NV Преміум

Дуже цікава гра. Що зробить Путін далі

Погляди

16 лютого 2022, 09:22

Андрій Піонтковський

Російський політолог та публіцист

Скільки ж може тривати така напруга? Найсвіжіші мої спостереження за московською сценою

Аудіоверсія колонки:

Америка веде дуже цікаву гру. Я точно знаю, що вона має бездоганні джерела інформації всередині Москви. У США розгалужена мережа своїх джерел у Москві. Всі ці історії (Кремль готує провокацію нападу на росіян, планує вторгнення на певну дату) — не просто так озвучуються. Вони випереджають Росію. Оприлюднюючи московські плани, вони чітко показують: бачимо ваші плани, знаємо ваші кроки. І після того як Вашингтон виголошує, РФ вже заскладно реалізовувати це.

Я, наприклад, вважаю, що 16 лютого, можливо, в РФ і планували вчинити напад на Україну, але після того як американці про це розповіли, то вже якось дивно та й недоречно вчиняти напад 16-го.

То мені не зовсім зрозумілий цей антиамериканський присмак, що раптово виник. Ось, наприклад, президент України Зеленський запитує: «Якщо у вас є дані — покажіть мені». Це не найвдаліший хід.

Скільки ж може тривати таке напруження? Найсвіжіші мої спостереження за московською сценою.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

У Москві у владі є так звана фракція миру. Як не дивно, основні її промовці — військові. Ми бачили виступи їхніх військових, котрі пояснювали Путіну, що пряме військове вторгнення в Україну стане катастрофою.

Ось я побачив дві такі ознаки відступу Москви від своїх планів вторгнення.

По-перше, під час зустрічі Путіна з міністрами закордонних справ Сергієм Лавровим та оборони Сергієм Шойгу було розіграно виставу. Лавров доповідав Путіну, потім Шойгу доповідав. Від Лаврова виходила така позиція: мовляв, є елементи, в яких США йдуть нам назустріч — це можливі переговори щодо ракет середньої дальності в Європі, щодо обмеження збройних сил у Європі, і ми готові на цю тему розмовляти, але, звісно, ми не відмовляємося від своїх основних вимог.

А друга ознака, що важливіше , — внесений до Держдуми законопроект про визнання ОРДЛО. А що означає визнання? Це означає, що Москва сама відмовляється від мінського процесу.

Схоже, Москва поступово відмовляється від ідеї вторгнення в Україну

Тобто усувається елемент безкінечного тиску на Україну — виконуйте Мінські угоди. А що означає Мінські угоди у московській інтерпретації? Це означає, що, залишаючи ОРДЛО терористичним плацдармом, легалізувати їх в українському правовому полі. Це план завоювання України через інструмент ОРДЛО. Схоже, наражаючись на спротив України, вони від цього плану відмовляються.

Тобто передбачається такий собі поворот з боку Москви:

— Перше — ми розпочинаємо перемовини з американцями у класичній формулі, як було за часів СРСР — про обмеження ядерних та звичайних озброєнь.

— Друге — ми визнаємо ОРДЛО і ніби позбавляємо себе цього інструменту тиску на всю Україну.

Це у фінансистів називається «зафіксувати прибуток».

Те, що давно й пропонувалося — захлинайтеся цим ОРДЛО і відчепіться.

Нехай вони його й утримують. І Донбас, і Крим повернуться, але вже після падіння путінського режиму, яке в історичній перспективі є неминучим.

Схоже, Москва поступово відмовляється від ідеї вторгнення в Україну. Це буде дуже дорого коштувати у сенсі втрати життів російських вояків та загрози від США і всього Заходу запровадити санкції.

До речі, на цій зустрічі Путіна з Шойгу прозвучала така нотка, що, мовляв, частину наших військовослужбовців ми вже повернули, а найближчим часом закінчуємо маневри в Білорусі .

Такі перші ознаки.

Наголошу вкотре: у Москві є партія миру та партія пройдисвітів. Партія миру — це дуже умовно. Справжній мир — це повернути Донбас та Крим та заплатити репарацію. На це Москва зараз не готова. Так ось, ця партія миру відмовляє Путіна від агресії. І якось видати це визнання незалежності ОРДЛО — мовляв, ось ми повернули ОРДЛО. Ще й Білорусь можуть прихопити із собою — мовляв, ось бачите, який великий Путін. Він збирає російські землі. Ось така лінія проглядається.

Але це краще, ніж повномасштабна війна. Найголовніше, що війна не підтримується не лише російським суспільством, а й російською елітою, і що найнеприємніше для Путіна вона не підтримується професійними військовими. Тож доведеться їм вдовольнятися своїм ОРДЛО.

А для України та всього світу ОРДЛО залишиться окупованою територією.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Інші новини

Всі новини