1. Лист турецького султана Богдану Хмельницькому (приблизно 1650 р.)
Цей лист, що зберігається у заповіднику Кам’янець, називають ферман. Він унікальний через свої розміри: 1,4 м завдовжки, а також оформлення — підпис султана покритий золотим пилом. На відміну від міфу, нібито турецький правитель і українські козаки намагалися всіляко образити одне одного в листуванні, цей артефакт розкриває справжні відносини між країнами у XVII ст. У листі Мехмед IV звертається до Богдана Хмельницького як до правителя християнського світу, обіцяє військову підтримку з боку Кримського ханства проти поляків. І повідомляє, що разом із ферманом надсилає коштовний подарунок — вишитий золотими нитками халат. У ті часи — знак великої поваги.
2. Риза Іллінської ікони Божої Матері (приблизно 1699 р.)
Одна з найбільших оправ для ікон у світі. Її розмір — 3×1,5 м. Унікальна реліквія, зберігається у Чернігівському історичному музеї ім. Тарновського, зроблена на замовлення і за гроші гетьмана Івана Мазепи — ювеліри створили її з 18 розкладних срібних пластин. Артефакт свідчить про неабияку меценатську діяльність Мазепи. Довго ікона, обрамлена в цю ризу, стояла в Троїцькому монастирі в Чернігові. Коли місто захопили більшовики, безцінний артефакт заховали в сховище, він перебував там більше 80 років. Уперше ризу виставили для показу вже в незалежній Україні.
3. Банкноти Української Народної Республіки (1917 р.)
Ці перші гроші незалежної України зберігаються у Національному архіві Кракова. У 1917 році банкноти надрукував уряд УНР, назвавши купюри карбованцями. Їх унікальність у тому, що ця назва написана чотирма мовами — українською, польською, російською та ідишем. Багатомовність була відображенням мультинаціональності й політики толерантності молодої держави. УНР не змогла вистояти перед більшовиками, уряд емігрував до Польщі, забравши й ці банкноти. Пізніше, щоб очорнити лідерів УНР, радянська пропаганда розповсюдила міф про утиски в Україні євреїв на офіційному рівні. Банкноти УНР — одне зі спростувань радянської пропаганди.
4. Реймське Євангеліє (XI-XII ст.)
Одна з найдавніших рукописних книг української історії зберігається у спецсховищі бібліотеки Карнегі в Реймсі (Франція). За однією з версій Євангеліє привезла до Франції донька Ярослава Мудрого Анна Київська, яка вийшла заміж за короля Генріха I. Після цього на багато століть Євангеліє стало коронаційною книгою, на якій присягали всі французькі монархи. Фоліант вражає красою розпису і своєрідною технікою написання. Раніше його обкладинку прикрашали дорогоцінні камені та кристали, але коштовності зірвали з Євангелія під час Великої Французької революції (1789−1799).
5. Саркофаг Ярослава Мудрого (приблизно XI ст.)
Зберігається у Національному заповіднику Софія Київська. У цьому унікальному саркофазі, виготовленому з цільного блоку білого мармуру, поховали князя Ярослава Мудрого. Очевидно, незвичайну труну вагою 6 т транспортували з Візантії, а це було дуже проблематично й дорого. У 1930-х гробницю відкрили радянські вчені. Вони ідентифікували останки князя і за черепом відновили його зовнішність. Пізніше в рамках історичного розслідування встановили, що радянські вчені могли спотворити образ Ярослава Мудрого, надавши йому рис, характерних для зовнішності російських царів. Під час повторного розтину труни виявилося, що останки князя зникли. До нині це одна з найбільших загадок української історії. За різними версіями останки князя перебувають у Росії або США.
Опубліковано в журналі НВ від 14 листопада 2019 року. Републікацію повної версії заборонено