Рок-н-рол на колесах

Infiniti QX50 можна вважати низькорослим кросовером або великим купе. Але як не назви, суть не змінюється: це швидкий повноприводний автомобіль, відмінно укомплектований в базі

 

Андрій Смирнов

 

 

Він може бути рухливим і різким, немов танцює рок-н-рол. Але головне в оновленому преміум-кросовері Infiniti QX50 (у попереднього був індекс EX) — він вже в базі щільно набитий різноманітними системами та опціями, немов рол з японського ресторану. А тому привабливий для споживача.

Візьміть QX50 хоча б на тиждень і переконайтеся в цьому. Або почитайте звіт НВ, яке провело сім днів у компанії присадкуватого кросовера від Infiniti — з єдино доступним на сьогодні 2,5‑літровим бензиновим атмосферником під довгим капотом, безальтернативним 7‑ступінчастим "автоматом" і системою автоматичного повного приводу.

Оновлений QX50 відрізняє дизайн бампера, оптика, а також подовжена на 80 мм порівняно з попередньою версією база (2.880 мм) і збільшений до 164 мм (замість 149 мм) дорожній просвіт.

Найважливіше про цю машину — в декількох пунктах:

 

1 Різкий і маневрений. Машина різко стартує з місця — це ви зрозумієте, як тільки вперше покотитеся на QX50 і почуєте його приємно буркітливий двигун.

З середніх швидкостей автомобіль не так вже й блискавично прискорюється, послідовно знижуючи передачі. Але на високих обертах, як і належить машині з атмосферним двигуном, знову оживає. Зрештою до 100 км/год Infiniti з 2,5‑літровим мотором добирається за 9,5 с.

У QX50 гостре кермо (2,5 обороту від упору до упору), який несподівано туг при паркувальних маневрах, але точний у дорозі. Машина жваво маневрує, впевнено тримає траєкторію. Систему стабілізації можна відключити — і доза задньоприводного азарту в поворотах (система повного приводу автоматично підключає саме передню вісь) потрапить прямо в кров водієві.

На високих швидкостях — понад 160-170 км/год — машина вже не так точно повторює профіль дороги, з'являється невеликий динамічний коридор.

АКПП працює плавно. У неї є зимовий режим, а також спортивно-мануальний. Якщо переставити важіль коробки в положення S, зростають оберти двигуна, а трансмісія довго затримується на нижніх передачах при розгоні. Але варто перевести вперед-назад важіль (він ходить тугенько) — і запуститься ручний режим.

Гальма щільні, ефективні — без проблем.

 

2 Пружний і комфортний. При всьому живому характері машини по дорозі вона їде по‑преміальному, тобто не включаючи на кожній купині незадекларовану функцію "антицелюлітний масаж".

Підвіска (спереду — двоважільна, ззаду — багатоважільна) енергоємна, машину навіть злегка похитує на хвилях покриття. Битий асфальт QX50 проходить фактично без пробоїв. І шини тут не екстремального розміру — 225/55 R18. Завдяки підвісці і шинам машина досить плавно котиться навіть по грунтовці з коліями і вибоїнами.

Головне на грунтовій дорозі — не вважати себе учасником рейду Париж—Дакар: хоч кліренс у QX50 збільшений, зважаючи на колісну базу в 2,9 м його не так вже і багато для реального бездоріжжя. Автоматичний повний привод — теж не кращий варіант для офроуда. Крейсирувати по грунтових дорогах — максимум, за який на QX50 не варто виїжджати.

3 Преміум-рівень. Салон — головний інструмент, за допомогою якого QX50 доводить свою преміальність. Спробу можна зарахувати — виглядає все добротно.

Попереду — царство кіл і скругленностей, пом'якшених податливим пластиком і цілими полями шкіри. А який же японський люксовий автомобіль обійдеться без полірованих панелей дерева з темною текстурою? Тільки ніякий. QX50 не з таких — панелі у нього є.

Передні крісла м'які, з підігрівом (водійське з пам'яттю), електрифіковані. Вони щільно фіксують спину і зручні в далекій дорозі.

Оглядовість добра (хоча салонне дзеркало висить занизько). Зовнішні дзеркала великі, як у кросовера, тому й система моніторингу мертвих зон тут не потрібна. Її немає.

Водійський інструментарій — типовий "старий" набір від Infiniti, тобто розроблений до появи седана Q50 з його величезним планшетом замість центрального монітора. У QX50 екран невеликий, хоч і сенсорний, зі знайомим усім власникам Infiniti "столиком" під ним, де розташована — і досить зручно — частина кнопок. Союз сенсорів і фізичних клавіш дає простоту і логіку керування.

Навігація добре промальована і знає багато київських об'єктів поза краєм проїжджої частини, наприклад пам'ятники.

Камери в QX50 встановлені по колу та формують вид зверху. Раніше це була одна з фішок Infiniti, тепер її підхопили багато виробників.

У другому ряду стало вільніше. Але оптимальне число пасажирів не змінилося — двоє. Обидва можуть бути високими і все одно не будуть обмежені в колінах (хоча задник спинок передніх крісел жорсткий). І сидіти зігнувшись їм не доведеться, хоча запасу над головою — мізер. Власне диван зручний, є відкидний підлокітник у центрі. Двері тут відкриваються фактично на прямий кут — добре сідати-виходити.

У машині стоїть потужний двозонний клімат-контроль, у другий ряд виведені повітроводи з можливістю керувати потоками.

4 Це точно не для вантажоперевезень. Возити скарб? QX50 вище цього. Бардачок тут невеликий, кишені в передніх дверях дрібні, в задніх їх немає зовсім. Під центральним підлокітником заховані основні роз'єми для зовнішніх пристроїв, розетка (ще одна попереду — це прикурювач). Але мобільний приткнути ніде, хіба що в подвійному підстаканнику.

Багажник з високою підлогою (під ним — інструменти і докатка). Його обсяг ледь перевищує 300 л — це менше, ніж у багатьох хетчбеків гольф-класу. Відсік тісний як за висотою, так і за глибиною. Його зовнішній край сильно округлений, що краде частину об'єму. Зате є подарунок від виробника — зсувна шторка з несподівано красивою блискучою і великою ручкою.

Спинки заднього дивана окремо складаються вперед електроприводами (розкласти їх можна і з місця водія), врівень з підлогою багажника.

 

5 Ненажерливий. QX50 — це машина, в яку її господар періодично буде хотіти поставити газ. Тому що витрата в місті — це 14,0–14,6 л на 100 км, на трасі — 8-9 л (якщо їхати досить різко). Зате ці цифри збігаються з паспортними даними — подібна чесність в автомобільному світі рідкісна.

 

6 Висновок. Потужний автомобіль, але не лякає водія надмірною агресивністю. Підвіска вдала для українських доріг. Практичність — слабка сторона QX50. І немає дизельної версії. Зате за свої гроші він відмінно укомплектований, чим вигідно відрізняється від конкурентів.