Савченко та гало-ефект

Погляди

23 березня 2018, 10:00

Іван Примаченко

Співзасновник освітніх курсів Prometheus

Історія з Надією Савченко – це велика ілюстрація справжньої проблеми української суспільної думки – когнітивного викривлення, що називається гало-ефектом

Його суть полягає в тому, що людський мозок схильний узагальнювати окрему яскраву позитивну характеристику людини на всі її якості. Класичним прикладом гало-ефекту є зовнішня привабливість, яка змушує наш мозок автоматично оцінювати привабливих людей як більш розумних і добрих порівняно з непривабливими жінками та чоловіками. 

У випадку з Савченко її смілива поведінка в полоні ворога змусила мільйони людей перенести цю позитивну якість на всю її особистість і наділити її якостями суспільно-політичного лідера, видатного патріота та морального авторитета. Якостями, які, як ми змогли переконатися за останні два роки, Савченко або не мала, або мала в незвичному розумінні. 

Зараз будуть писати і говорити багато поганого про Савченко, але корінь проблеми не в ній, а в нас

Зараз будуть писати і говорити багато поганого про Савченко (і цілком заслужено), але корінь проблеми не в ній, а в нас. Це ми чомусь вирішили, що смілива в полоні людина має бути одночасно розумною, виваженою і політично здібною. Втім ніщо нас логічно не підштовхувало до цього висновку. На момент виходу Савченко з полону ми могли сказати лише одне: ми не маємо жодного уявлення, яким політиком і суспільним лідером буде Надія, бо ніколи не бачили її в цій ролі. Наші завищені очікування, через які зараз ми відчуваємо розчарування та обурення її заколотом, ґрунтувалися виключно на гало-ефекті. 

Гало-ефект спрощує людину і вкриває її шарами "психологічного фотошопу". Подібно зображенню святих на середньовічних іконах, наша колективна свідомість починає робити з людини непохибного і бездоганного пророка. Звичайно, що цей соціальний запит швидко відчувають політтехнологи, шахраї і різноманітні пройдисвіти, що починають цілеспрямовано експлуатувати гало-ефект, для здобуття відомості і влади. 



До речі, зворотній ефект – ефект рогів – не менш небезпечний. Ми схильні переносити окрему негативну характеристику людини на всі інші її якості. Нещодавно я читав статтю, в якій згадувалося особисте життя Ілона Маска. В коментарях читачі обурювалися тим, що Ілон очевидно не дуже й кохав свою першу дружину, і що їх сприйняття Маска "значно погіршилося". Це виглядало майже комічним, адже очевидно, що абсолютна більшість читачів статті до цього формували свою оцінку особистості Маска виключно по його професійним досягненням, а його стосунки з дружиною жодним чином не впливають на його робочу ефективність. 

Чи існує протиотрута від гало-ефекту і ефекту рогів? Звичайно існує – але роздобути її складно. Бо для цього потрібно щире переконання, що характер людини є надзвичайно складним і суперечливим явищем. Що надзвичайно смілива людина може бути одночасно надзвичайно безвідповідальною. Вражаюче чарівна особистість – глибоко непрофесійною. Герой війни – поганим політиком. І навпаки. Видатний вчений може мати відверто регресивні скандальні суспільні погляди. Відомий реформатор бути неприємною чи навіть жорстокою людиною. Геній в одному, може бути сміхотворно слабким в іншому. 

І це нормально. Бо святих чи чудовиськ не існує – існують лише недосконалі, але реальні люди. І приймати рішення потрібно спираючись не на наші ілюзії, а на явно продемонстровані риси конкретної людини і потреби, які перед нею висуває та чи інша суспільна роль.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Інші новини

Всі новини