«Самовпевненість, можлива деменція». Психотерапевт коментує ментальний стан російського диктатора Путіна
Геополітика21 березня 2022, 21:07
Лікар-невролог та психотерапевт Олександра Щебет розповіла в ефірі Радіо НВ, які саме теорії щодо діагнозу Путіна панують у науковій спільноті як в Україні, так загалом і у світі.
Розглянемо декілька теорій. Є цікаві плітки щодо його стану здоров’я, які мають в собі фізіологічне підгрунтя. По-перше, що у Путіна стероїдна агресія. Є така ймовірність, що він вживає стероїди. Це група медичних препаратів, які в мирний час приймають переважно спортсмени, щоб накачати собі м’язову масу. Але ми зараз говоримо про кортикостероїди — препарати досить сильної дії, впливають на імунітет, пригнічуючи його. ЇХ призначають при досить серйозних станах.
Одна з теорій, що в Путіна є онкологія, і тому йому призначали ці кортикостероїди. Можливо, там ще є якісь стани.
За таких станів призначаються дуже високі дози кортикостероїдів. Але вони мають ряд побічних ефектів. По-перше, якщо ви поглянете його фотографії чи відео, подивіться на його зовнішній вигляд, починаючи десь з 2018 року до сьогодні, ви звернете увагу, що в нього риси обличчя стали більш «натягнуті».
При тому, ботокс тут абсолютно ні до чого. Тут навіть косметичні філлери ні до чого.
Це також може бути щось інше. У стероїдів є такий побічний ефект, чисто зовнішній, називається «місяцеподібне лице». Коли лице стає схожим на повний місяць. Схоже? І мені схоже. І також більшості спеціалістів. Чому, власне, британці висловили таку теорію, адже дуже схоже. Крім того, одним із проявів побічних ефектів кортикостероїдів є психологічні порушення, ментальні порушення, навіть до деменції. Деменція — це межовий, психіатрично-неврологічний стан, коли порушується і критичність мислення, і досить багато чого.
Я не думаю, що його вчинки диктуються ліками, просто ліки посилюють те, чим він керується. І тут є теж логіка, тому що коли людина на стероїдах, у неї дуже різко падає імунітет. Згадаймо COVID. І чому він ховається в бункері останніх два роки? Якщо в нього реально є стероїдні призначення, то значить, що його імунітет на дуже низькому рівні, і він надто сприйнятливий до будь-якої інфекції? І якщо він приймає, то це так.
Щодо особистості, то вона формується до 16−18 років, це край. Ми знаємо його біографію досить добре. Тобто про якісь типи особистісних рис ми можемо зараз говорити досить добре. Але ми всі знаємо, що абсолютна влада розбещує. Що це значить? Є такий відомий лорд у Британії, Девід Оуен. Він сам лікар. Він колись був міністром закордонних справ у Британії. І на пенсії він собі дозволив таку розкіш, він займається вивченням представників влади на предмет їх адекватності. І от саме він вивів такий синдром. Тобто якраз це те, що я говорю, що абсолютна влада розбещує.
Там є цілий ряд симптомів. Зокрема максимальна впевненість у своїй правоті і в правоті своїх поглядів. Певні риторичні моменти. Наприклад, коли представник влади говорить «ми», тобто уособлює думку всієї країни і говорить, що це його відповідальність. Коли представник влади не зацікавлений у вирішенні нагальних проблем країни, а вирішує ті проблеми, які з його точки зору насправді є важливі. Він може бачити ворогів навколо, воювати з усім світом.
При тому з цим синдромом не все так однозначно. Ряд політиків мали цей синдром. І у деяких після цього були встановлені психіатричні діагнози. Тобто його можна розглядати лише як частину психіатричного діагнозу. Тому що найчастіше цей синдром минає, коли людину відсторонюють від влади.
З точки зору цього ж синдрому він навряд чи готовий йти до компромісу, але все залежить від людей які дають йому інформацію і вже від того, як вони її дають. І він тоді базує свої логічні якісь висновки, з його точки зору логічні, на основі тієї інформації, яка йому поступає. Тобто ми не знаємо, якщо йому подадуть це так, що «ми домовилися», «ми перемогли» і так далі, цілком можливо, що він так і скаже. Ми цього не знаємо, ми не можемо залізти в його голову, тому що в нас з вами критичне мислення, по-перше, є, по-друге, воно працює інакше.
Щодо оточення і потоків інформації вони можуть абсолютно впливати на особистість. Тому що, в принципі, безвідносно Путіна, людина істота соціальна, і ми формуємося і формуємо наші судження під впливом оточення. І тому тут, до речі, говорити про конкретного Путіна теж не дуже коректно, тому що є «колективний Путін». Там сформувалося в Росії «порочне коло» стосовно культури і інституцій, які цю культуру зараз підтримують, що там я навіть не знаю. Якщо зараз їх пустити в середньовіччя, найближчі сто років вони не зміняться.