«Неприйнятні для більшості держав». Країнам ЄС запропонували варіанти фінансування для України замість використання заморожених активів РФ — FT

Геополітика

17 листопада, 16:02

У разі якщо країни ЄС не зможуть узгодити використання заморожених російських активів для надання Україні позики на 140 млрд євро, їм доведеться шукати інші варіанти фінансування. Зокрема, йдеться про виділення двосторонніх грантів або випуск нових спільних боргових зобов’язань.

Про це пише Financial Times, посилаючись на лист президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до урядів країн ЄС, текст якого опинився у розпорядженні редакції.

Фон дер Ляєн наголосила у документі, що Україні потрібно 135,7 млрд євро на найближчі два роки, щоб покрити свої оборонні та фінансові потреби. Крім цього, за даними FT, президентка Єврокомісії виклала три варіанти, доступні країнам ЄС: національні гранти, новий спільний борг або використання заморожених російських активів.

Як зазначають журналісти, лист фон дер Ляєн спрямований на посилення тиску на уряди, щоб вони погодилися на «репараційний кредит» у розмірі 140 млрд євро, запропонований комісією на початку цього року, і який Бельгія досі блокує через побоювання юридичних і фінансових наслідків. Ні двосторонні гранти, ні додатковий спільний борг ЄС «не є прийнятними варіантами для більшості держав-членів», йдеться у матеріалі FT.

Близько 190 млрд євро активів російського Центрального банку зараз зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear. Через це Бельгія звернулася до інших країн ЄС із проханням поділити ризики та врахувати також активи, заморожені в їхніх державах.

Згідно з запропонованою схемою так званого «репараційного кредиту», Euroclear інвестуватиме російські цінні папери, термін погашення яких настає, у спеціальну кредитну лінію ЄС. На цій основі ЄС надасть Україні «кредит з обмеженим регресом», що означає, що Київ повинен буде повернути його лише за умови, якщо Росія почне виплачувати воєнні репарації.

Щоб заспокоїти занепокоєння Бельгії та підготувати ґрунт для укладення угоди до кінця року, фон дер Ляєн пообіцяла розглянути «додаткові правові гарантії», включаючи можливість розподілу витрат на міжнародні судові процеси між іншими державами-членами. Однак вона також зазначила, що «ризики не можна повністю усунути». Попри всі гарантії, «не можна виключати потенційні побічні ефекти, в тому числі для фінансових ринків… якщо позика на відшкодування буде неправильно сприйнята іншими як конфіскація» російських активів, визнала президентка Єврокомісії.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер також закликав використовувати російські активи, заморожені в інших європейських країнах. За даними французького уряду, у Франції заморожено близько 19 млрд євро, які в основному зберігаються в комерційних банках. Відповідаючи на цю пропозицію, фон дер Ляєн висловила готовність «розширити» схему на російські активи, що зберігаються в комерційних банках в інших частинах ЄС. Це «збільшить загальну максимальну суму приблизно до 210 млрд євро», додала вона.

Президентка Єврокомісії наголосила, що ризики того, що запропоновану позику визнають фактичною конфіскацією російських активів, можна зменшити, якщо до ініціативи приєднаються також країни поза ЄС. Велика Британія та Канада вже заявили, що вивчають можливість застосувати подібний механізм у себе.

Єврокомісія також повідомила, що за межами ЄС у країнах G7 заморожено ще 42 млрд євро російських активів. За даними джерел FT, США тримають приблизно 5 млрд доларів, а Японія — близько 33 млрд доларів.

Однією з країн, яка не поспішає використовувати заморожені російські активи, є Люксембург. Він посилається на чинний інвестиційний договір з Росією, що може спричинити судові позови. Подібний договір має й Бельгія. Фон дер Ляєн рекомендувала державам-членам ЄС «вийти з відповідних двосторонніх інвестиційних угод», щоб зменшити юридичні ризики.

Інші новини

Всі новини