Річард Перший

Злопам'ятний параноїк, що розсіває хаос та прагне здобути славу миротворця. Скажете, це Дональд Трамп? Ні, це Річард Ніксон

Ірина Ілюшина

John A. Farrell. Richard Nixon: The Life 2017

Після Другої світової війни молодий американський морський офіцер Річард Ніксон повернувся зі служби на Тихому океані ідеалістом і мрійником, який прагнув побудувати новий, кращий світ. Заради цього він вибрав політику і вже через рік був конгресменом.

Однак з часом юнак-мрійник перетворився на президента, який став втіленням післявоєнної епідемії розділеності, нетерпимості та антагонізму.

"Ми живемо сьогодні в світі Річарда Ніксона", — стверджує Джон Фаррелл, американський біограф. У своїй книзі він малює портрет суперечливої людини, яка прийшла до влади в Америці в складний час, а залишила у спадщину ще більш "темні століття".

Його шлях на вершину влади був стрімким. Через чотири роки після першої перемоги Ніксон служив вже сенатором, а через шість — віце-президентом США.

У роки його президентства персонал Ніксона складався здебільшого з яскравих молодих людей, які розробили перспективні реформи, спрямовані на охорону здоров'я, боротьбу з бідністю, захист цивільних прав та навколишнього середовища. Головною обіцянкою його передвиборчої кампанії було закінчення війни у В'єтнамі, і він дотримав слово.

Ніксон прагнув залишити свій слід на світовій арені в якості миротворця. І йому це певним чином вдалося: у 1972 році він покращив відносини з Китаєм і — як мінімум на папері — з СРСР. До слова, Ніксон став другим президентом США, який ступив на українську землю, — після Франкліна Делано Рузвельта, який побував в Ялті.

У той же час Ніксон розділив країну, налаштувавши Південь проти Півночі, і підштовхнув "мовчазну більшість" (це термін самого Ніксона) до презирства і недовіри по відношенню до еліт країни.

Президент переконував американців дивитися один на одного як на ворогів і не забувати образи — риси, які зробили його самого легкою здобиччю недоброзичливців.

Коли п'ять років тому Фаррелл взявся за написання цієї книги, він і гадки не мав, хто буде сидіти в головному кріслі Білого дому в рік її виходу. Однак паралелі між Ніксоном і Трампом виявилися настільки явними, що тільки лінивий не зазначив їх: злопам'ятність, тонкошкірість, одержимість "внутрішніми" ворогами, схильність сіяти хаос і пристрасть до помсти, особливо в ранкові години. Тільки Трамп пише твіти, а Ніксон телефонував.

Навіть близькі до Ніксона однопартійці боялися його нестабільності і запальності. "У мене іноді складалося враження, що він сам влаштував кризу, тому що в нормальній обстановці не вмів поводитися", — сказав одного разу Генрі Кіссінджер. Вгадайте, про кого це.

Нарешті, в серпні 1974 року, після скандалу, відомого як Уотергейт, Ніксон став єдиним президентом в історії країни, який з ганьбою пішов у відставку.

Scott Galloway. The Four: The Hidden DNA of Amazon, Apple, Facebook, and Google 2017

Четверо сміливих

Amazon, Apple, Facebook і Google — четвірка найвпливовіших компаній планети — досягли успіху, використовуючи не найетичніші та найзаконніші методи

Про вражаюче сходження на бізнес-олімп "великої четвірки" — Amazon, Apple, Google і Facebook — в останні роки написано чимало. З 2013 по 2017 рік сукупна ринкова капіталізація Apple, Amazon, Facebook і Google збільшилася до $2 трлн і продовжує зростати. На даний момент більше американців мають підписку Amazon Prime (52%), ніж регулярно відвідують церкву (51%) або володіють зброєю (44%).

Але ніхто ще не розглядав діяльність цих компаній так, як професор Скотт Галловей, викладач маркетингу в бізнес-школі Нью-Йоркського університету і один з найвідоміших бізнес-експертів США.

У своїй книзі, що стала бестселером за версією The New York Times і USA Today, він пропонує відволіктися від красивих міфів і під мікроскопом досліджує діяльність цих компаній в спробі чітко відповісти на питання: як ці четверо проникли в наше життя і чому фондовий ринок прощає їм гріхи, які знищують інших.

"Ці компанії уникають податків, вторгаються в приватне життя і руйнують робочі місця, щоб збільшити прибуток, тому що... можуть", — пише Галловей, підкреслюючи, що вони досягли успіху за допомогою не дуже етичних методів. При цьому вони маніпулюють фундаментальними емоційними потребами зі швидкістю і масштабом, про які інші компанії можуть тільки мріяти.

Багато американців схильні звинувачувати глобальну торгівлю та іммігрантів в своїх проблемах, але професор Галловей наполягає на тому, що hi-tech-економіка та її "обожнювання" також внесли свій вклад.

Її вплив не обмежується економікою. "Вони сприяють зникненню середнього класу, що в свою чергу веде до занепаду невеликих міст", — пише він.

Виправити ситуацію, на його думку, повинні законодавці, фіскальні органи, а також обивателі, яким варто перемкнутися з обожнювання на більш критичну позицію. Саме час, упевнений Галловей, неупереджено оцінити, що саме ми все їм подарували — на зразок тотального доступу до особистих даних — і що отримали натомість.

Сьюзан Девід. Емоційна гнучкість. Як навчитися радіти змінам і отримувати задоволення від роботи і життя. - Манн, Іванов і Фербер 2017

Виховання почуттів

Перемикання з негативу на позитив не працює, впевнені психологи. Щасливі ті, хто може дозволити собі емоційну гнучкість

К оли нам не подобається те, що відбувається в нашому внутрішньому світі, ми підключаємо терапевтичний шопінг, алкоголь або просто вирішуємо мислити позитивно. Там ми своїми силами справляємося з неприємними переживаннями і незадоволеністю.

Хоча такі засоби погано допомагають, впевнена Сьюзан Девід, доктор філософських наук, психолог Гарвардської медичної школи. 20 років її спостережень за пацієнтами, а також консультацій в сотнях організацій рівня ООН і Ernst & Young показали: коли люди намагаються "виправити" неприємні думки і почуття, то часто зациклюються на них. Це призводить до появи інших проблем — від непотрібної діяльності до пошуку розради в різноманітних залежностях. А спроба "просто переключитися" з негативу на позитив практично гарантує погіршення стану, тому що силою вселяти собі радість вкрай важко.

Крім того, такий підхід випускає з виду одну важливу ідею: часто так звані негативні емоції насправді приносять користь. Більше того, негативні переживання — це нормально. А ось надмірний акцент на позитивному мисленні — це черговий радикальний засіб, яким наша культура намагається боротися з нормальними коливаннями емоцій, подібно до того, як поспішає лікувати таблетками дитячу гіперактивність або перепади настрою у жінок.

Оптимальне рішення, на думку Девіда, полягає в емоційній гнучкості, тобто адекватне реагування на певну ситуацію. На її думку, емоційно гнучкі люди динамічні, вміють підлаштовуватися під обставини, добре справляються зі стресом і легко долають труднощі.

Крім того, емоційна гнучкість має на увазі здатність розслабитися, залишити тривоги, жити більш усвідомлено — і рухатися вперед. Важливо знайти свій баланс між завданнями, які вимагають напруги сил, і впевненістю в своїх можливостях: щоб не зупинятися на досягнутому, не ламатися під вагою взятого на себе, а радіти новим завданням.

Kelly Weinersmith, Zach Weinersmith. Soonish: Ten Emerging Technologies That'll Improve and/or Ruin Everything 2017

Скоро буде

Найнеймовірніші винаходи і технологічні новинки вже підстерігають людство за поворотом

Яким ви бачите цей самий день років так через п'ятдесят? Можливо, ви проведете його на своїй дачі на Місяці, погойдуючись в гравітаційному гамаку в штучному саду? Або в сімейному колі в вашому домі на Марсі, читаючи свіжі новини про роботизований видобуток корисних копалин на астероїдах?

Насправді все це може не відбутися. Хоча і цілком ймовірно — вчені вже зараз працюють над згаданими проектами. У цій книзі відомий в США сімейний підряд авторів, що складається з біолога, доктора наук Келлі Вейнерсміт і знаменитого карикатуриста, творця популярного веб-коміксу Saturday Morning Breakfast Cereal Зака Вайнерсміта, дають свою версію того, що ж насправді стане реальністю.

Книга вийшла розумною і одночасно кумедною та миттєво стала бестселером за версією New York Times.

Крім усього іншого, автори пишуть про те, що у землян немає дешевих космічних подорожей, тому що ракети повинні нести все своє паливо, залишаючи мало місця для пасажирів. Тут на допомогу міг би прийти ядерний синтез, який здатний забезпечити необмежену чисту енергію, змушуючи два атома водню об'єднуватися в один атом гелію, — процес, який вимагає температур і тисків, присутніх всередині сонця. Досягти цього надзвичайно складно і дорого, на розробку проекту вже витрачено $20 млрд, і у вчених немає сумнівів в тому, що це можливо.

Ну а деякі винаходи вже фактично стукають у двері — на зразок роботів. Говорити про роботів стало вже чимось на зразок обов'язкової програми у футурологів, які повторюють і про небезпеку, яку можуть нести розумні машини. Втім, на думку авторів, побоюватися потрібно шкідливості не машин, а людей, які можуть і будуть використовувати роботів в якості зброї.

До слова, деякі технології не увійшли в книгу тому, що вже стали справжніми. Поки автори готували книгу до друку, вийшла гра Pokemon Go, і їм довелося відмовитися від глави про доповнену реальність, оскільки це вже не майбутнє.