Росія як спадок. Що буде після Путіна

Погляди

26 липня 2017, 12:47

Павло Казарін

Журналіст, ведучий Radio NV, сержант Збройних сил

Навальний, Ходорковський або все-таки Стрєлков? Дискусія про майбутнє Росії у ліберальних колах завжди дуже персоналістська

Напевно, це ще одна спадщина останніх п'ятнадцяти років - в умовах краху інститутів вся оптика сфокусована на фігурі першої особи. Або того, хто може цією першою особою стати. А питання не в тому, хто буде після Путіна. Питання в тому, що буде після Путіна, - пише Павло Казарін для Крим.реалії.

Росія як спадок - це країна, в якій атрофувався «діалогічний м'яз». Той самий, що в суспільстві відповідає за пошук компромісів. Парламент - це місце, де делегати від різних верств суспільства повинні домовлятися про майбутнє і сьогодення. Але тільки не в Російській Федерації, де Держдума давно стала офіціантом при Адміністрації президента. Єдина дозволена репліка зведена до хрестоматійного «чего изволите?»

Росія - це держава без ЗМІ. Тих самих, які пояснюють країні країну. Які здатні розтлумачити Хабаровську логіку Махачкали, а Владивостоку - реальність Пскова. Жителі Магадана сьогодні мало що здатні взяти з федеральних новинних випусків, тому що в цих випусках просто немає Магадана. Все витіснено Україною і торгівлею неврозами. Російська журналістика в масі своїй дезертирувала з професії, пішовши в пропаганду. Вона вже не веде цивільні переговори між інтересами, регіонами та укладами. Росія перетворюється на країну, яка сама себе не знає.

Росія - це держава без економіки. Вся економіка - це труба, все інше - поліпи на ній

Росія - це держава без економіки. Вся економіка - це труба, все інше - поліпи на ній. Все, що називають російським технологічним виробництвом - це збирання іноземних комплектуючих з мінімумом російської додаткової вартості. Майбутнє країни залежить від цін на сировину. Картинка завтрашнього дня впирається у вартість ф'ючерсів.

Росія - це країна без колективної етики. Церква капітулювала, погодившись на роль державного департаменту. Школа - середня і вища - за рідкісним винятком перетворилася на фабрику з виробництва дипломів і лояльності. Картинка майбутнього поступилася місцем зображенню минулого - битва йде не за рух вперед, а за повернення в якесь ідеалізоване вчора. Проблема якого в тому, що воно принципово недосяжне бо ніколи не існувало.

Росія - це країна без міжнародно визнаних кордонів. Анексія Криму пробила пролом в тій самій лінії, яка повинна окреслювати межі «свого» і «чужого». Російська Федерація - це держава, в якій конституція згвалтована Конституційним судом. А будь-яке обговорення майбутнього в момент зламу буде починатися з питання про те, де країна починається і де закінчується.

Росія - країна без судів. Справедливість і право давно і остаточно розведені. Мафія як система народжується там, де держава не здатна виконувати свої прямі обов'язки. У країні, де не працює життя за правилами, єдино можливим виявляється життя за поняттями. Репертуар радіо «Шансон» стає головним змістом буттєвої і культурної матриці.

У подібній ситуації думати, що звільнення Володимира Путіна стане торжеством ліберальної демократії, може тільки невиправний романтик. Інституційний колапс і кримінальна матриця - не найкращий пладцарм для побудови світлого майбутнього. І той, хто прийде на зміну нинішньому президенту - буде грати тими картами, які йому дістануться у спадок.

Але яким би гравцем він не був - майстром, дурнем чи шулером - його розклад назвати вдалим не зможе ніхто.

Друкується з дозволу Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США

Інші новини

Всі новини