Розмінні люди

Закарпатські угорці перетворилися на опудало для Адміністрації українського президента, інструмент Кремля і джерело електорального капіталу для політиків з Будапешта

Іван Верстюк,
Київ-Ужгород-Берегово-
Тячів-Мукачево-Київ

А некдот про москалів — з нього почалося знайомство НВ з першим закарпатським угорцем — 73-річним Василем Іванцовим. Коротке гумористичне оповідання, що супроводжувалося тирадами на неймовірній суміші угорської, російської та української мов, — так Іванцов намагався заручитися підтримкою столичних журналістів, які прибули в його рідне Берегово, 29-тисячне містечко в Закарпатті, неформальну столицю українського мадярського анклаву, що складається з 150 тис. людей. Це близько 12% населення всієї області, які розселені в прикордонних з їх етнічною батьківщиною районах.

У Берегово дуже багато Угорщини: це і мова вуличних бесід, і слова на вивісках і плакатах, і статті численних місцевих національних газет. І колір прапорів над міськрадою.

"У змішаних сім'ях угорці часто отримували російські прізвища", — по ходу справи пояснює походження Іванцова місцевий журналіст і перекладач Олег Супруненко. Він з'явився тут не через примхи, а за потреби: знайти в районі людей, що вільно розмовляють українською, — велика проблема. А поширена тут угорська складна.

Якраз мова і стала фактором, який зробив регіон геополітичним фактором, який намагаються використовувати відразу три столиці: Київ, Будапешт і всюдисуща Москва.

А все через прийнятий Верховною радою закон про освіту, одна зі статей якої говорить: національні меншини повинні вивчати основні предмети в школі українською. При цьому в Берегівському районі, де 80% населення складають угорці, в половині шкіл викладання ведеться виключно угорською.

Представники цієї меншини болісно сприйняли новації. А їх етнічна батьківщина і зовсім образилася на Україну, вимагаючи скасувати закон і пригрозивши ставити палки в колеса української євроінтеграції.

"Я був одним з тих — а часом навіть провідним гравцем, — хто успішно просував надання Україні безвізового режиму з ЄС, — заявив з цього приводу угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан.— Але для нас все це вилилося в сумну історію".

Чи буде ця історія дійсно сумною, але вже для України?

Команда Петра Порошенка спробувала пом'якшити позицію офіційного Будапешта, паралельно переконуючи євробюрократів і власне населення в тому, що нічого страшного не сталося. Але на ділі  коридорами української влади почав бродити привид закарпатського сепаратизму: джерела НВ в Адміністрації президента України кажуть, що там серйозно вивчають різні сценарії радикалізації регіону.

В СБУ і Радбезі відмовилися коментувати запит НВ на цю тему.

Супруненко, добре знайомий з настроями в своєму регіоні, вважає: радикалів тут небагато і вся їхня активність зводиться до публікацій в Фейсбуці. А ось автономістські устремління наростають. Так відбувається завжди, коли "порушується культурна автономія", говорить Георгій Гмітра, ще один житель Берегово, етнічний угорець з освітою соціолога.

У ситуації, коли в державі приймають непродумані закони, автономія може обмежити їх негативний вплив на меншість, яка компактно проживає на своїх етнічних землях, додає він. І зазначає, що однією з можливих відповідей української влади могло б стати відродження мажоритарного виборчого округу для українських угорців, який існував до 2002 року.

Зараз інтереси анклаву в парламенті представляє Василь Брензович, №62 списку Блоку Петра Порошенка (БПП). "У Брензовича була з Порошенком домовленість: той забезпечує лояльність угорців до українського президента, а Порошенко у відповідь дає їм власний виборчий округ", — пояснює Супруненко. Поки подібний округ не з'явився.

Співпраця з БПП йде і в Закарпатській облраді, що складається з 64 депутатів. Вісім  членів фракції КМКС, найбільшої угорської партії в Україні, що засідають там, регулярно підтримують всі ініціативи БПП.

У відповідь пропрезидентський блок намагається "чути" угорців. Так, 5 квітня 2016 року облрада звернулася до Верховної ради з проханням про надання фактичної автономії регіону. Без підтримки БПП подібний крок був би неможливий.

Формально це звучало як прохання про "широкі адміністративні та фінансові повноваження органів місцевого самоврядування". Рада на ініціативу закарпатських депутатів не відреагувала.

"Угорці періодично розгойдують ситуацію в регіоні", — коментує цю подію Олександр Пересоляк, колишній глава громадської ради Ужгородської мерії. При цьому губернатор області Геннадій Москаль, за його словами, займає дуже проугорську позицію.

"Київ не розуміє і ніколи не розумів Закарпаття", — говорить НВ з цього приводу вже сам Москаль.

Закарпатські угорці хочуть отримати в Україні статус, який має в Сербії їхній національний автономний край Воєводина, що передбачає широкі повноваження, зазначає Супруненко. Однак в сусідній з Україною Словаччині, де угорців теж багато, вони не можуть навіть прапори свої повісити на адміністративні будівлі. На думку журналіста, саме словацький досвід зараз взяв на озброєння Київ.

12 листопада по вулицях Берегово пройшов марш українських націоналістів, приурочений до 79-річчя створення організації Карпатська Січ. Радикально налаштовані активісти ВО Свобода та інших структур докрокували до будівлі Берегівської міськради, на якій висіли чотири прапори: український, угорський, місцевий міський та прапор Євросоюзу. Націоналісти зняли угорське червоно-біло-зелене полотнище. Ту ж акцію вони повторили в навколишніх селах, про що написали всі місцеві угорськомовні газети.

"Мене дуже образили дії українських націоналістів, — каже 67-річна угорка Юдіта Ерделі, мешканка села Ботфалва під Ужгородом.— Ми обговорювали подію з пастором в нашій протестантській громаді. І прийшли до думки: тримати зло на безголових не можна".

Зате всерйоз занепокоїлися маршем в Берегівській райадміністрації. "Чого вартий той факт, що марш Свободи в Берегово показували по російському телебаченню", — скаржиться Іштван Петрушка, глава району і етнічний угорець.

"Нам Угорщина завжди допомагала. І буде допомагати", — додає він. І перераховує: в 2017-му більше 30 дитсадків в районі отримали близько 60 млн грн від угорського уряду на ремонти. А місцевим вчителям доплачують 11 тис. грн на рік — і це теж гроші етнічної батьківщини.

За словами Петрушки, на Берегівській міськраді висить навіть не угорський офіційний прапор, який включає в себе герб, а простий триколор. І це, мовляв, дозволено з 2008 року, а практикується ще з 1992-го.

Але ужгородський юрист Анастасія Бачинська уточнює: у вітчизняному законодавстві підстав для вивішування чужих прапорів на будівлях державних органів немає.

У жгородський політолог Дмитро Тужанський киває на Будапешт: саме звідти ростуть ноги у проблеми. Мовляв, уряд Угорщини розігрує етнічну карту у всіх сусідніх країнах.

Ця європейська держава дійсно активно підтримує своїх українських братів. У Берегово працює Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II — єдиний вищий навчальний заклад в Україні з угорською мовою викладання. Професура в основному приїжджає з Угорщини, а підтримують інститут грошима фонди з тієї ж країни — Genius і Agora.

Ще один угорський фонд — Egan — надає кредити українським підприємцям угорського походження: до 300 тис. грн за пільговими ставками. В цілому за три роки Egan планує витратити на ці цілі €100 млн.

Крім того, за рахунок угорських платників податків їхнім українським братам компенсують витрати на оформлення різних документів — наприклад, прав власності на землю.

Не менше 94 тис. закарпатців, за даними держсекретаря Угорщини Арпада Яноша Потапа, вже отримали паспорти цієї країни. Процедура проста: етнічний угорець приїжджає в найближчий до України райцентр своєї історичної батьківщини, подає документи, що свідчать про етнічну приналежність, і приносить присягу. Усе. Навіть мову знати не потрібно.

Подібний шлях можуть пройти і українці, якщо їх предки проживали на колишніх угорських землях Закарпаття до 1944 року.

Відповідну довідку нескладно купити, не маючи на неї підстав: Супруненко говорить, що коштує вона $5-8 тис. А "відбити" витрачені гроші можна, наприклад, поїхавши на роботу до Великої Британії, де громадяни ЄС можуть легально працевлаштуватися.

Саме тому закарпатську громаду так схвилював законопроект, що перебуває в Раді, про спрощену процедуру позбавлення українського громадянства осіб з двома паспортами.

Місцева КМКС також фінансується з Угорщини: на її утримання витрачається партія Fidesz правлячого прем'єра Орбана. "Угорщина тому і допомагає, що їй потрібні голоси закарпатських угорців за КМКС, — розповідає Петрушка.— Виїхавши в Угорщину, ці люди голосують вже за Fidesz".

Історична батьківщина фінансує етнічні газети в Закарпатті, які багато пишуть про угорську політику і допомагають жити тим порядком, яким живе ця країна, говорить Пересоляк. Протистоїть їм місцевий український телеканал Тиса, який входить до складу Суспільного мовлення, — він робить передачі угорською.

Угорщину цікавлять і інфраструктурні проекти в Закарпатті. У вересні Ужгород відвідала делегація з сусідньої країни-"благодійниці", яка цікавилася місцевим аеропортом, що знаходиться на балансі облради. Виявилося, що угорський аеропорт Дебрецен хоче взяти ужгородського побратима в довгострокову оренду, каже його керівник Євген Гапоненко.

П ідтримка іноземних "земляків" є в Угорщині конституційною нормою. "На цей напрям зовнішньої політики є консолідований запит всього тамтешнього суспільства — від ліберальних до праворадикальних сил", — підкреслює політолог Тужанський. І додає: особливим ризиком є те, що Київ часто спілкується з закарпатськими угорцями через столицю їх етнічної держави.

Що отримує офіційний Будапешт в обмін на підтримку одноплемінників?

Угорщина, у якої демографічна криза, з їх числа формує контингент кваліфікованої робочої сили, яку легко інтегрувати. Альтернатива — сирійські мігранти, напливу яких активно пручаються угорські націоналісти.

Більше того, В'ячеслав Гусаров, експерт групи Інформаційний опір, допускає: Угорщина може виношувати плани про включення частини Закарпаття до свого складу. Мовляв, угорський сепаратистський рух в регіоні активно координується Кремлем для створення середовища потенційної нестабільності і повторення сценарію "м'якої окупації" за зразком Донбасу.

"Логіка Угорщини — підтримувати угорців в інших країнах і дивитися, що буде далі, — каже з того ж приводу Супруненко.— Якщо Україна через 10-20 років розвалиться, Угорщина забере собі Закарпаття".

Саме тому важливо українізувати місцевих угорців, зазначає Пересоляк. "Я підтримую закон про освіту, адже без знання української мови нормально жити в Україні неможливо", — говорить він.

Незнання мови породжує елементарне безправ'я. Так, нещодавно угорське село Добронь на Закарпатті відвідала перевірочна місія Державної архітектурно-будівельної інспекції. Чиновники почали масово штрафувати місцевих підприємців: ті відкрили невеликі магазинчики прямо в будинках, де живуть, що гості трактували як порушення. Штрафи досягали 150 тис. грн, а угорці навіть не знали, у чому вони завинили, адже елементарно не розуміли інспекторів. Тільки коли до справи підключилися україномовні адвокати, підприємцям вдалося оскаржити кілька штрафів.

Але українізації заважає позиція Москаля, підкреслює Пересоляк: губернатор відкрито виступив проти закону про освіту.

"Не всі українці ще вивчили українську мову. Що ви хочете від угорців?!" — емоційно запитував НВ Москаль під час бесіди в будівлі обладміністрації.

Він розповів, що до нього після прийняття закону приїжджала міністр освіти Лілія Гриневич і розповідала, ніби їй самій документ не дуже подобається. Але його, мовляв, прийняли таким, і вдіяти вже нічого не можна.

Крім того, Москаль скаржиться: в регіоні не вистачає угорськомовних вчителів, які могли б викладати українську, і це головна проблема. При цьому область залишається дотаційною, і знайти фінансування, щоб підготувати кадри, нереально.

Пересоляк парирує цифрами: гроші є, і навіть в мільярдному бюджеті Ужгорода за минулий рік залишилося 200 млн грн неосвоєних коштів.

Поговорити з самими викладачами в Берегово НВ не зміг: ті всіляко ухилялися від спілкування. Виявилося, що з облуправління освіти в район прийшла рекомендація: утриматися від спілкування зі ЗМІ на тему мовного питання.

Втім, бажання поговорити з київськими журналістами не було і у багатьох інших берегівчан. Той же місцевий угорець Гмітра погодився на бесіду з НВ лише після умовлянь перекладача. Але після розговорився. "Особисто мене трясе від словосполучення ласкава українізація. Я не хочу бути українізованим, — заявив він наостанок.— Угорець з України — це нормально. Але не "українець угорського походження".