«Серйозний виклик». Шарп — про вразливість ракети Фламінго і вражаючі темпи її виробництва
Події21 серпня, 17:32
Для того щоб відповісти на це питання серйозно, на мій погляд, не вистачає певних даних щодо цієї ракети.
На перший погляд, дальність 3000 кілометрів, помножена на тонну [бойової частини] - це дуже суттєво. Залишається відповісти на питання щодо точності цієї ракети.
Припущу, що вона досить висока, і це не буде сміливим припущенням. Річ у тім, що є інерціальне наведення, плюс, назвемо це так, GPS-наведення. Якщо виходити з того, що завадостійкість непогана, а це теж можна досягти, то і точність, навіть якщо вона не ідеальна, [відхилення] не кілька метрів, як у найкращих боєприпасів сучасності, зокрема, наприклад, у ракет Storm Shadow, а скажімо, 10 метрів або лічені десятки метрів, це дуже непогано. Це здатне призвести до ураження найважливіших цілей у глибині території Російської Федерації.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Але, на мій погляд, ключовим фактором є вразливість цієї ракети для засобів ППО, зокрема, режим польоту цієї ракети. Чи можна планувати політ цієї ракети не по прямій, а, скажімо, вісімками? Тут імовірність непогана, що так, але залишається висота польоту.
В одному з первинних переліків тактико-технічних характеристик, коли мова ще йшла про ракету [FP-5] виробництва тієї самої загадкової еміратської компанії, було з приводу висоти польоту сказано: до п’яти кілометрів. Якщо цю ракету запускатимуть по будь-якій цілі, яка на сотні кілометрів у глибині російської території або навіть на три тисячі, і водночас вона прямуватиме до цілі на висоті навіть не п’яти кілометрів, а сотень метрів або багатьох сотень метрів, то ця ракета, будучи дуже великою й дуже добре радіолокаційно помітною, стане легкою мішенню для засобів ППО, зокрема й для винищувачів. Якщо припустити, що росіяни організують ППО мінімально належним чином.
Тобто, на мій погляд, тут найважливішим фактором є здатність цієї ракети йти до цілі на висоті багатьох десятків метрів, або дуже малої кількості сотень метрів — сотня, інша. Якщо політ буде високим, то це велика проблема з погляду вразливості ракети, і, відповідно, шанси на те, що вона досягатиме цілі на далеких дистанціях, різко знижуються.
Ще один цікавий момент, це, звісно ж, масштаби виробництва (AP написали, що зараз Україна виробляє по одній ракеті на день, але до жовтня в планах наростити виробництво до семи — Ред.), і я скажу так, що це вражає.
Навіть нинішні темпи 30 на місяць — це вже непогано. Я, чесно кажучи, на інтуїтивному рівні, коли про це тільки зайшла мова, припускав, що 30 ракет на місяць маємо досягти тільки через якийсь час, і це дуже серйозний виклик.
Коли говорять про 200 ракет на місяць, чесно кажучи, мені це виглядає суперсерйозним викликом. Це дорого, це дуже масштабне виробництво, навіть якщо сама ракета не дуже дорога. Це величезні зусилля.
Наскільки я чув цитату президента [України Володимира] Зеленського, він говорив про те, що взимку планується суттєвий випуск цих ракет.
Отже, підбиваючи підсумки, можна сказати таке. Якщо ця ракета буде більш-менш, я не скажу невразливою для засобів ППО, але зі складним завданням для засобів ППО, якщо вона буде йти до цілі на низьких висотах, я не скажу, з огинанням рельєфу місцевості, але з побудовою маршруту, який ускладнює її перехоплення, в цьому випадку ракета може призвести до істотних результатів.
Тонна бойової частини — це те, що може призвести до ураження великих об'єктів ВПК. У разі потрапляння кількох ракет у ті чи інші підприємства військово-промислового комплексу, або у великі військові склади, це може призвести до виведення їх з ладу. У будь-якому разі підрив бойової частини в тисячу кілограмів — це далеко не те саме, що підрив пари або кількох десятків кілограмів під час атак безпілотників.