санкт текст

У Санкт-Моріц ми приїхали з друзями на автомобілі з передмістя Мілана. Шлях пролягав уздовж красивого озера Комо, а далі дуже крутим серпантином на плато, де і розташувався один із найдорожчих курортів.

Чотири озера в долині — рай для бігунів. Тут бігають зранку, вечорами і вдень. Таке відчуття, ніби бігають усі. А хто не біжить, той швидко ходить. Бо все сприяє прогулянкам навколо озера. Доріжки, лавки, туалети в лісі (з освітленням і повним сервісом). Рай для фотографа. Снігові вершини, яскраво-жовті модрини, низькі звиси хмар не залишили мені місця на картах пам'яті, довелося докуповувати на місці.

На станції стояв червоний поїзд. Так його називають усі. Це екскурсійний склад, який їде в Берніні й далі мальовничими місцями. Фотографувати можна через вікно, якщо, звичайно, хмари дадуть таку можливість. На цьому поїзді можна заїхати в будь-яку точку Швейцарії.