити не буде, не збирається, по крайній мірі, сьогоднішня влада так точно.

— Давайте так, щоб заземлитися. Дивіться, на прикладі одного закону. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає звільнення іноземців з наглядових рад державних компаній, і банків, здається. Наприклад, цей закон, ок для того, щоб бути кандидатом в ЄС, чи це вже не туди вже кудись пішла Верховна Рада? Він точно проголосований уже двічі в парламенті. Це вже було після того, як Україна попросила статус кандидата, це все було коли тривала війна. Ви мені зараз кажете, що вся українська влада хоче виконати всі ці пункти. От я кажу, був такий закон. Цей закон про виконання пунктів, чи не про виконання?

— Я не думаю, що, по-перше, саме через такі закони у нас можуть відібрати статус кандидата, чи не надати, це перше. Тепер друге. Якщо Верховна Рада проголосувала за цей закон, у ньому значить мала бути оцінка комітету з питань європейської інтеграції. У нас є комітет, який в Європарламенті. Якщо ця оцінка була негативною, а парламент все-таки проголосував, то я думаю, що на етапі підписання у президента, цей закон буде відповідним чином…

— Підписав, 15 квітня. Було просто багато дискусій, мовляв, що ж ви робите, ви ж в ЄС збираєтесь.

— Дивіться, ту є ще такий момент. Так, у нас є деякі бюджетні реалії, в яких ми зараз знаходимося. Тому, я думаю, що скоріш за все, що зумовлено саме цим.

— Не дуже зрозуміла, бо в іноземців великі зарплати, чи що ви маєте на увазі?

— В наглядових радах — так.

— Ну, приймається, хоча ви мене не переконали цією відповіддю. Дозвольте я тепер у вас от що запитаю, як статус кандидата в ЄС допоможе Україні відбудовуватися після війни, чи навіть під час війни, де це може бути можливо?

— У нас є чітка домовленість з Єврокомісією про запуск так званої платформи відновлення України, яка буде керуватися спільно Україною та Європейським Союзом. І статус кандидата в цьому напрямку, він є ключовим. Він, по суті, чітко показує, грубо кажучи, ті реформи, які ми будемо здійснювати в процесі відновлення. І саме якими параметрами ми будемо, взагалі, в концепцію нашого відновлення, додавати. Ми зараз в уряді напрацьовуємо декілька ініціатив, зокрема, як ви знаєте є Національна Рада з відновлення України після війни. І в цій Раді також є група робоча по євроінтеграції, яка якраз оцінює всі напрацювання на контекст їх відповідності до євроінтеграційного нашого напрямку.

І скажімо так, статус кандидата надає нам, євроінтеграційній команді в уряді, все-таки більше важелів. Якраз ініціативи, які там суперечать законодавству Європейського Союзу, рекомендувати не приймати. Тобто, відповідний політичний мандат на те, щоб реформи, які здійснюються, вони все-таки йшли повністю с законодавством ЄС, і не тільки тим, яке прописане в Угоді про асоціацію, але також з розумінням того, що нам доведеться в майбутньому імплементовувати вже актуальне законодавство Європейського Союзу, яке було прийнято після 2012 року, коли була переоформлена Угода про асоціацію. І ми маємо всі ці речі враховувати вже в контексті нашого економічного відновлення після війни.

— Особисто ваші відчуття, прогнози. Скільки часу може минути перш ніж Україна від статусу кандидата отримає статус повноцінного члена ЄС? І що про це говорить нам практика, історія, як було з іншими країнами.

— В нас аналітики проаналізували повністю всі держави, які вступили в ЄС, отримали статус кандидата. В середньому, з моменту кандидатства до приєднання — це вісім років. Це середній час. Але, так як ви бачите темп, з яким ми зайшли з моменту підписання нашої заявки, і до моменту отримання статусу кандидата, що є абсолютно рекордом, такого ніколи не було. Ми дуже швидко справилися з опитувальником Європейської комісії, як ви знаєте. І президентка Урсула фон дер Ляєн і працівники Єврокомісії на середній ланці, всі оцінили рівень відповідей. І тому, я думаю, що ми можемо справитися навіть набагато швидше.