«Поводяться тепер напрочуд тихо». Українці — жителі Туреччини розповідають про росіян, які тікають сюди від мобілізації
Країни5 жовтня 2022, 10:05
Російські втікачі від мобілізації крокують світом — вже сотні тисяч громадян РФ штурмують кордони інших країн, щоб не потрапити на війну в Україну. Разом із Грузію, Вірменією й Казахстаном популярним напрямком є Туреччина. За даними українських дипломатів, з 24 лютого для отримання дозволу на тимчасове проживання там вже зареєструвалося понад півмільйона громадян Росії, причому останнім часом потік приїжджих суттєво збільшився.
Втім для росіян життя в Туреччині виявилось не таким солодким, як очікувалось — житло громадянам країни-агресора здають неохоче, а банківські картки оформлюють з боєм.
НВ поговорив з українцями, які вже кілька років живуть в Туреччині, про росіян у цій країні.
Олена Кючюкипликчи
4 роки мешкає у місті Ізмір
Зараз росіяни в Туреччині стороняться українців і намагаються сидіти тихо. Ми тут усі носимо якусь національну символіку: стрічки, браслети, футболки або вишиванки. Росіяни, як тільки це бачать — намагаються не спілкуватися, бо знають, що може буде скандал. Тож і скандалів за їх участю стало менше. До прикладу, минулого року в Анталії був російський автопробіг, де експати їхали зі своїми прапорами і показували, що вони тут є і як сильно вони люблять Росію. Нині ж вони сидять на попі рівно, бо бояться, що їх звідси попруть. А у такому випадку куди вони поїдуть? Тому ніяких літер Z, ніяких георгіївських стрічок, навіть прапорів ніяких.
У нашій спільноті тут кажуть так: нехай росіяни краще будуть виїздити за кордон, аніж у себе стояти в чергах на мобілізацію.
Ще до повномасштабної війни був такий тренд, що громадяни РФ дуже активно купували нерухомість в Туреччині і переїздили сюди жити. По-перше, рівень цін нижчий, а теплий клімат і три моря додають аргументів. По-друге, якщо порівняти рівень життя в РФ і в Туреччині, то це небо і земля. Тобто це та сама Європа, але відкрита для росіян. Українці можуть собі дозволити вільно поїхати до країн Шенгену, а єдине, що більшість росіян бачила з відпочинку високого рівня, — Туреччина.
А Ізмір це дуже європейське місто, така собі турецька американська мрія для заможних. І тому росіян багато: тут навіть є постійне російське консульство і громадське об'єднання Общество имени Солженицына. Коли я у нашій спільноті порушувала це питання, одна жінка, татарка з Криму, сказала: «Мені не подобається, що сюди багато росіян приїздить. Бо вони як завжди понаїдуть, а потім як завжди скажуть, що треба визволяти росіян у Туреччині».
Якщо подивитися на відсоток іноземців, які вкладаються в нерухомість у відкритих для отримання посвідки на проживання турецьких районах — росіян більшість. Вони найчастіше живуть тут і працюють віддалено на РФ, або налаштовують свій бізнес на торгівлю між Росією та Туреччиною, тому що економічні зв’язки між країнами дійсно дуже тісні.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Тому очікувано росіян після початку війни стало ще більше. Це я помітила, побачивши черги у податковій, куди ходила подовжувати собі посвідку на проживання. Але це було ще до мобілізації. У громадян РФ є певна кількість днів (близько 60), які вони можуть проживати в Туреччині без посвідки. Тому реальна кількість росіян стане помітною лише за кілька місяців. Через це доступного житла вже стає менше і ціни на нього відчутно зросли.
До початку війни місцеві жителі Росію і Україну особливо не відрізняли: тільки нині мене почали перепитувати українка я, чи росіянка. Але турки — нація торговців, тож всі іноземці для них, передусім, туристи. Тому місцеві думають про те, як заробити гроші тільки-но чують російську мову. Росіяни вкрай рідко вчать турецьку, вони більше заточені на свою громаду і спілкування виключно між собою. Ми ж увесь час намагаємося їх від себе відокремити і переходимо на рідну мову, щоб не походити на росіян.
Артем Нікіфоров
1,5 роки мешкає у місті Анталія
До Туреччини я переїхав минулого року як вокаліст музичного гурту за робочим контрактом. Тож працюю в 10−15 готелях по всьому анталійському узбережжю — Аланія, Сіде, Кемер. Авжеж там відпочивають росіяни і, звичайно, їх стало набагато більше з початком повномасштабної війни. Багато хто з них приїхав відпочивати під час або на початку війни і вирішив просто не повертатися додому.
А зараз, з початком мобілізації, росіян в Анталії стає ще більше. Але місцеві їм не надто раді, багато хто, наприклад, не здає таким квартири. Або якщо раніше можна було за перший і останні місяці заплатити, то зараз з них беруть передплату за рік. Відповідно і ціни на житло через них дуже сильно підскочили, майже вдвічі. Тим не менш російський потік в Туреччину не зупиняється, бо як вони самі кажуть «це класна країна пересидіти» — тут комфортні ціни, доброзичливі турки та гарна погода.
Я живу в туристичному місті з великою кількістю росіян і що стовідсотково помічаю — раніше вони були дуже галасливі і поводили себе надто нахабно. Для них посваритися з місцевими чи почати кричати посеред вулиці нічого не вартувало. Але зараз росіяни сильно затихли.
Ще рік тому в готелях такі туристи відпочивали в кращих російських традиціях: напивались і гоцали свої брудні танці. Але якщо раніше так себе поводили 100% туристів, то тепер — 15−20%. Нині росіяни спілкуються скромно, а як дізнаються, що хтось поруч з України — взагалі замовкають. До того ж деякі готелі заборонили ставити російську музику.
Турки росіян не надто люблять, але вони завжди були доволі меркантильними і на початку сезону трохи заплющували очі на війну. Проте зараз і це змінилось, коли російські картки перестали працювати, і часом вихідці з РФ не можуть розрахуватися навіть у супермаркетах. Їх оплати не приймають інтернет-магазини, вони не можуть розраховуватися Apple Pay. Місцеві ж картки росіянам отримати важко, бо для цього треба мати посвідку на постійне проживання або робочу візу. Навіть у нашій компанії деяким музикантам з Росії досі відмовляють в оформленні банківських рахунків, хоча контракт вже майже закінчується.