NV Преміум

Веселощі не вщухають

Погляди

4 червня 2024, 15:38

Іван Компан

Викладач Единбурзької бізнес-школи

Про пенсії та пенсійну систему в Україні

З кожним днем розваги стають все веселіше. А чому б і ні? Хотіли ж, щоб було весело, ось мрії й здійснюються. Минулого тижня Комісія з цінних паперів насмішила людей розповідями про міфічних гравців, які кудись відпливають з неіснуючого в Україні ринку цінних паперів. Цього тижня настала черга Мінсоцполітики, одна з керівниць якого дала українцям кілька обнадійливих порад на старість. З гарного: пані запевнила, що «солідарні пенсії будуть», бо це гарантія від держави. Ще б пак, коли це держава в нас зобов’язань не виконувала? Продовження її промови вийшло менш життєрадісним, хоча мусимо визнати, що фірмовий комунікаційний стиль нинішніх урядовців, мотивуючий та надихаючий, все ж таки вдалося витримати. Вийшло щось схоже на те, як в приміщенні ТЦК, куди приходять новобранці, розвішують фотографії загиблих героїв.

Що ж по суті? Чиновниця пояснила, що пенсійна гарантія буде мінімальною, тобто достатньою лише для того, щоб не вмерти з голоду. І що ж робити в подібній ситуації? Що порадила впливова урядовиця?

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Декілька речей. Всі прості, логічні і дуже змістовні. По-перше, «якщо людина хоче собі високу пенсію, то здійснює накопичення під час життя». Золоті слова, сперечатися неможливо. До речі, відчувається, що й міжнародний досвід в цій пораді використано на повну, адже саме так і відбувається у всьому цивілізованому світі - хочеш зберегти звичний стиль життя, маєш подумати про це замолоду і методично та дисципліновано накопичувати на старість. Все ж таки, що не кажіть, а відчувається, що нинішні урядовці - це вже не ті старі виховані вузьколобою комуністичною системою запліснявілі бюрократи, які просто тинялися урядовими коридорами і щось там говорили на своїй бюрократичній мові. Нинішні пішли далі, вже не говорять, а комунікують, ще й англомовні терміни через слово вживають, зразу видно, що не один тренінг з покращення особистих навичок відвідали.

Отже, мусимо інвестувати в забезпечену старість замолоду, і це дуже правильна порада. Так чинить більшість громадян розвинутих країн. Якщо коротко, то відбувається це, наприклад в США, приблизно таким чином. Частину своєї зарплати співробітник має право інвестувати в цінні папери. Інвестовані гроші не оподатковуються, якщо не будуть використані раніше, аніж їх власник вийшов на пенсію. Роботодавець виступає у ролі співінвестора, додаючи до інвестицій робітника певну суму. Cкільки саме — залежить від компанії, але середнє значення складає десь 50% від пенсійних інвестицій співробітника, до 6% зарплати. Якщо особа, наприклад, заробляє $100,000 на рік, то може отримати від роботодавця «подарунок» в розмірі $6,000. Разом з $12,000, відкладеними особисто, це вже $18,000, щороку, які при середніх нормах дохідності американського ринку акцій за десять років перетворяться на майже $50,000. І справді - набагато краще, аніж солідарна пенсія від українського державного пенсійного фонду.

Що ж до України, то є одна дрібниця, яку пані бюрократикиня у своїй пораді не врахувала — як саме ці накопичення та інвестиції здійснювати? Чи під матрацом гроші тримати, чи поміняти на долари та десь в огороді прикопати, а може в ОВДП з дефолтним рейтингом вкласти, чи ще що? Адже, такий маємо в країні вибір інструментів для інвестування, що аж очі розбігаються! І порада ця, щодо накопичення, хоча й по суті правильна, але відірвана від українських реалій ще більше, ніж декабристи від народу два століття тому.

Бо в Україні, на жаль, майже не існує інструментів збереження та інвестування: ринку цінних паперів немає, з нього всі гравці вже давно відплили; від податків ніхто й нікого звільняти не планує, навпаки, збираються їх підвищити; співінвестувати, навіть якщо було б у що, роботодавець теж не буде, бо від сплати ЄСВ його ніхто звільняти не збирається, а платити й одне, й інше, і ще й податки — таке мало який бізнес витримає. Ось і виходить, що порада гарна та корисна, але по суті дуже нагадує про те, що «Порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого!».

Суть ще однієї поради від шановної урядовиці полягає в тому, що «ми маємо бути країною активного довголіття, тобто маємо бути зацікавлені і маємо бути спроможні працювати так довго, як ми зможемо», бо в майбутньому «ситуація, скоріше за все буде погіршуватися». Чудово сформульовано, оптимістично та з натхненням. Погодьтеся, що це ж прекрасно — бачити Україну країною активних, працюючих людей, а не якихось там стариганів, що живуть ситим, забезпеченим життям і не знають, куди себе і свої капітали подіти. І активність ця, на думку чиновниці, має продовжуватися аж поки (він/вона) «фізично не може себе забезпечувати». Тобто, якщо я вірно зрозумів надихаючу думку шановної пані, так до самої смерті. Перспектива хоч куди!

І ще одне… Думаю, що особливо приємно буде почути подібні поради ветеранам війни, у віці близькому до пенсійного, які з фронту збиралися повертатися у мирне життя.

Що в підсумку? Не знаю, яку мету переслідувало Мінсоцполітики чи його представниця особисто, комунікуючи свою комунікацію, але сподіваюся, що їй вдалося дечого досягнути. Перш за все, офіційно визнати те, що з Пенсійним фондом справи кепські - це вже результат. Будемо сподіватися, що після постановки діагнозу все ж почнеться лікування, наприклад, відновиться давня дискусія про те, що необхідно, і вже дуже давно, змінити пенсійну систему і дати людям доступ до ринків капіталу. Про те, як це зробити, свого часу багато говорили, писали та навіть розробляли плани дій, але, як завжди, чи забракло бажання, чи може десь комусь не тому не на той хвіст наступили, і зрештою все зупинилося. Хоча впевнений, що відродити процес можна — ще не всі професіонали, які могли б здійснити реформу пенсійної системи, втекли з країни. Аби у влади було бажання. Ну й, ще один висновок напрошується сам по собі - про ефективність державної комунікаційної стратегії. Чесно кажучи, неможливо стриматися, щоб не порівняти пенсійні одкровення поважної чиновниці з легендарним висловом одного імперського діяча: «Денег нет, но вы держитесь!». А що залишається?! Будемо триматися та насолоджуватися активним довголіттям наскільки сил вистачить.

P. S. В рамках сезону владних стендапів, наступного тижня чекаємо виступу від МОЗ — може розкажуть в популярній формі, як забезпечити активне довголіття в умовах розваленої медичної системи?

Інші новини

Всі новини