На тисячних сходинках. Чому українські виші не можуть покращити позиції у світовому рейтингу університетів

Це один з найбільших світових рейтингів і єдиний перелік вишів, який спирається на їхні основні завдання — навчати, досліджувати, обмінюватися знаннями та розвивати міжнародне співробітництво.

Лідером рейтингу вже кілька років поспіль залишається британський Оксфорд. На другій сходинці - Каліфорнійський технологічний інститут. Третє місце посів Кембриджський університет.

Українські виші потрапили у другу половину списку, що складається з 1400 позицій. Серед них — Національний університет Львівська політехніка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Харківський університет імені Каразіна.

До цього в рейтингу Times Higher Education було тільки чотири українських виші. Додалися Сумський та Харківський, натомість вибув Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, який був у рейтингу 2016 року.

До перших сходинок ще далеко

Позитивною тенденцією є збільшення кількості українських вишів у таких рейтингах. Проте до перших сходинок цим навчальним закладам ще далеко, зазначив у коментарі Радіо НВ радник міністра освіти і науки, член національної команди експертів з реформування вищої освіти Юрій Рашкевич.

За його словами, у світі університети зосереджуються саме на науці. Саме тому українським вишам так важко конкурувати із західними.

«У нас традиційно наука була відділена від системи освіти. У нас і дотепер Академія науки, яка дістає абсолютну більшість грошей на фінансування наукових досліджень від держави, не співпрацює з університетами. Це найважливіша причина такого невисокого позиціонування наших вишів», — зазначив Рашкевич.

Вивчаючи такі рейтинги, українські виші намагаються корегувати під них свою внутрішню політику та пріоритети. Проте за рік чи два це не змінити, додав Рашкевич.

Престижу не додає

Присутність українських вишів в цьому рейтингу на досить низьких позиціях не додає їм престижу у світі, зазначив у коментарі Радіо НВ експерт програм освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Водночас слід зважати, що цей ретинг мало враховує компонент навчання, з урахуванням якого українські виші могли б мати кращі позиції.

Для розвитку наукових досліджень вишам потрібні немалі інвестиції, наголосив експерт. Для цього українські університети можуть залучати кошти від бізнесу.

«Для досліджень потрібна матеріально-наукова база: обладнання, доступ до бази даних. Все це кошти. Можна гроші брати з державного бюджету, чи не сподіватися на державу, а заохочувати університети отримувати кошти від консультування бізнесу», — зауважив Скиба.