Російське начальство, що давно і з успіхом реалізувало ідею «зробити Кафку реальністю», потяглося до нових висот. А саме до того, щоб переплюнути фантасмагорію роману «1984» Орвелла. У своїй антиутопії той розповідав про «поліцію думки», яка здатна виявляти і карати не за проголошення слів, а навіть за якусь розумову діяльність, яка передбачає сумнів у мудрості керівної партії. І ось тимчасова комісія Ради Федерації із захисту державного суверенітету і запобігання втручанню в справи РФ пішла набагато далі орвеллівських фантазій.
У представленій комісією доповіді йдеться про те, що людина може стати агентом ворожого впливу... навіть не усвідомлюючи цього. «Для маніпуляцій на виборах немає необхідності в прямому вербуванні і постійному контакті вербувальника з конкретним фігурантом (агентом впливу). Іноземні аналітики і їх вітчизняні консультанти (в т.ч. ті, що покинули РФ) виокремлююь відповідних кандидатів з тих російських громадян, які найбільш точно відповідають встановленій сценаристами задачі, а далі всіма доступними способами ведуть його або її до наміченої ззовні мети», – наголошується в доповіді. При цьому «сам об'єкт впливу не обов'язково може усвідомлювати зовнішнє управління в повній мірі, а у його кураторів немає необхідності виходити з об'єктом на прямий зв'язок (засвічувати ставленика)». Виявляється, «в потрібний момент до об'єкта може "раптом" привертатися гіпертрофована увага глобальних зарубіжних ЗМІ і "незалежної" блогосфери... Його або її починають активно запрошувати на різноманітні заходи: наукові семінари, лекції, зустрічі в стінах зарубіжних парламентів, дипломатичні прийоми, що сприяє розкрутці об'єкта, наданню йому необхідного авторитету... Змістовна частина діяльності фігуранта, кінцевим бенефіціаром якої є зовнішній замовник всього сценарію, також розробляється силами великих колективів і в практично завершеному вигляді пропонується йому (їй) на безоплатній основі в якості "дружніх" порад, побажань, рекомендацій, ідей».
Здається, Йосип Віссаріонович простяг над країною свої крила
Отже, якщо вас запросили на прийом у вороже лігво (тобто в іноземне посольство), якщо у вас беруть інтерв'ю і ви берете участь у міжнародних конференціях – знайте, у ваше несвідоме впроваджується ворог. Зауважу, що ідеї цієї чудової доповіді явно формулювалися в спецслужбах. Адже тепер довести антиросійську діяльність буде досить просто: достатньо буде візиту «фігуранта» в посольство або участі в конференції. Тільки крок залишився до вимоги просити дозволу на будь-який контакт з іноземцем і обов'язку писати потім доповідну про зміст бесіди.
У той самий день, коли стало відомо про цей чудовий документ, радник президента РФ з питань розвитку інтернету Герман Клименко в інтерв'ю НТВ розповів, що все готово до відключення Рунета від світової павутини: «Апаратно-програмно немає жодних протипоказань, щоб ми жили ефективно. Технічно ми готові до будь-яких дій».
Клименко, звичайно, обговорює гіпотетичну ситуацію, що від Інтернету Росію може відключити підступний Захід. Там, на Заході, про це відключення нічого не розповідають (в секреті, гади, тримають). Однак вітчизняна влада тільки й займається тим, що оберігає російських громадаян від згубного впливу іноземних, так само як і неправильних вітчизняних сайтів (наш «ЕЖ» в їх числі).
Рано чи пізно якомусь Роскомнадзору накажуть вийти в уряд з радикальною пропозицією: аніж боротися з кожним ворогом індивідуально, чи не краще зовсім закрити їх всіх відразу? І цим в принципі виключити іноземний вплив. Адже, як зазначено в доповіді тимчасової комісії Ради Федерації: «Оперативний контент нерідко передається в зовнішньо нешкідливих чатах каналами Інтернет».
У той самий день головний начальник країни взяв участь у колегії ФСБ, де подякував славним чекістам за викриття чотирьох сотень ворожих шпигунів на території РФ і рекомендував захистити росіян від кіберзагроз. І все це в один день! Втім, день був незвичайний – 5 березня, 65-річчя кончини ефективного менеджера, який створив практично ідеальну систему управління за допомогою нещадного терору. Здається, що і зараз, в XXI столітті, Йосип Віссаріонович простяг над країною свої крила. Одна проблема – ні на наступний день, ні після перепризначення Путіна він не полетить...
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени