«Запускається наступна війна». Чому саміт НАТО став невдачею та «Бухарестом і Будапештом в одному стакані»? Пояснює дипломат

Росія: економіка не зламана, її придушили, але не зламали. Інфраструктура не зламана. І вона залишається імперією, тому що в цьому зацікавлені США. Якраз вони хочуть торгуватися, дають сигнал Росії, що вони хочуть торгуватися, для того, щоб відірвати її від Китаю і позбавити Китай, як головного супротивника, цієї енергетичної, продовольчої і тилової бази. Фактично ми залишаємося в сірій зоні між Росією і Європою. Це також вплине на наші перемовини з ЄС.

Я не знаю, яким чином, але з одного боку, за заявами фон дер Ляєн, керівниці Європейської комісії, нам можуть підсолодити цю пілюлю пришвидшеним вступом в ЄС, і дати напів-гарантії, щоб ми вийшли все-таки з цієї зони впливу інтересів Росії, ставши членом ЄС, а з іншого боку, восени ми можемо побачити складність у просуванні до європейських структур. Тобто це залежить уже від Європи і США, як США забажають. Якщо скажуть, що ми недостатньо реформовані, демократизовані, значить, буде складно просувати цей процес. Якщо будемо тиснути далі на НАТО, на США, то є важелі впливу на нас, і нам буде складно просуватися в ЄС.

І в підтвердження моїх слів, що це сигнал, це програш Заходу. Перш за все це не програш України, це програш Заходу. Тому що вони показали слабкість, продемонстрували бажання домовлятися з дияволом, з тими, хто кинув їм виклик, їхній системі безпеки, яка була збудована ще за результатами Другої світової війни, і гегемонії США. Ось головний мотив був цієї рукавички, пам’ятаєте, як заступник міністра закордонних справ Росії казав Заходу? Щоб НАТО рухалося в напрямку лінії 1997 року. І якщо таку рукавичку кинуть, це значить війна, домовлятися неможливо. Захід прагне домовлятися.

І на жаль, домовлятися за рахунок наших інтересів, як я бачу. Тому попереду нас чекають складні часи, треба позбавлятися ілюзій і треба працювати над тим, щоб ми зміцнювали державу, зміцнювали себе, Збройні сили свої, інститути влади всередині. Не треба повністю спиратися на наших партнерів, ключ успіху залежить від українців.

Українці роблять найважливішу зараз справу, вони захищають демократичний світ і ті норми, які були декларовані Заходом, сьогодні за ці норми і стандарти вмирають кращі сини і дочки України. Тому робимо свою справу надалі. І менше сподівань на партнерів. Допомагають — добре, ми їм дуже дякуємо. Але треба позбавлятися ілюзій. І це нам чітко продемонстрував Захід.

— Є така фраза, що в НАТО нас не запрошують не стільки навіть через нашу неготовність, тому що були приклади Греції, Албанії, Португалії, у них не все було, але просто вони далі від Росії. Нас до НАТО зараз явно не запрошують не через нашу нібито неготовність, хоча і це теж є, але через те, що їм просто страшно.

— Страшно — це один фактор, а інший фактор — вони не хочуть ламати оті уявні сфери впливу, які належать імперіям, західній імперії, Росії. Фактично Захід вважає, що вони дійсно відібрали центрально-східну Європу, а це була дальня така зона впливу цієї російської імперії, і російська імперія промовчала, ковтнула це, а коли Захід прийшов по Україну, щоб зробити її членом західної спільноти, перетягнути, то Росія вважає, що з-під неї тягнуть ковдру, і більшість так вважає. Про це не кажуть, але вважають. Тому зараз США послали сигнал, що ми залишаємо вашу сферу впливу вашою.

Про це не говорять, але це реальна політика, так би мовити. На підтвердження моїх слів, що будуть домовлятися, як сприйняла Росія ці сигнали саміту, найкращий коментар, мені здається, зранку Захарової. Коли вона прокоментувала, що це фейл-саміт, коли членство не стоїть. Вибачте, це її слова, не мої. От, як сприйняла Росія цей сигнал. Хоча сигнал до перемовин вони сприйняли як слабкість. І в підтвердження правоти своєї, що вони почали цю війну для того, щоб не відпустити Україну зі своєї сфери впливу, і не пустити її в НАТО.

— Тобто політично Росія досягає своєї стратегічної цілі — не допустити руху України до НАТО?

— Саме так, я про це і кажу. І це сигнал не тільки домовлятися, а це створення передумов до наступної війни. Якщо ми залишаємося у зоні впливу Росії, і це дає НАТО про це сигнал, то Росія через певний час повернеться довоювати, як вони кажуть. Як було після Хасав’юртівських угод у Чечні, після програшу першої війни вони повернулися і довойовували, щоб загарбати Чечню і підкорити її. В них будуть такі реваншистські настрої. Притому при всьому, як ми сказали, проаналізували, у них зберігається економіка, інфраструктура, збережуть їхню цілісність, тому що вони не зацікавлені у фрагментації Росії, розповзанні ядерної зброї, а у відірванні просто Росії від Китаю, переформатуванні в прозахідну державу, а в обмін на це їм віддають Україну в їхню сферу впливу.

Війна неминуча. Тому що це екзистенціальна війна, або Москва стоятиме, або Київ стоятиме. Або ми, або вони. Для нас. А для Заходу ні. Це розмін інтересами. Плюс до того подивіться, як змінюватиметься геполітична ситуація після цих сигналів у світі. Це ж піднімуть голову прихильники в Європі промосковські з мирними ініціативами: давайте миритися, тому що все одно Україну не беруть у НАТО, вона лишається в сфері впливу Росії, Росія права, ми вам казали, нащо та війна, стільки людей гине, давайте домовлятися. Піднімуть голову проросійські ті всі консерви в Європі.

І також піднімуть голову прокитайські у світі, «Глобальний південь», за який змагається Захід. Вони теж скажуть «прислухайтеся до наших голосів, ви бачите, що війна буде йти безкінечно?» Росія буде воювати для того, щоб нас не брали в НАТО безкінечно. Вона буде кидати своїх кріпаків у полум’я війни скільки хочете, два-три роки ще. Тому геполітично ситуація складається не дуже.

І якщо казати про Зеленського, він поставив на карту навіть своє політичне майбутнє, захищаючи інтереси України зараз на цьому саміті. І фактично його зараз будуть відтирати, тому що він почав тиснути і підсвічувати слабкість Заходу на цьому саміті. ...> Тобто політичне майбутнє поставлено було ним на карту. Але він захищав націю, і шана йому за це, що він змагався там до кінця, намагався просунути наші інтереси.

— Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус каже: «співчуваю українцям, але умови для вступу в НАТО абсолютно нормальні». І знову ж таки говорять про те, чого недореформувала Україна. Я так розумію, що це вже звична і зручна форма відмовки?

— Давайте будемо чесними. Він політик, він хоче обиратися, просуватися з міністра оборони, мабуть, на канцлера в якійсь перспективі. Зрозуміло, що він обережний. Але реально про що він каже? Він каже, що Україна не буде прийнята до НАТО. Ми співчуваємо, тому що це означає, що в перспективі хоча б середньостроковій, а це 5−10 років, вони не бачать нас на цьому етапі в НАТО. Тому вони приносять свої вибачення.

Ви думаєте, що вони не розуміють, що відбувається? Але війна, як на мене, регульована, війна закінчиться в 2024 році, коли будуть вибори президента США. Для того, щоб покласти цей актив у передвиборчу кампанію. Якраз Росію відірвуть від Китаю, це одне досягнення, вона буде послаблена і переформатована в прозахідну державу. Другий актив, про що йдеться.

— Переформатування Росії без її розвалу навряд чи вдасться. Мені здається, що це така ілюзія, яка досі є, тому що історію багато хто на Заході вивчав тільки з колоніальної точки зору, з точки зору метрополії, тобто імперії, а не з точки зору тих країн, які були втягнуті чи завойовані цією імперією.

Я вкотре наводжу фразу Тімоті Снайдера, який каже, що всі європейські імперії стали людянішими, коли зазнали військової поразки. Росія мусить зазнати нищівної, ганебної поразки в Україні, і тільки це може стати шансом для Росії кудись змінитися. Що ви про це думаєте?

— Я приходжу до думки, що Захід не готовий дефрагментувати Росію. Надзвичайно багато проблем, які не мають відповіді на Заході, в них немає єдиного сценарію, що робити, наприклад з розповзанням ядерної зброї по Росії, шкідливих виробництв, зберігання відпрацьованого ядерного палива, яке з реакторів йде з усього світу і зберігається на території Росії, в них немає єдиного сценарію. І якраз відсутність цього єдиного сценарію — це також одна з причин, чому нас не беруть до НАТО. Бо вони не знають, чим закінчиться війна, і що робити з Росією після війни.

От тільки Британія зараз заговорила після цього театрального військового путчу Пригожина, Британія заговорила, єдиний розумний голос, що треба мати сценарії і на випадок, коли швидко зміниться влада в Росії. І нам треба буде щось робити з цим сценарієм. За сценарієм, як розпався Радянський Союз. Пам’ятаєте, США також не хотіли розпаду Радянського Союзу, нас вмовляли президенти США, щоб ми не виходили зі складу Радянського Союзу. Тому що їм було зручно так.

Процес керований, вони домовилися з Радянським Союзом, послабили, він програв у Холодній війні. А тут з’являються якісь нові держави з ядерною зброєю, що з ними робити? Знову сідати за стіл перемовин і вести безкінечні перемовини, щоб вони здали зброю. Тому ця відсутність сценарію майбутнього Росії, вона якраз не на користь наших інтересів також працює.

— Президент Чехії Петр Павел каже, що успіхи України на полі бою до кінця 2023 року стануть основою для переговорів між Києвом і Москвою, їх не уникнути. І він каже, що вікно можливостей для військового просування України вже зачиниться до кінця року. А як тоді сприймати цю історію з натівською військовою підтримкою? Як цей комплекс розрулити?

— Президент Чехії видає таємниці внутрішньої кухні Заходу. Він не мав би про це казати, тому що він плани розкриває. Насправді для чого нам видають зараз такі великі пакети зброї? Для того, щоб послабити Росію, щоб нашими руками посадити Росію за стіл перемовин. А відривати її від Китаю, треба ж якісь позитиви. Позитив те, що не беремо Україну у НАТО, от є предмет торгу. Створили предмет торгу.

З одного боку послаблюємо Росію, виб'ємо всі резерви зараз на складному контрнаступі, через надання касетних боєприпасів, далекобійної зброї, тили, все познищуємо, послабимо Росію, Росії просто відступати не буде куди, вона змушена буде сідати. А ми звільнимо частину територій. Тобто президент Чехії трошки видав плани Заходу на другу половину 2023 року.

— ЄС хоче розробити план надання Україні безпекових зобов’язань. І власне, по лінії ЄС щось може бути корисним для нас?

— Пришвидшене прийняття нас в ЄС перекриє всі зобов’язання, їм навіть платити ні за що не потрібно. Вони продемонструють, у геополітиному плані дадуть сигнал Росії, що вони перервали пуповину Росії і України. Ми досі лишаємося фактично під парасолею, це вже сіра зона, але в зоні інтересів Росії. Ми не стали навіть однією ногою, наприклад, членом ЄС, ближче до європейської спільноти, ми поки в сірій зоні. І якщо ЄС дасть нам перспективу, і на перемовинах скаже, що ви члени ЄС за рік, за два, все, це буде сигнал геополітичний програшу Росії.

Тому що вона починала цю війну, щоб не пустити Україну в ці структури, ЄС і НАТО, щоб не втратити підвалини своєї імперії. Тому що вся міфологізація йде з Києва, по лінії церкви, слов’янства, державотворення, все йде звідти. І якщо ця країна, це корінь фактично цієї імперії, відривається від цього дерева, і його садять на новий ґрунт у Європу, то те дерево російське неминуче помре.