Симетрична війна з РФ — не на нашу користь. Який же вихід?

Їх не може не бути, тому що Збройні сили України працюють за відповідними настановами, які вимагають цього. Я не пам’ятаю, щоб ми презентували колись оперативний задум в Комітеті. Жодного разу за весь цей час. Тому що є відповідні права доступу до таких документів. Наскільки мені відомо, Комітет не повинен бути публічно ознайомлений з цими документами. Звичайно, що Комітет ознайомлюється з документами закритого характеру — час від часу, за необхідності. Але загальний оперативний задум плану війни Комітету ми, наприклад, не передавали. І не вимагав ніхто. Все, що я можу сказати по цьому питанню. Але точно я би не піднімав це питання зараз. І точно я би не сумнівався в тому, що наше оперативне керівництво розуміє, куди воно рухається. І ті люди, які повинні мати доступ до тих документів, його мають. Зокрема, звичайно, міністр оборони і президент України.

Сидіти в глухій обороні — це ніколи не була виграшна стратегія

Давайте абстрагуємося від конкретних скандалів. Ми маємо розуміти, що ворог розуміє, що вплив на українську єдність — в їхніх стратегічних інтересах. Вони точно намагатимуться використати будь-які наші внутрішні непорозуміння для того, щоб їх посилити, активізувати антагонізм між якимись політичними силами або особистостями і максимально використати в своїх цілях. Це абсолютно точно, тому що вони це робили завжди. Вони це планували робити, будуть планувати робити, і будуть це робити, поки є Російська Федерація в тому режимі, як вона існує.

Думаю, що ми з вами напередодні масованих обстрілів української інфраструктури. Тому що ми точно знали, і навіть були в публічній площині заяви, зокрема розвідок наших партнерів, про те, що Росія готує активну кампанію бомбардування інфраструктури України на зимовий період. Зимовий період фактично почався, вони починають це робити. Яким чином буде ця кампанія розгорнута, мені особисто не відомо, звичайно. Але те, що вона буде, ймовірність надзвичайно висока.

Звичайно, нам треба посилювати протиракетну, протиповітряну оборону. І нам треба постійно підтримувати наступальні дії там, де це можливо, і постійно вибивати противника з їхніх позиції, і постійно, скажімо так, піддавати новому ураженню ті об'єкти, які нам відомі або які ми можемо.

Сидіти в глухій обороні — це ніколи не була виграшна стратегія. Звичайно, що її немає зараз в нашого керівництва, вона абсолютно інша — активна. І тому нам треба і активні дії, і оборону одночасно. І про це наші партнери знають.

Насправді як дилема це питання ніколи не стояло. Вони розуміють, що треба і те, і т. е. Жодних питань протягом останнього року щодо того, що треба вибирати між активними діями чи оборонними діями, не стояло.

У нас є дуже чітке розуміння політикуму Сполучених Штатів, що вони мають продовжувати підтримку. Те, що зараз відбувається з затримкою, це виключно внутрішні розбірки між демократами і республіканцями в Сполучених Штатах, які змагаються між собою. На жаль, ми є частиною цієї політичної гри. Але більша частина республіканців, як і більша частина демократів, стоять однозначно за продовження військової підтримки України.

Тому я думаю, що ми в кінцевому результаті отримаємо те, що нам потрібно. Єдине, над чим ми зараз працюємо і чого не вистачає, — це бачення загальної стратегії перемоги в цій війні. По цьому питанню ще йде робота.

Дійсно, наші партнери, американський уряд насамперед, ще не до кінця розуміють, який же все-таки сценарій закінчення війни буде. Але щодо того, що треба продовжувати підтримку, я думаю, що сумнівів не буде, і ми пройдемо цей складний етап.

Це, звичайно, залишає ризики на випадок переходу в непрогнозований — у випадку перемоги Трампа через рік на виборах президента. Це дійсно ризик, тому що ми розуміємо, що ця людина може ухвалювати іноді дивні рішення. А так, в принципі, недостатньої підтримки серед республіканців наразі в нас немає.

Щодо поляків. Політикум з Польщі дуже чітко розуміє, що перемога України і точно перевага України в цій війні — це в стратегічних інтересах Польщі. У це вірять всі частини їхнього політику, які зараз між собою змагаються. Я думаю, що ми не побачимо затримки доставки військових вантажів. Я думаю, що вони будуть доставлятися вчасно і без перешкод. Тому що все-таки в Варшаві і в центрі розуміють, що жартувати з цим не треба.

Що ми маємо змінити в системі мобілізації і демобілізації. Не готове рішення наразі. Я знаю, що його розглядають, що точаться різні дискусії, є різні пропозиції. Іноді вони поєднуються між собою, іноді вони протирічать.

Звичайно, що мобілізаційний ресурс в Україні обмежений, це факт. Мобілізаційний ресурс в Україні менший, ніж в Росії, це факт. І доки ми будемо воювати симетричним способом, це буде для нас велика проблема. Тому спеціалісти нашого Центру насамперед зараз думають про асиметричну війну, ніж про те, яким чином підтримувати симетричний характер війни. Це найбільш складне завдання, ми концентруємося на цьому. Я думаю, що через деякий час в нас будуть готові пропозиції.

Але по мобілізаційному ресурсу в будь-якому випадку для нас це буде проблема завжди — аж до перемоги. Тому що не можна порівнювати нас з Російською Федерацією. Математика тут не на нашу користь.

Асиметрична війна. В нас є цілий перелік технологій, які критичні зараз для цієї війни — починаючи від звичайної авіації, закінчуючи малими дронами, FPV-дронами і так далі. Ми це знали з самого початку, саме тому говорили з нашими партнерами про передачу технології, передачу озброєння військової техніки і так далі. Тобто лише підтримуючи асиметричну перевагу ми можемо сподіватися на перемогу. І це не просто сподівання в плані емоційних очікувань. Це конкретні розрахунки, це конкретне розуміння, яким чином взагалі перемога в Україні станеться.

І Росія йде шляхом, яким вони йшли по всіх своїх війнах, без винятку. Тобто це «насипати» людей без особливих підрахунків щодо втрат, без оприлюднення втрат. Таким чином вони закривають людьми всі проблеми. Як ми бачимо, вони це роблять від операційної зони до операційної зони. Тобто це постійно діюча стратегія РФ.

Ми в жодному випадку не можемо думати, що ми за будь-яких причин можемо робити те саме. Тому нам треба підтримувати бойові дії іншим способом.

Поступове знищення бойових кораблів Чорноморського флоту РФ є прикладом такої асиметричної війни. Причому найбільш успішний і той, яким ми змінюємо історію. Тому що фактично за відсутності нормально розвиненого корабельного складу ВМС ми фактично знищуємо дуже серйозний флот противника. Це і є асиметрія в класичному вигляді.

Повну версію інтерв'ю Андрієм Загороднюком слухайте на Radio NV: