Вони пристосували ротавірус, що викликає гостру діарею, для боротьби з пухлинами.
Передусім треба сказати: увага, все це зараз працює тільки на мишах, з людьми жодних дослідів ще не робили. Але ось з мишами все дуже добре.
Отже, в дуже спрощеному вигляді історія така: миші, у якої є пухлина, вколюють вакцину з ослабленим ротавирусом.
Цей вірус дуже повільно проникає в прості клітини, але коли виявляє ракові, то заражає їх аж бігом — вони швидко діляться, а вірусу саме це і потрібно, сам собою він ділитися не вміє.
Внаслідок цього ракові клітини дуже швидко піддаються зараженню цим вірусом. Частина з них від цього гине. Але цікаво інше. Імунна система миші до цього часу дуже виснажена. Вона, можна сказати, втомлюється від нескінченної війни з пухлиною.
Адже ракові клітини постійно маскуються під здорові, обманюючи мишачі лімфоцити. Ті вже не знають, які клітини атакувати, а які залишити в спокої. Для втомлених лімфоцитів вони всі виглядають однаково.
Але тут з’являється купа заражених вірусом клітин, які швидко розмножуються. Їх дуже добре помітно, вони дуже відрізняються від здорових. І мишачі лімфоцити, як з кулемета починають викошувати ці клітини. Ракові клітини.
Вони намагаються замаскуватися, прикинутися здоровими і нормальними, але лімфоцити на це уваги не звертають. Вони вбивають усіх носіїв вірусу. А це, переважно, клітини пухлин.
Там, звісно, безліч усіляких технічних, хімічних і біофізичних подробиць, але загалом картина виходить дуже непогана. Увага, складна цитата: «Дуже обнадійливий результат показала комбінована терапія інгібіторами CTLA-4 і ротавірусною вакциною: у цьому випадку всі 20 експериментальних мишей одужали, тоді як контрольні миші загинули до тридцятого дня досліджень».
Це само собою дуже непогано. Але є ще один позитивний момент. Ротавірусна вакцина, яку використовували вчені, вже існує. Вона давно створена, пройшла всі випробування і готова до використання.
Питання зараз у тому, чи може працювати цей метод для допомоги людям, а не мишам. Цього ми поки не знаємо — занадто велика різниця між нами і ними. Але теоретично це дуже цікавий напрям досліджень.
Якщо все вдасться, то вчені зможуть прибирати маскування і з людських ракових клітин, підставляючи їх під вогонь вже нашої імунної системи. Це було б, звісно, просто чудово. Зараз, гадаю, багато наукових інститутів займуться цим напрямом досліджень.
Треба, звісно, побажати їм успіху. Але тут я ще раз хочу повторити: це поки ніякі не ліки. Людину в такий спосіб поки вилікувати неможливо. Все це поки що лише цікавий факт, який нині працює тільки на мишах і тільки в умовах французької лабораторії.
Більше у відеоблозі Івана Яковини: