Савченко і політика: хто кого?

Погляди

27 травня 2016, 20:33

Мирослав Попович

Український філософ, доктор філософських наук, професор, академік НАНУ

Деякі люди стають символами, незалежно від того, хотіли вони цього, чи ні

Звільнення Надії Савченко обійшлося без явних арифметичних підрахунків – один до двох або два до одного – і не може не радувати. Ніхто не став рахувати, хто і скільки коштує. В Ізраїлі за одного солдата часом віддавали понад 300 заарештованих палестинців, і це правильна логіка. Є сфера політики, а є сфера гуманності. Коли гуманність перемагає політику та політичний розрахунок, це завжди радість. Правда, таке трапляється вкрай рідко.

Савченко, безумовно, стала для українців символом боротьби. Так буває в історії: деякі люди стають символами незалежно від того, хотіли вони чи ні. Путін пішов на обмін льотчиці лише тому, що її історія отримала неймовірний резонанс. Люди вболівали за Надію, просто по-людськи. Своє слово сказали навіть ті, хто за інших обставин мовчав би.

Тим не менш, перетворення людини або події на образ завжди несе в собі великі небезпеки. На цьому можуть спекулювати.

Які шанси Савченко в політиці? Можу сказати тільки те, що вона менш за все схожа на людину, що бажає побудувати політичну кар'єру. Вона - безпосередня і щира, а політика вимагає пристосування.

Вона - безпосередня і щира, а політика вимагає пристосування

Мені складно уявити, як вона збирає голоси в парламенті для ухвалення того чи іншого рішення або бере участь у закулісних домовленостях. У неї прямий життєвий шлях. Дай Боже їй здоров'я не відступити від цієї лінії. Десь навіть чув заклики призначити її міністром оборони. Як на мене, це занадто. Більш того, компрометує її в очах громадськості.

Україна – неблагополучна країна, тому великі рішення в нашій країні вимагають героїзму. Якщо суспільство потребує героїв, воно нездорове. Таке напруження всіх сил, яке називається героїзмом, свідчить про те, що щось негаразд, десь прорвало «небесні труби».

Більше думок тут

Інші новини

Всі новини