Трамп мав вагомі підстави для такого рішення. По-перше, Кремль просигналізував про наміри просувати далі свої максималістські вимоги, на які ніколи не погодиться Україна. По-друге, Трамп, вочевидь, пам’ятає, як Путін пошив його в дурні під час зустрічі на Алясці.
«Не хотів би марно витрачати час», — так пояснив своє рішення сам американський президент. Позиція Трампа виглядає абсолютно логічною. Не менш логічним є також його наступний крок: США запровадили санкції проти найбільших російських нафтових гігантів — Роснєфті та Лукойлу. Ми бачимо, що Трамп переходить від слів до конкретних справ, і робить це доволі влучно.
Тут треба сказати, що корпорацію Роснєфть називають особистим гаманцем Путіна. Про те, що санкційний удар влучив у ціль, свідчить нервово-гротескна реакція заступник голови радбезу РФ Дмитра Медведєв, який заявив, що Дональд Трамп «став на шлях війни з Росією і повністю солідаризувався з божевільною Європою».
Санкційний удар влучив у ціль
До речі, про Європу. Європейський Союз в унісон з США остаточно затвердив свій 19-й санкційний пакет. Це дуже ефективний перелік економічних обмежень з довгою історією, яка нагадує економічний детектив.
Протягом кількох місяців пакет системно блокувався Угорщиною, Словаччиною та навіть Австрією, яка намагалася вивести з-під удару активи своїх банків. Останні застереження в Раді Європи були зняті пізно ввечері 22 жовтня, а вже о восьмій ранку 23 жовтня відбулось остаточне загальне схвалення документу.
Навіть поверхневий опис затвердженого санкційного пакету може зайняти кілька сторінок. Зокрема, санкції передбачають економічну ізоляцію нафтових компаній, заборону транзакцій через російські платіжні системи, а також додаткові експортні обмеження для ускладнення доступу РФ до мікросхем та технологій, що можуть використовуватися у військово-промисловому комплексі.
Економічні аналітики висувають різні версії з приводу того, який вигляд тепер матимуть торгові зв’язки між РФ, Китаєм та Індією. З одного боку, цим країнам може бути вигідно ігнорувати західні санкції. З іншого — у США та ЄС є важелі впливу на конкретні індійські та китайські компанії та банківські установи. В будь-якому разі Росія позбавиться частини зовнішнього ринку збуту.
Українці звикли дещо скептично ставитися до самого слова «санкції». Але це не означає, що вони не діють. Саме зараз, коли російська банківська система та промисловість занурюються в кризу, економічні удари з боку США та Європи можуть дати максимальний ефект. Це набагато потужніші інструменти, ніж нескінченні дипломатичні перемовини.
Залишається додати, що велику «санкційну симфонію» доповнюють далекобійні удари Сил Оборони України. Так, «далекобійні санкції» були накладені на Рязанський нафтопереробний завод (до речі, входить до вже згаданої Роснєфті). 22 жовтня — на Махачкалинський нафтопереробний завод (республіка Дагестан) та Саранський механічний завод (республіка Мордовія).
Наша системна «санкційна» робота триває вдень і вночі. Рано чи пізно ми змусимо ворога волати про мир. Слава Україні!
Текст опубліковано з дозволу автора