Про що пишуть західні ЗМІ. Як у Бразилії готують російських розвідників і що США приховують про своїх президентів — огляд NV

нетерпляче чекав початку справжньої шпигунської роботи.

«Ніхто не хоче почуватися невдахою, — написав він небездоганною англійською у 2021 році текстове повідомлення своїй російській дружині, яка також була офіцером розвідки. — Ось чому я продовжую працювати та сподіватися».

Він був не один. Розслідування New York Times показало, що Росія роками використовувала Бразилію як стартовий майданчик для своїх найелітніших розвідників. Вони позбавлялися свого російського минулого, започатковували бізнес, заводили друзів та любовні романи — так протягом років вони будували свою абсолютно нову ідентичність.

Їхня мета була не шпигувати за Бразилією, а стати бразильцями. Замасковані достовірними легендами, вони вирушали до Сполучених Штатів, Європи чи Близького Сходу та починали працювати серйозно. Бразильські паспорти дозволяли їм в'їжджати без віз майже у 170 країн. Отримати місцеві документи корупційним шляхом набагато легше, ніж, наприклад, паспорт громадянина США.

Росіяни фактично перетворили Бразилію на конвеєр для таких агентів, як пан Шмирьов.

Один розпочав ювелірний бізнес. Інша була білявою моделлю з блакитними очима. Третій вступив до американського університету. Був бразильський дослідник, який знайшов роботу в Норвегії, та подружня пара, яка зрештою поїхала до Португалії.

Виявити агентів було вкрай складно: вони вели зовсім звичайний спосіб життя. Але були й дивні речі, які помічали їхні друзі та колеги по роботі. Наприклад, Віттіх-Шмирьов відключав комп’ютер від інтернету після роботи. Видавали шпигуна і витрати на життя, які значно перевищували дохід, що приносила його друкарня.

Останні три роки бразильські контррозвідники й поліція ретельно шукали сліди шпигунів та ідентифікували їх одного за одним. Загалом бразильські контррозвідники викрили дев’ятьох російських офіцерів, які працювали під прикриттям у восьми країнах. Дані про їхню діяльність надходили зі Штатів, Ізраїлю, Нідерландів, Уругваю та інших країн.

Викриття бразильських агентів боляче вдарило по розвідці Кремля, адже вони більше не зможуть працювати за кордоном, а висококваліфікованих офіцерів буде важко замінити.

Forbes

Робота майбутнього змінюється: ШІ-технології перевертають традиційну модель ринку праці.

Автор бізнес-бестселерів Рішад Тобакковала впевнений, що робочі місця — це пережиток індустріальної епохи браку інструментів організації праці, а штучний інтелект розподіляє трудові процеси на завдання згідно з найкращими навичками людини.

ШІ-технології дозволять власникам бізнесу створювати більше цінностей, і машини не замінюватимуть працівників, а зроблять їх людянішими та креативнішими. Щодо керівників майбутнього, то від них потрібне свіже лідерське мислення: емоційно розумне, адаптивне та відкрите. Людина повинна працювати в моменти найбільшого натхнення.

Los Angeles Times

Чиновники, помічники та радники президента США Джо Байдена приховували дані про стан його здоров’я. Те саме було з іншими американськими лідерами.

Історія Сполучених Штатів знає достатньо прикладів приховування від громадськості серйозних хвороб перших осіб.

Гроверу Клівленду, 22 му і 24 му президенту США від Демократичної партії, таємно видалили пухлину на яхті в гавані Нью-Йорку. А 28 й президент-демократ Вудро Вільсон переніс важкий інсульт, про що знали тільки його дружина і довірені особи.

Оточення Рональда Рейгана применшило наслідки поранень після замаху на нього у 1981 році. У Дональда Трампа діагностували COVID-19 за місяць до виборів у 2020 році, хоча його адміністрація запевняла, що він цілком здоровий.

«Посада президента США дозволяє приховати все, — зазначає професор історії в коледжі Казеновія Джон Роберт Грін. — У вас буде надійне подвійне життя, якщо захочете».

Здатність президентів «ховатися на очах» забезпечують співробітники Білого дому, консультанти та члени сім'ї. А суспільству залишається чекати на правду десятиліттями.

The Wall Street Journal

Полювання на Івана Арчивальда Гусмана, найбільш розшукуваного наркобарона Мексики, стало пригодою для спецпризначенців США.

Він, син легендарного наркобарона Хоакіна Гусмана на прізвисько Ель Чапо, керує сімейною бізнес-імперією. У 2016 році його батько дістав довічний термін ув’язнення за торгівлю наркотиками.

Тактику втеч Іван Гусман успадкував від батька: Ель Чапо свого часу втік із камери через тунель, вхід у який ховався за дзеркалом у тюремній роздягальні.

Наркобарон Іван діяв у місті Кульякан, на нього працювали надійні інформатори, і навіть поліцейські попереджали його про облави.

У лютому сили безпеки схопили довірених людей Гусмана, які привели правоохоронців до конспіративного будинку.

Група із 15 спецпризначенців довго ламала двері з декількох шарів армованої сталі. У ванній кімнаті їх чекала знайома картина: відкрита шафа із зубною пастою і щітками, а за нею — вхід у тунель, що вів у підземелля міських кварталів. Там Гусман розчинився у вечірньому шумі Кульякана.

Велика Британія

The Telegraph

СРСР 60 років тому підірвав на Семипалатинському полігоні у Казахстані атомну бомбу, у 10 разів потужнішу, ніж США кинули на Хіросіму. Казахське місто Семей з населенням близько 350 тис. осіб потерпає від наслідків і досі. Від Москви вимагають компенсацій за атомний геноцид.

З 1949 по 1989 рік на цьому полігоні провели чверть усіх ядерних вибухів в історії людства, їх вплив на здоров’я людей важко уявити. Усі випробування радянська влада проводила таємно, ніхто не знав про небезпеку.

«Нас виводили з класу, вчителі боялися, що вікна розіб'ються і скло полетить у нас, — пояснює 78 річна голова громадської організації Покоління Ольга Петровська. — Ніхто не пояснював, що відбувається».

Влада Казахстану каже, що від радіації постраждали 1,5 млн людей. У регіоні поширені онко- та серцеві захворювання, проблеми з фертильністю та самогубства.

Майже кожен житель Семею постраждав від ядерних випробувань. Ті, хто пережив усі вибухи, отримали у 120 разів більшу дозу радіації, ніж від бомбардування Хіросіми.

The Independent

Росія прагне контролювати ядерне майбутнє Африки: Москва на десятиліття прив’язує до себе континент.

Компанія Росатом підписала угоди про партнерство в ядерній галузі щонайменше з 20 країнами Африки. З 2014 року відкриваються проєкти в Алжирі, Ефіопії, Кенії, Південній Африці й Тунісі.

«Ядерні проєкти — це не просто бізнес, а інструмент політичного впливу РФ», — пояснює експерт з ядерної енергетики Bellona Foundation Дмитро Горчаков.

США обрали інший шлях, скорочуючи фінансування енергопроєктів в Африці. Американський проєкт Power Africa, що фінансує 150 проєктів і забезпечує електроенергією понад 200 млн осіб, закривається за рішенням Дональда Трампа.

«Без таких програм США буде складно утримати вплив в Африці, — впевнений Горчаков. — Доступ до її ринків почне закриватися».

АЕС Ель-Дабаа в Єгипті вважається «перлиною» ядерного партнерства Росії та Африки. Росатом вклав у неї близько $ 30 млрд. До 2026 року станція буде другою за потужністю на континенті після АЕС Кеберг у ПАР.

Німеччина

Die Zeit

Іноземці платять двічі: у Німеччині оренда житла для приїжджих коштує дорожче, ніж для німців.

Тим, хто не має німецького паспорта, за оренду доведеться заплатити в середньому на 9,5 % більше. Причина різниці в тому, що в Німеччині іммігранти найчастіше живуть у квартирах з меншою житловою площею, де ціна за квадратний метр вища.

У 2022 році чверть іноземців проживали в квартирах площею менш як 60 кв. м. Такі помешкання винаймали не більш як 12 % німців.

Крім того, 54 % громадян Німеччини мають власне житло, а серед іноземців — тільки 22 %.

Різниця в цінах особливо помітна при тривалому терміні оренди.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 4 за червень 2025 року. Придбати цей номер журналу можна тут.