NV публікує матеріал у межах інформаційної співпраці.
Генсекретар НАТО Марк Рютте назвав реакцію країн-членів альянсу на безпрецедентне порушення повітряного простору Польщі «дуже успішною».
«Я вважаю, що минулої ночі було показано, що ми здатні захистити кожен дюйм території НАТО, включаючи, зрозуміло, її повітряний простір», — відповів генсек на питання кореспондента Reuters про здатність систем ППО військового блоку захиститись від такої нової загрози, як дрони.
Але не всі європейські політики поділяють оптимізм Рютте.
«Європейська протиповітряна оборона, протиповітряна оборона НАТО спрацювала, але, звичайно, не так добре, як слід було б, щоб своєчасно запобігти проникненню такої кількості безпілотників у повітряний простір Польщі. Це спричинить дискусії в НАТО та Євросоюзі», — вважає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Найпопулярніше
- Підозрюваний у вбивстві Чарлі Кірка — Тайлер Робінсон. Зловити його допоміг власний батько
- Таємничий гість на весіллі. Подружжя роками шукало розгадку, хто це
- Загинув український пілот Су-27 Олександр Боровик: що відомо
- Принц Гаррі вперше приїхав до Києва. Яка мета
За даними німецького видання Bild, авіація НАТО витратила понад мільйон доларів, щоб збити дешеві дрони, що залетіли до Польщі: підняла в повітря сучасні бойові літаки та використала дорогі авіаційні ракети. При цьому збили лише малу частину офіційно заявленої кількості російських БПЛА, які перетнули польський кордон.
Чи можна оцінювати можливості протиповітряної оборони Польщі та країн НАТО за підсумками інциденту, який стався в ніч на середу, 10 вересня?
Пошуки тривають
За даними польської влади, наліт російських безпілотників тривав з 23:30 у вівторок до 6:30 середи за місцевим часом. Вони перетнули польський кордон під час чергової ракетно-дронової атаки на Україну.
Прем'єр Польщі Туск заявив, що безпілотників було 19. Пізніше польська влада заявила про 21 дрон. Три-чотири збили, ще три-чотири, мабуть, розбилися самі.
На цю мить знайшли уламки 16 дронів на території п’яти воєводств, переважно біля східних кордонів Польщі, але щонайменше два залетіли досить далеко на північ і в центр країни — більш ніж за 200 км від кордону.
Чи були серед них дрони з потужною бойовою частиною, поки що невідомо. На всіх опублікованих фото видно не ударні БПЛА, а дрони-обманки «Гербера».
Сильних вибухів, які могли статися через детонацію бойової частини російської «Герані» (іранської версії Shahed-136), не зафіксували. Один БПЛА (або його уламки) впав на житловий будинок, ймовірно, зруйнувавши дах та автомобіль. Про постраждалих інформації немає.
Крім того, у середу представник МВС Польщі Кароліна Галецька повідомила про виявлення фрагментів ракети невстановленого походження. Проте представник оперативного командування Збройних сил Польщі Яцек Горишевський заявив, що це можуть бути уламки ракети-перехоплювача, яку випустили сили ППО.
Реакція НАТО
Апарат прем'єра Дональда Туска поінформував, що в ймовірний район вторгнення російських безпілотників відправили два польські винищувачі F-16, а також вертольоти Мі-24, Мі-17 і S-70 Black Hawk.
В операції брали участь і два винищувачі F-35 Королівських ВПС Нідерландів, що базуються в Польщі.
Судячи з загальнодоступних даних стеження за польотами, в повітря підняли також один польський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛОУ) Saab-340 AEW&C, чий радар здатний виявляти невеликі безпілотники, що низько летять.
Крім того, командування НАТО підтвердило зліт літака ДРЛОУ військово-повітряних сил Італії, зробленого на базі бізнес-джету Gulfstream G-550, а також щонайменше одного багатоцільового транспортного літака-заправника A-330 MRTT.
Були приведені в бойову готовність та розгорнуті у Польщі німецькі зенітні ракетні комплекси Patriot. Джерело в НАТО повідомило Reuters, що вони виявили безпілотники своїми радарами, але не атакували їх.
Широкі можливості наземної ППО мають і Збройні сили Польщі, але про їхні дії інформації немає.
У мережі з’явилося неверифіковане відео, на якому, як стверджується, винищувач F-16 ВПС Польщі, збиває російський безпілотник.
Поширили також фото фрагмента авіаційної ракети класу «повітря-повітря» AIM-120C-7 (AMRAAM), якою нібито збили один з безпілотників. Офіційних підтверджень автентичності фотографії немає. Експортна ціна такої ракети розпочинається від 1 мільйона доларів. Теоретично ракети AIM-120 могли використовувати як F-16, так і F-35.
Видання Bild стверджує, що російські дрони були збиті іншими ракетами — AIM-9 Sidewinder. Вони призначені для ближнього бою і коштують дешевше — старі від 15 тис. доларів, найсучасніші - близько 600 тисяч.
Загалом таких ракет, за даними Bild, використали три.
При цьому вартість безпілотників, що порушили кордон, становить кілька тисяч євро за штуку. Очевидно, що регулярне використання бойових винищувачів та дорогих авіаційних ракет для знищення дронів безглуздо.
Але чи можна стверджувати, що перша реакція сил ППО Польщі та країн НАТО на вторгнення групи дешевих БПЛА була неадекватною — надмірною та водночас малоефективною?
З одного боку — так, можна
Збити один дрон з п’яти, а то й менше — результат провальний, ще добре, що це виявилися дрони-обманки, а не наповнені вибухівкою і запрограмовані на атаку по важливому об'єкту ударні безпілотники.
Україна під час війни збиває в середньому 80−90% дронів, що атакують її, — при тому, що їй доводиться майже щодня відбивати нальоти сотень, а не двох десятків. Це теж не ідеальний результат, зате досягається він набагато дешевшими засобами, ніж високоточні ракети.
Але й ЗСУ навчилися цьому не з першого нальоту. Їм довелося практично з нуля створювати структуру ешелонованої протидронової оборони з мобільними вогневими групами та спецобладнанням для виявлення та знищення малих цілей, що низько летять, на величезній площі.
Україна постійно вдосконалює методи та шукає нові технологічні рішення для протидії російським дроновим атакам.
Днями стало відомо про початок спільного українсько-британського виробництва дронів-перехоплювачів Project Octopus — їх планують випускати по тисячі на місяць. Вони набагато дешевші, ніж ракети ППО.
Прем'єр Польщі Дональд Туск назвав українські протидронові системи кращими, оскільки вони перевірені в реальних бойових умовах, і заявив, що Варшава налагодить співпрацю з Києвом у їх розробці: «Ми вже домовилися про прямі переговори найближчим часом та обмін досвідом з українською стороною».
Не все вимірюється грошима
Але щодо першої реакції бойових підрозділів армії Польщі та країн НАТО на порушення кордону безпілотниками — тут не має значення тип і приналежність літальних апаратів, — вона виглядає цілком стандартною.
Злетіли чергові бойові групи, що дислоковані на різних аеродромах, — це звичайна практика в ситуації, коли масштаб загрози не зрозумілий.
Як правило, серйозні війни починаються з масованих ударів, які часто йдуть хвилями в перші години або дні. Тут все відносно просто — атакуюча сторона прагне придушити сили супротивника, яка намагається відбити натиск і перейти в контратаку.
Матеріальні витрати на перших етапах військового конфлікту, а особливо прикордонного інциденту, зазвичай не є підставою для претензій до військових. Сторони до цього готові, запаси для цього є. Головне — не пропустити перший нищівний удар.
Три дорогі ракети на три фанерні дрони при обмеженому чи випадковому нальоті — це цілком припустимо, за це ніхто не спитає. Можливо, ці ракети час було списати, чи скоро треба утилізувати.
Але у разі серйознішої небезпеки командування НАТО могло відреагувати й більше.
Окремо привертає увагу зліт як мінімум одного літака-заправника A-330 MRTT. Це означає, що сили швидкого реагування НАТО були готові застосувати й ударні літаки дальнього радіуса дії, а інакше навіщо їм знадобилася б дозаправлення в повітрі.