Народжені революцією

14 липня 2017, 09:00

Щороку 14 липня Париж урочисто відзначає річницю взяття Бастилії

Щороку 14 липня Париж урочисто відзначає річницю найважливішої події в своїй новітній історії — взяття Бастилії, а разом з цим народження Першої французької республіки

Олександр Пасховер

Ранок у Версалі. До спальні короля Франції Людовіка XVI заходить герцог Ліанкур, щоб повідомити йому дуже неприємну звістку. Вчора, 14 липня 1789 року, піддані Його Високості взяли штурмом Бастилію. Це похмура в'язниця — символ французького абсолютизму. Вона не мала великого стратегічного значення, але мала значення символічне. Народ повстав проти феодальних порядків, які вже не відповідали вимогам нового часу.

— Це бунт?— перепитав сонний Людовик XVI.

— Ні, сір, це революція,— відповів Лианкур.

Так впала династія Бурбонів, а разом з нею — французька монархія. Їй на зміну прийшла республіка. Не відразу й не так легко. Через 25 років Бурбони повернулися. У ці чверть століття Франція пережила якобінський терор, жирондистську ганьбу, владу Директорії, консульство Наполеона. У XIX столітті французи пройшли ще через дві по-своєму великі революції (1848-го і 1871-го), але жодна з них не залишила такий слід на тілі і в душі Франції, як та, що сталася 14 липня 1789 року.

Французька революція, що почалася зі взяття Бастилії, де-факто стартувала на два місяці раніше — 5 травня. Людовік XVI запросив до себе представників трьох станів (дворянства, духовенства, а також городян і селян), щоб ті схвалили його рішення про підвищення податків. Делегати від третього стану — а це 95% населення Франції — відмовилися підтримати короля. Вони оголосили себе спочатку національними, а потім і установчими зборами і зажадали прийняти конституцію. Король пообіцяв почути кожного і пішов у Версаль.

Там його і розбудив герцог повідомленням про падіння Бастилії. Це була перша в історії Європи революція, що вимагала не реставрації старих порядків, а встановлення абсолютно нової суспільної формації. Фактично тільки в результаті революції з'явилася єдина Франція. До цього провінції, відомі нам завдяки пісні кіношних мушкетерів "Бургундія, Нормандія, Шампань або Прованс", мали локальні закони і привілеї. На їхніх кордонах стояли митниці. Люди в різних частинах країни розмовляли місцевими мовами та діалектами. Їх також роз'єднували звичаї, традиції та релігія.

Після революції розрізнені провінції перетворили в більш ніж 80 департаментів. Всі вони мали рівні права. З'явилася початкова і середня школа. Перед вчителями було поставлене завдання всіх навчити французької мови. Для того, щоб зробити єдиним французький народ, були скасовані стани і дворянські титули. Єдина нація в її сучасному розумінні — це творіння Французької революції.

За старих порядків на всі високі посади призначав король, частина посад офіційно продавалася. Тепер же проголошувався принцип, який отримав назву меритократія — керувати повинні кращі і здатні до цього.

Та Франція і її реформи визначили зміст усього XIX і навіть XX століття, що пройшли в національно-визвольних змаганнях. У 1821-му піднялася Греція, в 1830-х — Польща, Бельгія, Нідерланди, за ними в 1848-му — Італія, німецькі землі, угорці і т. д. На політичній карті світу почали з'являтися нові республіки, організовані за образом і подобою Франції. З липня 1880 французи стали урочисто відзначати День взяття Бастилії як день народження своєї республіки. З того часу 14 липня — червоний день французького календаря.

Інші новини

Всі новини