«Зеленський міг пожартувати». Разумков про ризик розпуску Ради, її перші 100 днів роботи та скандали в Слузі народу — інтерв'ю НВ

Ще рік тому прізвище Разумков було відоме хіба що експертам і журналістам, та й то як частина назви відомої соціологічної компанії Центр Разумкова.

Але після того як Володимир Зеленський наприкінці 2018 року оголосив про участь у виборах президента, його політконсультант Дмитро Разумков, син засновника згаданого центру, став відомим на всю країну. Бо Зеленський вважав за краще записувати відеоблог, а ось Разумков-молодший роздавав інтерв'ю, ставши єдиним спікером, який відповідав на всі запитання від імені кандидата-коміка.

НВ уперше зустрівся із політконсультантом у лютому 2019-го в штабі Зеленського на київських Видубичах. Тоді ще мало хто вірив у перемогу колишнього коміка, а кількість людей, які підозрювали, що Разумков перетвориться на першу особу Верховної Ради, і зовсім наближалася до нуля.

Але голос Зеленського після виборів спочатку приміряв на себе позицію лідера президентської партії Слуга народу. А потім і зовсім перебрався на Грушевського, у кабінет голови ВР.

Саме тут НВ і поспілкувався з цією людиною, яка вельми впевнено забезпечує Зеленському так званий турборежим ухвалення всіх важливих для голови держави законів.

Колишній політконсультант за три місяці вже цілком освоївся на своєму нинішньому робочому місці. І виглядав вельми органічно у просторому спікерському кабінеті, на стінах якого висять численні портрети українських князів і гетьманів — спадок колишнього спікера ВР Андрія Парубія.

Під важкими поглядами суворих предків НВ і поговорив із Разумковим про скандальне сьогодення Ради.

— Почну з останніх соцопитувань. За даними КМІС, більше половини населення не схвалює роботу Ради. За місяць рейтинг підтримки дій парламенту впав на 12%. Із чим ви це пов’язуєте?

 — Є кілька моментів. По-перше, ті скандали, які були в Раді. Незалежно від того, в якій фракції це відбувалося (але особливо, коли це пов’язано із фракцією більшості), це негативно впливає на імідж будь-якого органу.

Плюс є низка законопроектів, які сьогодні знаходяться на розгляді парламенту і які не завжди однозначно сприймає суспільство. Потрібно більше комунікувати з людьми, доносити позицію, пояснювати. У гонитві за результатом ми приділяли менше часу комунікації. Це теж правда. Коли ти не пояснюєш свою позицію, за тебе її починає пояснювати хтось інший.

— Незабаром 100 днів роботи парламенту. Які досягнення і провали у цєї Ради?

— Ми ухвалили 86 законів, що приблизно на 30% більше, ніж за аналогічний проміжок часу наші колеги в попередньому скликанні.

Чи були помилки? Були. Чи були там речі, які треба буде виправляти? Звісно ж, це теж правда. Але ми все робили публічно, у стінах Верховної Ради, а не дорогою між будівлею ВР та Офісом президента, як це іноді відбувалося раніше.

Не припускається помилок той, хто нічого не робить. Якби ми не ухвалили жодного закону, ми не припустилися б жодної помилки.

— Восени Рада працювала в так званому турборежимі. Він уже завершився чи ще триває?

— Турборежим, у порівнянні з тим, як працювала Рада раніше, це не турборежим — це режим роботи зі швидкістю світла. Турборежим, напевно, перестане існувати як такий. Але він має бути режимом ефективної та досить швидкої роботи Верховної Ради. Щоб не відкладати закони на 2−3 роки.

Якщо ж ми говоримо про швидкість та якість роботи [ВР], то багато законопроектів і постанов Верховна Рада ухвалювала більшістю голосів [більше 226 голосів], часто конституційною [понад 300]. Максимальний рекорд — 34 голосування більш ніж 300 голосами за один пленарний день. Я не пам’ятаю, щоб це було в будь-якій іншій Раді. Є речі, які об'єднують.

— Але президент, коли нещодавно зустрічався із дітьми на форумі Україна росте разом зі мною, говорив, що і цих депутатів уже час міняти. Мабуть, йому не дуже подобається те, що відбувається в парламенті?

 — Вам краще про це все ж таки запитати у Володимира Олександровича [Зеленського]. Він зможе відповісти, що він мав на увазі. Знаючи його добре почуття гумору, думаю, він міг просто пожартувати.

— Сумніваюся. Припускаю, йдеться про проблеми в монобільшості. У нас ніколи не було такої великої і такої скандальної пропрезидентської більшості. Щотижня — нова подія у Слузі народу (СН).

— Ну так уже й щотижня?!

— Навіть по кілька скандалів на тиждень.

— Я таку статистику не веду.

— Анна Скороход, Антон Поляков, Роман Іванісов — депутати, яких виключили із фракції СН. Це все за один тиждень сталося.

 — Що я маю відповісти? Що це погано? Погано. Точно так само, як і будь-які скандали. Дуже велика кількість людей вперше у Верховній Раді, деякі з них вочевидь вперше й останнє… Це [скандали] одиниці станом на сьогодні. Дуже хочу вірити, що цей показник не зростатиме

— Скороход нещодавно сказала, що ще 11 депутатів готуються на вихід із фракції СН. Ви знаєте, про кого йдеться?

— Я не маю такої інформації.

— У СН найбільші проблеми з депутатами-мажоритарниками. До речі, невдовзі має бути голосування щодо Виборчого кодексу. Це буде до кінця року?

— Думаю, так.

— У кодексі залишається норма, що на наступних виборах мажоритарки не буде?

— Так. Будуть відкриті партійні списки.

— Мажоритарники із СН не влаштують саботаж під час голосування?

— Думаю, ні. Бо з цією позицією всі йшли на вибори. Буде важко пояснити, чому вона змінилася.

— А депутати так сильно хвилюються щодо цього?

— Політик має хвилюватися про те, казав він правду чи не казав. І доти, доки політики не користуватимуться цим правилом, наша політика залишатиме бажати кращого. Відкриті партійні списки багато в чому схожі з мажоритаркою. І якщо ти сильний, якісний мажоритарник, то для тебе Виборчий кодекс не буде смертельним. А можливо, навіть навпаки, він десь допоможе.

— Той же Олександр Дубінський, мажоритарник СН, постійно каже: я підтримую політику президента, але передусім я відповідальний перед своїми виборцями на окрузі. Зручна позиція, щоб пояснювати, чому ти не підтримав ту чи іншу ініціативу.

— Але за будь-якого з мажоритарників голосували з огляду на ту програму, з якою він йшов до виборця. Одним із пунктів цієї програми були відкриті виборчі списки. Отже, виборець підтримав цю ініціативу. І якщо ти сьогодні відходиш від цієї ідеї, то, напевно, ти ввів в оману як мінімум свого виборця.

— Є приклад голосування за законопроект щодо землі в першому читанні — це частина виборчої програми президента. СН насилу вдалося зібрати 227 голосів під цей проект. Була група людей із президентської фракції, яка утрималася або не голосувала.

— Було 229 голосів. Не забувайте, що є ще я і перший віце-спікер Руслан Стефанчук [Разумков і Стефанчук обиралися від СН, але зараз мають статус позафракційних, оскільки входять до керівництва Ради]. А взагалі було 240 голосів. По-моєму, це непоганий результат за закон у першому читанні. Зважаючи на напруження пристрастей, що вирували навколо його ухвалення.

— Коли друге читання?

— Думаю, до кінця року.

— Мене цікавить закуліса роботи Ради…

— Немає в нас закуліси. У нас не театр.

— Під час голосування в першому читанні за ринок землі вдалося зібрати 240 голосів завдяки тому, що законопроект підтримали позафракційні депутати, які пов’язані з мільярдером Рінатом Ахметовим. Яким чином СН веде переговори з групами й окремими депутатами?

— Чому ви вважаєте, що депутати не можуть підтримувати або не підтримувати той чи інший законопроект?

— Коли одразу чотири людини від Ахметова підтримують законопроект, цікаво, як це відбувається?

— Немає такого — депутати від Ахметова або депутати від когось іншого. Є всі народні депутати. Вони об'єднані навколо якихось інтересів своїх виборців.

— Повертаючись до монобільшості. Спочатку була ідея поділити її на 15 груп. Але ця конструкція погано працює. І депутати орієнтуються на неформальні об'єднання. Розповідають, що в СН є численна група Іллі Павлюк, бізнесмена з Чернівців. Ви з ним знайомі?

— Із Павлюком знайомий. Я його бачив під час виборчої кампанії.

— Він з’явився під час президентської виборчої кампанії?

— Він брав участь у президентській виборчій кампанії, але, знову-таки, точно так само, як і багато інших людей, які долучалися до процесу виборів.

— Він рекомендував кандидатів у депутати СН від західних регіонів?

— Мені не рекомендував точно. Кожен відповідав за свій напрям.

Якщо ж ми говоримо про так звану групу Павлюка в парламенті, то це міф. У нас немає таких груп, які могли б на щось вплинути, з огляду на прихильність до тих чи інших людей. Якщо ви подивитеся на голосування за різні законопроекти — а журналісти часто намагаються знайти якісь інтереси тих чи інших груп, — то ви навряд чи їх глобально побачите.

— Депутат Дубінський, заступник голови комітету з питань фінансової, податкової та митної політики, ініціював створення парламентської слідчої комісії з розслідування роботи ексголови НБУ Валерії Гонтаревої та Нацбанку. Це тісно переплітається з інтересами мільйонера Ігоря Коломойського (Дубінський був одним із ведучих телеканалу 1+1, що належить Коломойському). Ви зупинили створення цієї комісії?

— Я не можу що-небудь зупинити. Рішення щодо тієї чи іншої комісії ухвалює Рада. Я знаю, що були повернуті документи, бо в них виявили технічні помилки. Їх виправлять, і думаю, що знову подаватимуть документи.

— Тобто комісію щодо розслідування роботи НБУ буде створено?

— Ще раз кажу: не Разумков чи хтось іще створює або не створює комісію. Це рішення ухвалює Верховна Рада. Станом на сьогодні цього питання в порядку денному на тиждень немає.

— У СН є група блогерів — Дубінський, Максим Бужанський. Своїми ініціативами вони лякають міжнародних партнерів, наприклад МВФ, які трепетно ставляться до ситуації навколо Нацбанку.

— Наших міжнародних партнерів лякає багато чого. Зокрема та корупція, яка була раніше і яка, напевно, все ще продовжує бути. Але працюватимемо над тим, щоб таких лякалок залишалося менше.

— Якщо почитати телеграм-канали згаданих Дубінського і Бужанського, то можна побачити: вони ображають багатьох людей із влади, зокрема голову ГПУ.

 — Я вважаю, що ображати не варто взагалі нікого. Подобається тобі ця людина, не подобається, обіймає вона ту чи іншу посаду, але переходити межі - неправильно.Для парламентарів, які в принципі мають задавати тон поведінки, це подвійно неправильно. Якщо ми говоримо про роботу цієї Ради, є одна з ініціатив, і сподіваюся, що нам вдасться її реалізувати, — це кодекс поведінки народного депутата, кодекс етики.

— Ще одна досить скандальна тема: ДБР хоче (через ГПУ) позбавити недоторканності Петра Порошенка. Що буде з експрезидентом?

— Як і з усіма іншими депутатами: недоторканність буде знято на початку наступного року.

— До кінця року окремого голосування із цього питання не буде?

— Я не готовий відповісти. Ви мені ставите запитання, які не належать до моєї компетенції. Я ж не генпрокурор, я — голова ВР. Клопотання на зняття депутатської недоторканності, затримання, арешти — суто прерогатива генпрокурора. Станом на сьогодні таких звернень від нього до нас не надходило.

— Як у вас відбувається комунікація з президентом і з Офісом президента? Вигнаний із СН Поляков розповідав, що його викликали в ОП, запитували, чому він не голосує за законопроекти. Ви берете участь у таких засіданнях?

 — Різні зустрічі відбувалися, і в Офісі президента, і тут [у ВР]. Зрозуміло, що іноді ти цікавишся у нардепів, будуть вони підтримувати чи не будуть. Якщо не будуть, то чому.

Комунікація з президентом та Офісом президента відбувається регулярно. Раз в тиждень ми збираємося, спілкуємося — це усталена практика.

— Багато говорять про шифри, які ви використовуєте, коли ведете засідання. Є, наприклад, «прошу визначитись і голосувати» і «прошу підтримати і голосувати». У першому варіанті — депутати можуть не голосувати, у другому — точно потрібно голосувати за.

— Я ж теж людина, народний депутат, і я теж можу висловлювати свою позицію.

— Ви вірите, що ця Рада протримається п’ять років?

— Не треба вірити або не вірити. Потрібно працювати так, начебто — в хорошому сенсі — це останній день твоєї роботи.

Буде це п’ять років? Добре. Буде це менше? Теоретично можливо. Тільки треба розуміти, на підставі чого буде раніше завершено каденцію цієї Ради. Станом на сьогодні перспектив для дострокового припинення повноважень дев’ятого скликання я не бачу. ВР працює ефективно, уряд є, все є.

П’ять запитань Дмитру Разумкову

— Найдорожча покупка за останні п’ять років?

— Будинок.

— Найдивовижніша подорож у вашому житті?

— Я багато подорожував, складно відповісти, яка була найдивовижнішою. Останнього ж разу я їздив із сім'єю до Туреччини.

— Найрозумніша людина, з якою ви коли-небудь спілкувалися або яка справила на вас найбільше враження?

— Передусім мої батьки. Але було ще багато людей, у яких я міг би чогось навчитися в цьому житті.

— На чому ви пересуваєтеся містом?

— На машині Toyota Camry.

— Якщо ви вживаєте алкоголь, то який?

— Різний. Зрештою справа у кількості. Я в цьому сенсі людина всеїдна. Можна віскі, вино, горілку. Головне — не змішувати.

Читайте це інтерв'ю у свіжому номері журналу НВ — № 45 від 5 грудня 2019 року