Президент Дональд Трамп виступив на Генеральній Асамблеї ООН з низкою гучних заяв. Він заявив, що Україна повинна — і неодмінно зможе — повернути всі території, захоплені Росією з 2014 року; що країни НАТО повинні збивати російські літаки, які порушують їхній повітряний простір; і що США нададуть НАТО все необхідне озброєння як для допомоги Україні, так і для власної оборони країн альянсу від Москви.
Він також стверджував, що надмірна міграція і політкоректність становлять загрозу для західної цивілізації, але водночас не згадав про найбільшу загрозу для людства — Володимира Путіна, його війни і підрив миротворчих зусиль Організації Об'єднаних Націй. Росія залишається однією з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, головним завданням якої є підтримання міжнародного миру і безпеки. Однак країна зберегла своє місце в Раді навіть після того, як у лютому 2022 року її танки увійшли в Україну. Через рік президент України Володимир Зеленський виступив у Раді Безпеки із закликом позбавити Росію права вето, заявивши: «Це вето перетворило Раду на морг, блокуючи кожну спробу зупинити бійню».
Росію необхідно виключити зі складу ООН і визнати державою-терористом. Її тривала участь у роботі Ради Безпеки рівносильна тому, якби серійному вбивці доручили очолити поліцейське управління Нью-Йорка. Саме це і сталося 1991 року, коли ООН дозволила Росії замінити Радянський Союз як одного з п’яти постійних членів Ради Безпеки з правом вето.
Це не міжнародне право — це міжнародний фарс
Радянський Союз теж зловживав цим правом і першим застосував вето 1946 року, проте Росія пішла ще далі, використовуючи його як інструмент для розв’язування і прикриття воєн. Вона блокувала дії щодо Сирії починаючи з 2010-х років, наклала вето на резолюцію щодо Криму 2014 року і завадила голосуванню з приводу власного вторгнення в Україну 2022 року.
Право вето залишається спірним механізмом. Його прихильники стверджують, що: а) ООН не змогла б функціонувати, якби намагалася нав’язувати обов’язкові рішення щодо будь-кого з постійних членів, і б) вето слугує важливою противагою домінуванню Сполучених Штатів.
Проте Росія перетворила вето на зброю. Це — недемократичний механізм, що забезпечує імунітет для постійних членів і їхніх союзників, і саме він став головною причиною багаторічної бездіяльності ООН щодо воєн, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Це привілей, яким зловживають.
Право вето в Раді Безпеки було надане п’ятьом постійним членам, які перемогли у Другій світовій війні: Росії, США, Великій Британії, Франції та Китаю. Решту десять членів Ради обирають на ротаційній основі, проте будь-хто з «п'ятірки» може заблокувати будь-яку резолюцію, навіть якщо всі інші 14 членів її підтримають.
Усі п’ять держав протягом років використовували вето, щоб обходити міжнародне право. Росія вторгається в сусідні країни, водночас блокуючи будь-яку реакцію на свої дії. Китай прикриває своїх союзників. США починали власні військові авантюри — у В'єтнамі, Іраку, Лівії — не побоюючись наслідків. Велика Британія і Франція використовували імунітет, щоб скоювати злочини у своїх колоніях після війни.
Станом на кінець 2025 року Сполучені Штати разом з іншими країнами вже десятки разів застосовували вето в Раді Безпеки, блокуючи резолюції або перешкоджаючи розгортанню миротворчих сил.
Іронія в тому, що Росія взагалі не повинна була зайняти крісло в Раді Безпеки. Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році всі його 15 республік стали незалежними державами. Україна, яка постраждала більше і зазнала більших людських втрат у роки війни, ніж сама Росія, по справедливості мала б отримати постійне місце в Раді Безпеки за свій внесок у перемогу над нацизмом. Однак Борис Єльцин просто оголосив, що Росія успадкує місце СРСР. Це рішення не було затверджено жодним юридично дійсним голосуванням. Світ просто змирився з цим, і саме ця помилка паралізувала систему глобального управління на десятиліття.
Росія використовувала право вето, щоб прикривати свої смертоносні інтервенції в Сирії та інших країнах. Ще гірше те, що Путін навмисно вибрав для вторгнення в Україну лютий 2022 року, знаючи, що саме тоді Росія обійматиме посаду голови Ради Безпеки. Напередодні нападу Москва наповнила засідання Ради своїми пропагандистами, які брехали про «нацистів» в Україні. Коли почалося вторгнення, Росія наклала вето навіть на символічне засудження агресії. Генеральна Асамблея засудила вторгнення, але бездіяльність Ради Безпеки унеможливила будь-які миротворчі зусилля.
Щоб виключити Росію, необхідно змінити сам Статут ООН — але зробити це неможливо, тому що процедура свідомо заблокована. Для виключення постійного члена Радбезу потрібно, щоб сама Рада Безпеки дала відповідну рекомендацію — але Росія, як і будь-який інший постійний член, може просто накласти вето на власне виключення. Шах і мат. Саме ця норма унеможливлює для ООН збереження миру і приборкання путінської агресії.
НАТО теж підірвано. Заснований 1949 року альянс тепер включає 32 держави. Але будь-яке рішення вимагає одностайності — що дозволяє, наприклад, проросійській Угорщині паралізувати діяльність усієї організації. Через цей принцип одностайності Україну і Грузію не було прийнято до НАТО, і вони залишилися вразливими перед обличчям російської агресії. Роками Німеччина, з її пацифістською конституцією, блокувала рішучу допомогу Україні з боку НАТО. Тепер та сама «ветократія» паралізує і Європейський Союз, у якому 27 членів. Як і в ООН чи НАТО, вимога одноголосності перетворила право вето на зброю тотального саботажу. І Путін цим користувався.
Раду Безпеки необхідно демократизувати, а Україні та Індії слід надати там постійні місця. Обидві країни зробили величезний внесок у перемогу над Гітлером — головний історичний критерій, за яким визначався склад «держав-переможниць» із правом вето. Україна втратила до 14 мільйонів осіб у Другій світовій війні — більше, ніж Росія, тому що найзапекліші бої на Східному фронті велися саме на її території. Індія, будучи у складі Британської імперії, направила на фронт 2,5 млн добровольців — 87 тисяч із них загинули, а ще три мільйони мирних жителів померли від голоду, бо Велика Британія перенаправляла постачання продовольства в Європу для потреб війни.
Сьогодні Україна має найбоєздатнішу армію Європи і захищає континент від російської агресії, а Індія — друга за чисельністю армія у світі та один із найбільших постачальників миротворців для ООН. Однак Індія не може отримати постійне місце в Раді через свого головного геополітичного суперника — Китай, який постійно блокує її заявки. Схожа ситуація і з Росією, яка називає себе «державою-переможцем», водночас руйнуючи ту саму країну — Україну, — без чийого опору Гітлер отримав би перемогу і захопив Росію. Індія відкрито домагається постійного місця в Радбезі ООН, і Україна повинна чинити так само.
Вето Росії заважає стабільності та блокує рішення. Міжнародний кримінальний суд також не може діяти без схвалення Ради Безпеки. Це означає, що сам Путін — обвинувачений у військових злочинах — повинен дати згоду на своє власне переслідування. Це не міжнародне право — це міжнародний фарс. Рада Безпеки і ООН обеззброєні. Генасамблея перетворилася на дискусійний клуб. НАТО і ЄС також стриножені вето.
Тим часом Путін сіє хаос, а повоєнні міжнародні інституції, паралізовані й безсилі, спостерігають за цим збоку. За тим, як бомблять мирних жителів, як викрадають тисячі дітей. Реальність така: доки Росія залишається в Раді Безпеки, ООН залишатиметься марною і навіть шкідливою структурою.
У нинішньому вигляді ООН фактично видала Росії ліцензію на вбивства і дестабілізацію світу. Саме цей меседж і мав озвучити президент Трамп.
Вперше надруковано на dianefrancis.substack.com
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Даян Френсіс. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Переклад NV