Школи світчерів

В Україні щороку випускають десятки тисяч IT-фахівців, багато з яких ще недавно мали інші професії. Але кількість у цьому разі переходить у якість лише за допомогою самих роботодавців, що довчають випускників "під себе"

 

Тимур Ворона

 

 

Кілька місяців тому 35‑річна киянка Ольга Куликова закінчила курси Java-розробників і влаштувалася на роботу в IT-компанію. До цього вона тривалий час жодним чином не була пов'язана з програмуванням: вивчала музику, працювала хормейстером, бухгалтером і навіть стюардесою. Але бажання отримати більш високооплачувану і затребувану спеціальність спонукало киянку до радикальних змін.

Куликова — яскравий представник покоління світчерів, людей, які вирішили кардинально змінити професію і стати айтішниками. Ім'я їм — легіон: зараз в Україні відбувається справжній бум ІТ-освіти. За минулий рік приватні курси та виші з профільними кафедрами випустили 50 тис. спеціалістів, пов'язаних з програмуванням.

І їхня кількість рік у рік лише зростає, адже програмісти стабільно входять в число найбільш високооплачуваних фахівців у країні. Середні зарплати цієї категорії працівників, за даними міжнародної консалтингової компанії Hay Group, становлять від $9 тис. до $37 тис. на рік. Зайвим бонусом є те, що чимало айтішників працюють на іноземні структури й отримують зарплату в іноземній валюті.

Але у буму є і зворотна сторона — невисока якість навчання. Тому IT-компанії довчають працівників своїм коштом.

Самі лише українські виші за останній рік випустили 15 тис. айтішників — це найвищий показник серед країн Центральної та Східної Європи.

Свіже дослідження профільного порталу DOU.ua віддає перше місце за якістю підготовки програмістів Києво-Могилянській академії, друге посідає КНУ ім. Шевченка. А ось НТУУ КПІ — провідний технічний виш країни — опинився в середині списку.

Але власне документи про випуск навіть з найкращих за якістю вишів, як кажуть практично всі опитані НВ керівники IT-компаній, мало що значать: програми навчання у вітчизняних інститутах і університетах застаріли. "Українська система освіти не готова реформуватися і вчити студентів новим технологіям",— впевнений Олександр Майданюк, глава департаменту з тестування компанії Ciklum, одного з лідерів аутсорс-програмування в Україні.

Крім того, вища освіта пронизана корупцією. Згідно з опитуванням DOU.ua, 71% українських ІТ-фахівців особисто або через знайомих стикалися з хабарами під час навчання. Найкорупційнішими виявилися Вінницький національний технічний університет, Східноукраїнський національний університет ім. Даля, Одеський політех, Львівська політехніка, Національний авіаційний університет та Хмельницький національний університет. Найнижчий рівень корупції — в Києво-Могилянській академії.

Те, чого не можуть дати класичні виші, намагаються надати всім охочим комерційні курси, школи та навчальні центри. Останнім роком на цей сегмент, за даними учасників ринку, припало понад 30 тис. студентів. Найбільше випускників — на рахунку комп'ютерної академії ШАГ, освітнього проекту ITEA і навчальних курсів CyberBionic Systematics.

Вартість навчання залежить від тривалості програми та обраної спеціальності, але в середньому ціна коливається від 2 тис. грн до 5 тис. грн на місяць. Так, 2,5 року навчання в академії ШАГ коштуватимуть приблизно 50 тис. грн. Цю суму IT-спеціаліст середнього рівня може заробити за місяць.

Українська система освіти не готова реформуватися та вчити студентів новим технологіям
Олександр Майданюк, глава департаменту тестування компанії Ciklum

Більшість студентів комерційних курсів — це саме світчери. "80% наших студентів прийшли з інших галузей,— каже Андрій Пивоваров, керівник IT-школи GoIT.— Я щиро захоплююся кожним із них. Потрібно бути дуже сміливим, щоб у 24-35 років кинути все, вивчити абсолютно нову спеціальність і знайти роботу". В середньому зміна професії потребує від п'яти місяців до року, а найзатребуванішими напрямками є верстка сайтів і мобільна розробка.

Щоправда, до кінця доходять не всі. З 1999‑го, за словами Дмитра Корчевського, засновника комп'ютерної академії ШАГ, вони навчили понад 80 тис. українських студентів. Курси закінчує тільки половина. З них 60% успішно здають всі іспити та захищають диплом. "У результаті диплом мають не більше 30% тих, хто поступав",— розповідає він.

Проте, як показало опитування НВ серед представників IT-компаній, курсів та сама проблема, що й у вишів,— загальна невисока якість освіти. "Чимало комерційних курсів випускають некомпетентних тестувальників і програмістів, які після влаштування на роботу завалюють проекти і негативно впливають на імідж України на світовому ринку",— вважає Майданюк із Ciklum.

За його словами, багато курсів націлені лише на заробіток. При цьому їхні програми — лише адаптація англомовних матеріалів з сайту Массачусетського технологічного інституту або Coursera — платформи безкоштовних онлайн-курсів від провідних університетів світу. Й за умови володіння англійською мовою всі ці знання можна отримати без грошей і посередників.

Віддалене безкоштовне навчання вже і так привертає до себе все більшу кількість охочих. Серед подібних українських ресурсів найпопулярніший — Prometheus, що зібрав онлайн-курси від провідних українських вишів, а також переклади низки західних програм.

Навчання в режимі онлайн дає не тільки доступ до найактуальніших світових знань і навичок, але і дозволяє не прив'язуватися до певного місця життя та навчання. Як написав у колонці для сайту ain.ua 29‑річний українець Віталій Данюк, він може одночасно вчитися, допомагати стартапам та інвесторам і подорожувати Південно-Східною Азією.

Зворотна сторона віддаленого навчання — брак мотивації. За статистикою, з тих, хто почав онлайн-курс, до диплома доходять лише 8-10% студентів. Тут перевага на боці університетів — наявність "живих" однокурсників і викладачів допомагає людині продовжувати навчання і доводити справу до кінця.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ: Засновник курсів Prometeus
Іван Примаченко вважає, що майбутнє IT-освіти
за суміщенням онлайн і офлайн-навчання

 

Отримуючи не найкращої якості випускників із традиційних інститутів, великі компанії, за словами Пивоварова з GoIT, змушені створювати власні академії. Вони довчають там студентів, потім переводять на шестимісячну інтернатуру і лише після цього приймають на роботу.

Фірми-розробники софтe складають також для студентів—потенційних працівників програми курсів, надсилають фахівців читати їм лекції, допомагають зі стажуванням та працевлаштуванням.

Однією з таких платформ стала Sigma Software University. За її допомогою за 2015 рік понад 400 студентів з Харкова, Одеси та Львова взяли участь в літніх стажуваннях, ще 85 осіб пройшли інтернатуру. "Тисячі молодих людей щорічно обирають IT в якості своєї майбутньої професії, але тільки 25% з них знаходять роботу за фахом, оскільки не мають навичок, затребуваних на ринку праці", — пояснює Валерій Красовський, гендиректор Sigma Software.

Ще один приклад успішної співпраці бізнесу з вузом — спільний проект аутсорсингової компанії AltexSoft і Кременчуцького національного університету. Студентів безкоштовно навчають технологіям HTML5, CSS3 і ASP. NET MVC, основам створення інтерактивних веб-додатків, JavaScript і багато чому іншому. Випускники можуть влаштуватися на роботу в компанію, а після стажування на внутрішніх проектах стають її повноцінними співробітниками.

Крім того, всередині IT-компаній функціонує безліч програм з підвищення кваліфікації і навчання фахівців-початківців. Часто вони розраховані на інтернів. Конкурс досить високий — на одну з останніх вільних вакансій кадровий відділ Ciklum отримав 150 резюме за три години. Для порівняння: на посаду senior'a — програміста високого рівня — претендують лише 3-4 людини.

"Щоб звернути на себе увагу IT-компаній, крім успішного проходження курсів, фахівцям без комерційного досвіду важливо брати участь хоч в якихось фріланс-проектах, розробляти власні програми", — говорить Тетяна Хряпіна, консультант з технічного навчання компанії GlobalLogic.

А ось в IT-компанії Luxoft працює ціла міжнародна корпоративна інтернатура, яка охоплює шість країн, зокрема й Україну. Потрапити туди можуть студенти 4-5-х курсів, випускники технічних вишів або фахівці, які перекваліфіковуються після здобуття вищої освіти. Навчання триває три місяці, у разі успішного закінчення програми інтерн стає молодим фахівцем і може укласти контракт про співпрацю з компанією. У Luxoft навчання в інтернатурі оплачують.

Іван Примаченко, засновник Prometheus, бачить майбутнє вітчизняної IT-освіти в поєднанні офлайн- і онлайн-навчання. Студенти зможуть отримувати знання віддалено, але семінари, лабораторні роботи і фінальний контроль проходитимуть в реалі. "Так ми зможемо вивести українську освіту на вищий рівень за 5-6 років. І для цього не потрібно залучати фінансування з боку держави",— розповів Примаченко під час своєї лекції на конференції iForum 2016. І пообіцяв з осені запустити кілька подібних пілотних проектів.

Аналогічна методика вже застосовувалася в Гарварді та Массачусетському технологічному інституті й підвищила успішність студентів на 35%.

Утім, і такі інноваційні ідеї не виведуть Україну в технологічні лідери. "Навіть якщо ми навчимо 100 тис. айтішників, а замовники приходитимуть в Україну тільки за аутсорсингом, то ми дуже скоро перетворимося на Індію",— каже Майданюк із Ciklum.

Він упевнений, що країні потрібні власні IT-продукти, стартапи та консалтингові компанії. Потрібно розвивати екосистему в цілому. "IT-компаніям потрібно продовжувати працювати з міжнародними клієнтами і співпрацювати з вишами, тоді у програмістів з'явиться досвід, необхідний для створення власних продуктів і стартапів. Коли всі елементи цієї екосистеми ефективно працюватимуть, в України з'явиться шанс стати розквітлою IT-нацією",— резюмує Олександр Майданюк.