Під час візиту президента Фінляндії в США – першого офіційного візиту за останні 15 років – Дональду Трампу довелося відповідати на ряд некомфортних для нього питань. Зокрема, одне з них, поставлене на спільній прес-конференції з президентом Фінляндії. Трамп ухилився від відповіді на запитання фінської тележурналістки щодо того, чи вважає він Росію загрозою для США. Він обмежився звичайними ритуальними фразами про те, що Росія – велика країна, ядерна держава, з якою необхідно порозумітися, і висловив упевненість, що рано чи пізно це станеться. Це звичайний коментар ні про що в стилі Дональда Трампа. Ці фрази щодо того, що з росіянами необхідно домовитися, він час від часу повторює. Але кожен раз створюється враження, що він сам все менше і менше вірить в можливість подібних домовленостей з нинішнім російським керівництвом. Тому сприймати слова Трампа серйозно, як претензію на те, що вони збираються дійсно перезавантажити відносини з Кремлем, я б не став. Сьогодні немає жодного приводу для того, щоб вважати, що Трамп стане передомовлятися з Володимиром Путіним. Це не дозволить йому нинішня ситуація в США, де ведеться розслідування про російське втручання у вибори, де сьогодні прийняті санкційні пакети щодо російського керівництва, припинена видача віз росіянам на території РФ, крім Москви, відбувається закриття візових центрів. Це все говорить про те, що російсько-американські відносини знаходяться в найнижчій точці від закінчення Холодної війни. Тому слова Трампа не несуть ніякого смислового навантаження. Тому навіть американська преса на них не реагує.
Ця заява про намір, це не є політичною заявою. У цьому різниця. Намір – так, вони готові переглянути відносини, колись, в якійсь перспективі, з росіянами доведеться домовлятися. Але це не є чіткою заявою, що США прийняли рішення перезавантажити відносини. Це не заяви в стилі Гілларі Клінтон, коли вона була держскретарем за часів першого президентства Барака Обами і коли вона вийшла з Сергієм Лавровим з чіткою заявою про початок політики перезавантаження. Але Україні сьогодні немає причин побоюватися перезавантаження відносин Вашингтона з Москвою, як і відходження Трампа від раніше заявленої жорсткої лінії щодо РФ.
Треба менше звертати уваги на ритуальні заяви Трампа, за якими нічого не стоїтьСьогодні Трамп втратив монополію на визначення зовнішньої політики – зазвичай це було компетенцією виключно президента, а Конгрес і Держдеп були лише частиною механізму. Але останнім часом центр прийняття рішення в галузі міжнародної політики переміщається в Конгрес. І президент, і Держдеп абсолютно втратили свій вплив на визначення курсу зовнішньої політики, основні функції в цьому взяв на себе Конгрес. Зрозуміло, що ні в Палаті представників, ні в Сенаті, позиція президента щодо потепління відносин з Москвою, м'яко кажучи, не користується популярністю. Все стало гранично зрозуміло, і про це попереджали багато американських експертів: зовнішня політика США дуже інерційна, вона повільна, довго розгортається, але, коли вже стала на курс, змінити що-небудь вже неможливо. А курс визначено: жорстка конфронтація з росіянами на всіх майданчиках, де це можливо. В іншій ситуації ніколи неможливо було уявити, що міністр оборони пропонує Білому Дому передати Україні летальну зброю. Протидія йде з усіх питань, де стикаються російські та американські інтереси: Сирія, Іран, Україна, Північна Корея, Латинська Америка.
З іншого боку, заява Курта Волкера про те, що Україна не готова до вступу в НАТО, – абсолютно правильна. Він просто констатує стан речей на сьогодні. Він же не сказав, що Америка виступає проти членства України в НАТО. Волкер назвав три головні проблеми, які є сьогодні у відносинах Штатів і Росії - Північна Корея, Сирія та Україна. І він сказав, що всі важливі, але Україна є основною. Це чітке акцентування, підвищення статусу України для адміністрації Трампа. А американський президент робить якісь відволікаючі заяви, які ні до чого не ведуть, заспокоює росіян, що "ми хочемо з вами домовитися". А в цей час люди, які реально приймають рішення і впливають на політику, і Волкер, який користується безумовною повагою і підтримкою в обох палатах, заявляють абсолютно інші речі: у нас є проблеми з Північною Кореєю і Сирією, але при цьому ми вважаємо божевільного Кім Чен Ина меншою загрозою, ніж Путін. Це і є ключове. Треба менше звертати уваги на ритуальні заяви Трампа, за якими нічого не стоїть
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
.