Носій Калібрів і «парадний» Мінськ. Що відомо про підводний човен та великий десантний корабель РФ, знищені в Севастополі

За попередніми даними російських джерел, йдеться про великий десантний корабель Мінськ та підводний човен Ростов-на-Дону — обидва вони, як повідомляється, стояли в сухих доках судноремонтного заводу в Севастополі, де вночі після ударів спалахнула масштабна пожежа. Україна поки офіційно не підтвердила назви пошкоджених кораблів, однак якщо ці дані відповідають дійсності, Мінськ стане вже третім великим десантним кораблем (і другим проєкту 775), який вдалося уразити Збройним силам України — після ураження Оленегорського горняка в Новоройсійську в серпні 2023 року та корабля Саратов (проєкт 1171) в березні 2022.

А от ураження підводного човна є унікальною ситуацією, яка, як пише Defence Express, «точно вже увійшла в історію». «Справа в тому, що Україна не має штатних можливостей для боротьби з підводними човнами РФ. Сам по собі підводний човен є надскладною ціллю протидія яким вимагає цілого комплексу засобів, з протичовновими кораблями, літаками та вертольотами, власними підводними човнами. Але в Україні зараз нічого з вище перерахованого просто немає», — пишуть аналітики. Тож єдина можливість уразити російський підводний човен для ЗСУ — це якраз знищити його у надводному положенні, що, вочевидь, і вдалося зробити.

В одному з російських провоєнних пабліків також з’явилися дані про те, що нічний ракетний удар «повністю знищив» десантний корабель Мінськ і підводний човен Ростов-на-Дону. «Обидва судна, які перебували тут на ремонті, відновленню не підлягають. Крім того, на Севморзаводі пошкоджено ще два судна, їх відновити, можливо, вдасться. Назви цих кораблів співрозмовники відмовилися говорити», — йдеться у цьому повідомленні.

NV розповідає, які саме кораблі ймовірно втратила РФ.

Субмарина Ростов-на-Дону: «ударний» екіпаж запускав Калібри по Сирії та Україні

Субмарина Б-237 Ростов-на-Дону — це російський дизель-електричний підводний човен проєкту Варшавянка 636, за класифікацією НАТО — Improved Kilo (покращені субмарини класу Kilo). Це серія багатоцільових підводних човнів, спроєктованих у СРСР на базі проєкту 877 Палтус і добудованих вже у Росії. Серія планувалася як один з експортних варіантів.

Підводний човен Ростов-на-Дону входить до складу Чорноморського флоту ВМФ Росії. Він був закладений восени 2011 на заводі Адміралтейські верфі в Санкт-Петербурзі, на воду субмарину спустили влітку 2014 року.

У грудні 2014 року її офіційно передали ВМФ Росії. Субмарину було поставлено на озброєння 4-ї окремої бригади підводних човнів, яка базується в Новоросійську.

Після низки глибоководних та ракетних випробувань на Північному флоті підводний човен в грудні 2015 року було задіяно у війні в Сирії. З акваторії Середземного моря Ростов-на-Дону він завдавав ударів крилатими ракетами Калібр, як стверджувала російська пропаганда, по позиціях бойовиків ІДІЛ на території Сирії.

Пізніше субмарина базувалася на військово-морській базі в Новоросійську. Також брала участь у численних військових «навчаннях» у Росії: пропаганда РФ повідомляла, що в 2016 і 2017 роках саме екіпаж Ростова-на-Дону був «переможцем змагань на приз головнокомандувача ВМФ РФ серед багатоцільових неатомних та атомних підводних човнів», через що екіпаж отримав нібито «почесне» звання «ударного».

У 2020 році човен ремонтували в російському місті Кронштадт. Після завершення ремонту субмарина провела деякий час у Середземному морі.

Під час повномасштабного вторгнення в Україну субмарина Ростов-на-Дону був серед тих підводних човнів, з яких Росія завдавала ударів по Україні ракетами Калібр.

Автор профільного блогу Covert Shores та OSINT-аналітик Г. І. Саттон, експерт з питань військово-морських сил, підводних та надводних човнів у своєму аналізі «бавовни» в Севастополі нагадав, що підводні човни класу Kilo були останнім типом великих радянських дизель-електричних підводних човнів епохи холодної війни. Сьогодні вони залишаються найпродуктивнішим і основним типом неатомних підводних човнів на озброєнні Росії, пише Саттон. Він нагадує, що за радянських часів їх навіть називали «чорна діра» за відносну непомітність і тихий хід порівняно зі старішими і дуже шумними підводними човнами СРСР. Однак така характеристика відносна, і сьогодні немає підстав припускати, що сімейство російських човнів Kilo тихіше, аніж новітні західні неатомні підводні човни.

Можливе ураження такого човна Україною він називає значущою подією.

Як повідомляли раніше Сили оборони України та проект Крим.Реалії, загалом у у складі ЧФ Росія тримала в Чорному морі шість підводних човнів проєкту 636.3 Варшавянка, усі носії ракет Калібр (кожен може бути озброєний чотирма ракетами).

• Б-261 Новоросійськ,
• Б-237 Ростов-на-Дону,
• Б-262 Старий Оскол,
• Б-265 Краснодар,
• Б-268 Великий Новгород
• Б-271 Колпіно.

Технічні характеристики підводного човна Ростов-на-Дону

• Орієнтовна вартість — $300 млн (у цінах 2009 року)
• Водотоннажність надводна — 2350 т
  
• Водотоннажність підводна — 3950 т
• Довжина — 73,8 м
• Ширина — 9,9 м
• Осадка — 6,2 м
• Двигуни — два дизель-генератори по 1000 кВт, які живлять головний електродвигун, електродвигун економічного ходу, два резервні електродвигуни
• Швидкість надводна 11 — 17 вузлів
• Швидкість підводна — 20 вузлів
• Робоча глибина — 240 м
• Гранична глибина -300 м
• Автономність плавання — 45 діб
• Екіпаж — 52 особи (зокрема 12 офіцерів)
• Озброєння: зенітна артилерія (ПЗРК Стріла-3М, Голка-1, Верба) — 8 ракет; ракетне озброєння (включно з чотирма ракетами Калібр-ПЛ)

Воював у Чорному морі замість Балтійського: великий десантний корабель Мінськ

Мінськ — один з великих десантних кораблів проєкту 775 (за кодифікацією НАТО — класу Ropucha). Це серія кораблів, які Радянський Союз будував для свого флоту в Польщі на верфі в Гданську.

Такі кораблі призначені для висадки морського десанту на необладнане узбережжя, перекидання морем військ і вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки, включно з танками. На зміну десантним кораблям проєкту 775 мали прийти кораблі нового проєкту 778, перші два з них також були закладені на верфі у Гданську. Однак після розпаду СРСР в 1992 році обидва недобудовані кораблі нового проєкту були порізані на брухт на стапелях.

Як і інші кораблі цього проєкту, Мінськ був збудований у Гданську в середині 1980-х років, свою нинішню назву має з 2000-го року (споачтку називався БДК-43). На відміну від субмарини Ростов-на-Дону, Мінськ належить до Балтійського, а не Чорноморського флоту РФ, до війни з Україною він базувався в Балтійську.

Він брав участь у російських військово-морських парадах, навчаннях та операціях РФ в різних морях. Зокрема кілька років поспіль Мінськ брав участь у головному російському військово-морському параді з нагоди дня ВМФ РФ.

У лютому 2022 року, за лічені тижні до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомлялося, що РФ відправила в Чорне море шість великих десантних кораблів з двох інших флотів — серед них був і Мінськ. Тоді російський флот у Чорному морі рекордно підсилили кораблі Калінінград, Мінськ та Корольов (всі проєкту 775 Ropucha) зі складу Балтійського флоту, а також ще три десантні кораблі Північного флоту — Пьотр Моргунов, Георгій Побєдоносєц та Оленегорский горняк Північного флоту. Завдяки цьому Росія в лютому 2022 року накопичила найбільший десантний потенціал у Чорному морі з початку 1990-х років — зокрема 12 великих десатних кораблів.

Технічні характеристики великого десантного корабля Мінськ

• Водотоннажність — 4080 тонн
• Довжина — 112,5 метра
• Ширина — 15 метрів
• Осадка — 3,7 метра
• Швидкість — 18 вузлів
  
• Дальність плавання — 6000 миль при 12 вузлах
• Екіпаж -87 осіб
• Дивигуни: 2 дизельних, 2 гвинти
• Озброєння: дві здвоєні 57 мм артилерійські установки АК-725, дві пускові установки реактивної системи залпового вогню Град-М, 44 пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу Стріла-2.
• На борту можуть розташовуватися до 500 тонн техніки та вантажів та 225 десантників.

Що відомо про розташування цих суден у Севастополі перед ударом 13 вересня

Зранку 13 вересня світова спільнота OSINT-аналітиків жваво обговорювала супутникові знімки, які могли свідчити, що під час ударів по Севастополю були пошкоджені саме десантний корабель проєкту 775 (Ropucha) та субмарина класу Kilo.

«Схоже, сьогодні вранці українські війська успішно уразили сухі доки Севастопольського суднобудівного заводу, які, ймовірно, були зайняті російською субмариною класу Kilo та десантним кораблем (класу — ред.) Ropucha», — повідомили автори каналу OSINT technical у Twitter, які підтвердили геолокацію пожежі після вибухів у Севастополі.

Як свідчать супутникові фото, саме такий корабель і субмарина могли знаходитись у Севастопольському судноремонтному заводі.

Автор профільного блогу Covert Shores та OSINT-аналітик H I Sutton, експерт з питань військово-морських сил, підводних та надводних човнів зазначає, що десантний корабель класу Ropuсha може бути серйозно пошкодженим. Він зауважив, що на фотографіях можна побачити, як корабель горить, та припустив, що пошкоджено могло бути і поліпшену субмарину класу Кіlo, яка є носієм ракет Калібр.