Якщо вам доводилося в дорослому житті досить довгий час бути самотніми, то ви знаєте, що світ здається створеним для пар, а оточення зазвичай припускає, що ми мріємо знайти партнера. Донедавна дослідники припускалися тієї самої помилки щодо самотніх людей. У 2020 році Ніколь Воткінс і Джонатон Бекмеєр створили інструмент для оцінки бажання людини створити стосунки та її незацікавленості в них. Разом ці два компоненти показують, наскільки важливою частиною свого життя людина вважає романтичні стосунки.
У нещодавно проведеному подальшому дослідженні Воткінс, Бекмеєр і я вивчили, чи пов’язане бажання і небажання молодих дорослих вступати в стосунки з їхнім добробутом. Виявилося, що те, як впливає на вас самотність, залежить від того, хочете ви стосунків чи ні.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Бажання створити стосунки
У нашій вибірці молодих дорослих (віком від 18 до 29 років) учасники старшого віку висловили більше бажання створити романтичні стосунки, ніж молодші учасники. Вони частіше говорили, що для них важливо бути у стосунках і що вони вважають їх джерелом життєвого задоволення. Це логічно з огляду на вкорінене в нашій культурі уявлення, що ближче до 30 років потрібно налаштовуватися на серйозні стосунки. У цьому дослідженні не було можливості проаналізувати, чи чинить цей соціальний тиск прямий уплив на людей, але ми дійшли висновку, що інтерес до стосунків, принаймні частково, зумовлений зовнішніми очікуваннями від молодих людей.
Незацікавленість у стосунках
Ідея, що деякі люди просто не хочуть вступати в стосунки — у цей момент або взагалі ніколи, — поки недостатньо вивчена. Ми схильні припускати, що більшість хоче мати пару, проте наші попередні дослідження показують, що іноді самотність забезпечує молодим людям явні переваги. Наприклад, учасники могли залишатися самотніми, щоб присвятити себе освіті чи кар'єрі, або жити так, як їм хочеться, або прийти до тями після важкого розставання. В одних випадках ці обставини були тимчасовими, а в інших відображали глибше бажання вести самостійне життя.
Однією з наших цілей у цьому дослідженні було зрозуміти, як у людей із вищим рівнем незацікавленості у стосунках ідуть справи з добробутом. Чи задоволені вони своїм особистим життям? Своїм життям загалом? Чи процвітають вони?
Зв’язок із добробутом
Як і автори багатьох інших досліджень, ми виявили, що люди, які перебувають у стосунках, були задоволеніші своїм життям і частіше, ніж самотні, відчували сенс і повноту життя (тобто процвітали). Однак, коли ми розглянули тільки самотніх учасників, то виявили, що важливий вплив на їхній добробут чинив рівень незацікавленості у стосунках. Ті самотні люди, у яких цей показник був високим, часто почувалися цілком задоволеними своїм особистим життям і демонстрували високий рівень процвітання. Цікаво, що бажання завести стосунки — те, наскільки воно було сильним, — не було взаємопов'язане з добробутом учасників.
Ключові висновки
Деякі самотні люди абсолютно точно хотіли б мати пару, і ми бачимо, що відсутність партнера негативно позначається на їхньому добробуті. Але є і ті, хто просто не хоче стосунків, і це необхідно визнати — як ученим, так і суспільству. Розмірковуючи про свій сімейний статус і свої бажання — або замислюючись про самотніх людей у вашому оточенні — пам’ятайте, що найбільше значення має те, як співвідносяться бажання і реальність.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Тайлер Джеймісон. Републікація повної версії тексту заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут