Російські окупанти 6 квітня вкотре завдали масованого ракетного удару по Україні. При цьому попередній масований удар було здійснено в ніч на 7 березня — місяць тому.
Тривалий час вороги тримали середній показник пауз між масованими ударами півтора-два тижні, але цього разу це був — місяць.
Зростання пауз між ударами зумовлене тим, що в Росії нині практично не залишилося безмежних запасів ракет з радянських часів, які в неї були на 2022-й і 2023-й роки, і вона повністю залежить від обсягів власного виробництва в питаннях як накопичення так і застосування.
Тим не менш, обсяги виробництва цілком дозволяють російським окупаційним військам здійснювати протягом місяця 2−3 масовані комбіновані ракетні удари. То що трапилося цього разу? А цього разу трапився Енгельс, де завдяки одному влучному удару було знищено накопичений місячний потенціал виробництва Х-101. Тому й довелося відкласти терор тилової України «на завтра».
Свідкам «перемир’я» полум’яний привіт
Загалом, нинішній ракетний удар, з одного боку, мав класичну комбіновану схему, чим мало чим відрізнявся від попередніх акцій терору, з іншого — він був розсинхронізованим. Не було, як у більшості випадків, практично синхронного, одночасного входження в повітряний простір України різних типів ракет із мінімальним люфтом за часом.
Наприклад, пуски крилатих ракет морського базування 3М14 «Калібр» здійснювалися цієї ночі близько 1:30, у ніч на 7 березня пуски КРМБ «Калібр» було здійснено близько 3:00. Тоді ж, 7 березня, у цей самий проміжок часу, близько 3:00, було здійснено пуски Х-101/555 з Ту-95МС, тоді як цієї ночі пуски крилатих ракет авіаційного базування здійснювалися близько 5:00 із входженням у повітряний простір України близько 5:40.
Тобто, різниця між входженням 3М14 і Х-101 у повітряний простір України 6 квітня становила чотири години. Знищені всі ракети були близько 6:20.
Своєю чергою, близько 5:00 було здійснено множинні пуски балістичних ракет 9М723 ОТРК «Іскандер» у напрямку Києва, із завершенням пусків близько 5:10.
Тобто, як ми можемо бачити, жодної синхронізації не було дотримано вночі 6 квітня, на перший погляд, обстріл здійснювався хаотично. Але це не зовсім так.
Знову-таки, вночі 6 квітня Україна перебувала як під ракетним ударом, так і під нальотом дронів-камікадзе, перші пуски яких було здійснено 5 квітня після 18:00. Тобто, Україна перебувала під безперервною, послідовною атакою понад 11 годин.
Очевидно, що метою ворога був не стільки комбінований синхронізований удар, скільки розтягнутий у часі терор, з важливою компонентою морально-психологічного впливу.
Раніше російські окупаційні війська так само розтягували комбіновані удари в часі, і ми годинами могли спостерігати, як крилаті ракети і дрони-камікадзе намотують кола, оминаючи зони контролю, де були присутні розрахунки ППО. Але зараз їм це складно робити, завдяки активному застосуванню ЗС ЗСУ авіації, зокрема, F-16, як мисливців за ракетами. Тому робити ставку на маневри стає складніше і неефективніше, оскільки чим довше дозвукова ракета маневрує, тим з більшою ймовірністю її перехопить надзвуковий винищувач.
У будь-якому разі, ми вкотре стали з вами свідками того, що ніякого «перемир’я» не було, немає і бути не може. Якісь свідки «перемир’я», що сидять у Білому домі, скільки завгодно можуть капсулюватися у своєму маленькому світі, але правда набагато реалістичніша і жахливіша за їхню зелену галявину з рожевими поні та білосніжними єдинорогами. Правда — це вбивство дітей у Кривому Розі, правда — це терор мирного населення, що триває, правда — це небажання Путіна припиняти війну і геноцид українців.
Свідкам «перемир’я» полум’яний привіт від України, яка не спить четвертий рік.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV