Вважаю, конфлікт Саакашвілі з Коломойським, який нещодавно вийшов на новий виток, не виллється ні в що. Він триває від самого призначення Саакашвілі головою Одеської ОДА: Коломойський майже відразу ж почав інформаційну кампанію проти Саакашвілі. Останнім приводом для загострення конфлікту стало зняття Антонюка та боротьба навколо Державіаслужби. Але це не приведе до яких-небудь кардинальних змін. Так, Коломойський хамськи відповів на заяви Саакашвілі, але це не означає, що тепер почнеться нова війна проти Коломойського, точно так само, як і не означає, що приберуть Саакашвілі.
Принципово новим моментом у цьому конфлікті є перепалка між Яценюком і Саакашвілі. Порошенко, як «головний миротворець» в країні, судячи з усього, помирив їх і загасив цей конфлікт, але сам факт виникнення публічної перепалки показовий.
На мій погляд, тут переплелося кілька факторів: гарячий грузинський темперамент, політичний стиль Саакашвілі, який не тільки звик виносити свої емоції на публіку, але і зрозумів за кілька місяців роботи в Україні, що публічний скандал – це досить ефективний спосіб тиску й вирішення проблем. Якби Саакашвілі вирішував питання тихо і кулуарно, Антонюка з посади голови Державіаслужби навряд чи прибрали б. А ось публічний скандал допоміг впоратися з цією проблемою. І Саакашвілі тепер часто користується цим методом.
З одного боку, це спосіб швидкого та ефективного вирішення проблем, з іншого – вважаю, Саакашвілі таким чином страхується. Адже вже очевидно, а до кінця року стане ясно, що йому не вдасться вчасно виконати багато з заявленого. Гучних і швидких результатів в Одесі не буде, і Саакашвілі це вже розуміє. Тому тут і підстраховка на випадок необхідності пояснити, чому не вдалося все зробити швидко.
Але з'явилася і третя тема – конспірологія з приводу того, що Саакашвілі претендує на пост прем'єр-міністра. Думаю, сам він досить щиро відповів на це питання, виключивши такий сценарій. Сумніваюся, що йому обіцяли прем'єрство при приході в Україну; максимум – місце в уряді. В цьому я впевнений, адже прем'єрство Саакашвілі стало б дуже конфліктним і проблемним.
Тим не менше, частина наших громадян-прихильників радикальних реформ симпатизують колишньому президенту Грузії і вважають, що саме Саакашвілі міг би бути революціонером-реформатором. Саме вони підписують електронні петиції президенту.
Втім, у мене є підозра, що тему прем'єрства Саакашвілі розкручують не тільки його прибічники, але й супротивники. Поясню, чому: по-перше, прагнуть спровадити Саакашвілі в Київ ті, хто хоче, щоб він скоріше забрався з Одеси.
По-друге, вважаю, працює олігархічний сценарій: перенесення в публічну площину теми його можливого прем'єрства може призвести до закінчення роботи Саакашвілі в Україні. Воно вже створило напругу у відносинах з Яценюком; наступним кроком стане спроба зіштовхнути лобами Саакашвілі й Порошенка. Думаю, зараз деякі з олігархів, включаючи й Коломойського, спробують досягти саме цього, щоб президент припинив експеримент Саакашвілі.