Рак в Україні лікується. Інтерв'ю з заввідділенням малоінвазивної хірургії онкоцентру КМКОЦ

Щодня 450 українців дізнаються, що хворі на рак. А за рік з'являється 140 000 нових пацієнтів з онкодіагнозом. Чому захворюваність на рак стрімко зростає, як уберегти себе і коли людство нарешті винайде ефективні ліки? Ці та інші запитання ми поставили завідуючій відділенням малоінвазивної хірургії Київського міського клінічного онкологічного центру Катерині Харченко. За останні півроку вона провела 420 успішних онкогінекологічних втручань, що робить її одним з українських хірургів, що найчастіше оперують.

— Доброго дня, Катерино! Почну з найбільш наболілого запитання — чому онкологія так поширена?

— Від статистичних даних моторошно навіть нам — лікарям. Але найстрашніше те, що кількість хворих зростатиме. Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала дані — до 2040 року захворюваність зросте на 29%! Чому так відбувається? Якщо говорити про нашу країну, причин безліч, але є основні. Перша — соціальна: дуже низька онконастороженість населення. Люди не стежать за здоров'ям і відкладають візити до лікарів на "потім", навіть якщо щось болить. Друга причина криється в самій системі медицини — це проведення профоглядів "для галочки" і відсутність ефективних скринінгових програм (медичне обстеження з метою виявлення ступеня ризику захворювання. - Прим. Авт.). В результаті хворобу виявляють на пізніх стадіях, коли лікувати пацієнта складно. Щоб розірвати замкнене коло, потрібно налагодити систему. Виявлення патології на ранніх стадіях призведе до своєчасного лікування, що в свою чергу не тільки поліпшить якість життя пацієнтів, але й істотно збільшить його тривалість.

Виявлення патології на ранніх стадіях призведе
до своєчасного лікування

— Тобто, щоб уберегти себе від онкології, потрібно вчасно ходити до лікарів?

— Захворіти може кожен і гарантованої профілактики не існує. Єдине, що можна і потрібно робити, — це регулярно обстежуватися. Особливо за наявності генетичної схильності. Якщо у бабусі був рак молочної залози, онконастороженість повинна бути вище. Сьогодні за допомогою генетичного аналізу фахівці можуть визначити, чи успадкували ви від батьків схильність до того ж раку молочної залози. Жінкам обов'язково щорічно відвідувати гінеколога і мамолога, робити УЗД молочних залоз або мамографію. Якщо в роду хтось хворів на рак, додайте ще УЗД органів малого таза і черевної порожнини. Чоловікам потрібно робити флюорографію або рентген раз на рік, колоноскопію раз на три роки (за наявності показань) і огляд простати. А ось розрекламовані інструментальні методи (КТ і МРТ) в рамках онкоскринінгу робити без відповідних показань і призначень лікаря не варто. Те ж стосується онкомаркерів — їх підвищення не завжди свідчить про наявність онкопроцесу і навпаки. Із загальних рекомендацій: уникати стресів, правильно харчуватися, вести здоровий спосіб життя.

— Деякі твердо впевнені, що онкологія — це вирок, тому відмовляються від терапії. У зв'язку з цим запитання: рак лікується?

— Відповідь — однозначно так! Особливо, якщо хворобу виявили на початкових стадіях. При правильно підібраному лікуванні людина може повністю одужати і прожити до самої старості.

Фото Онкоцентр

Якщо говорити про третю і четверту стадії, тут питання складніше і часто впирається у фінансову складову. Велике значення ще має бажання людини побороти страшне захворювання. У моїй практиці були випадки, коли пацієнт здавався "безнадійним" з погляду медицини. А він настільки хотів жити і вірив у ефективність лікування, що починав одужувати.

— Поділіться, що підштовхнуло вибрати таку складну спеціалізацію — онкологію? Наскільки морально важко працювати з онкохворими?

— Мені здається, я народилася з переконанням, що лікар — це найкраща професія на землі. У моїй родині всі медики, і я завжди знала, що хочу рятувати людей. Вступила до медінституту і майже з першого дня працювала у відділенні травматичного шоку в Інституті хірургії в Харкові. Виходила на 17 нічних змін на місяць: кожну другу ніч перебувала в лікарні і кожне чергування привозили пацієнта. Тоді я вже точно знала, що хочу бути хірургом! І мені неймовірно пощастило з Вчителями: мене готували найкращі лікарі України, у яких я навчилася не тільки оперувати, але й "носити білий халат"! До Києва я приїхала підготовлена і вибрала вузьку спеціалізацію — онкогінекологію, про що зовсім не шкодую. Чи важко працювати з онкохворими? На це запитання у мене завжди одна відповідь — лікар не може дозволити собі емоції. Ми повинні бути сильнішими за хворобу! Важких випадків багато. Але як би не було складно, ми намагаємося зробити все, щоб врятувати!

Онкологія зараз і онкологія 10 років назад це дві різні реальності

 — Як ви думаєте, чи зможе людство коли-небудь подолати рак остаточно, наприклад, розробивши вакцину? Які нововведення в лікуванні є сьогодні?

— Онкологія зараз і онкологія 10 років тому — це дві різні реальності. Незважаючи на щоденні відкриття в онкології, ми знаємо про рак неймовірно мало. Розраховувати на те, що придумають таблетку, що рятує від раку подібно до того, як антибіотик знищує бактеріальну інфекцію, зараз немає підстав. Складно уявити вакцину від онкології. Адже рак — "збірний" термін, хвороба, яка з'являється, коли поділ клітин виходить з-під контролю. Але медицина активно розвивається, більш поглиблено досліджують сферу молекулярно-генетичних порушень. Революційний метод лікування — використання препаратів, які "б'ють" не по пухлині безпосередньо (як хіміотерапія або таргетна терапія), а діють опосередковано, через імунну систему. Змінюються підходи до лікування. Якщо недавно всіх онкологічних пацієнтів оперували відкритим способом, то сьогодні — ера ендоскопічної хірургії. При цьому провідні фахівці земної кулі впевнені, що через 20 років більшість пухлин не будуть видаляти оперативним шляхом — їх лікуватимуть шляхом застосування новітніх хіміотерапевтичних препаратів і променевої терапії.

— Є думка, що в Україні онкологію не лікують і за кордоном медицина краща. Що думаєте про це?

— Це неправда. В нашій країні дуже багато першокласних лікарів! Я була на стажуванні у США, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Італії. Люди однакові в будь-якій країні, лікарі бувають хорошими і поганими теж всюди. В Україні онкологію лікують, і це лікування відповідає американським і європейським протоколам! У нас так само збирають консиліум лікарів, виносять на обговорення кожен випадок і спільно приймають рішення. Що краще за кордоном? Устатковання, препарати і підхід — там хворих на онкологію лікують тільки онкологи! А ось у нас часто оперують рак в звичайних лікарнях. Коли з онкологією "бореться" просто хірург, результат може бути сумним... Тому наголошую — важливо звертатися в спеціалізовані онкологічні центри! Що б я зробила, якби онкологія прийшла в мою сім'ю? Насамперед звернулася б по консультації до наших фахівців. Ніде правди діти, можливо до кількох, тому що завжди краще мати дві точки зору замість однієї і три замість двох. Але абсолютно спокійно лягла б на операційний стіл в нашій країні. Не бачу сенсу в оперативному втручанні за кордоном.

Фото Онкоцентр

— А вас не запрошували за кордон працювати?

— Мені пропонували переїхати за кордон, але я цього не зроблю. Знаєте чому? Тому що я щиро вірю в Україну і в наш народ. Найближчі п'ять років буду оперувати. Що далі? Поки що не знаю, але точно буду в медицині і в нашій країні! Дуже хотілося б поміняти щось на краще саме на своїй батьківщині. І позитивні зрушення є! Наприклад, відділення малоінвазивної хірургії було відкрито в Онкоцентрі близько року тому, а сьогодні це найбільше відділення малоінвазивної хірургії в Україні! За підтримки адміністрації лікарні приміщення повністю відремонтували і закупили сучасне лапароскопічне обладнання. Мене неймовірно тішить, що поліпшується сервіс в українських лікарнях. Починаючи від електронного запису на госпіталізацію в стаціонар — закінчуючи можливістю перебування в державних клініках в палатах після ремонту, з багатофункціональними ліжками і гарячою водою. Головне — працювати і вірити в успіх, тоді все вийде!

— Слухаю вас і переконуюся — вітчизняна медицина в надійних руках, а наша країна має майбутнє! Тепер розумію, чому всі радять звертатися саме до вас. Поставлю запитання, яке цікавить всіх читачів: як потрапити на прийом?

— Я приймаю в Київському міському клінічному онкологічному центрі і МЦ "Добробут". Запис надовго наперед, але я ніколи не відмовляю пацієнтові. Сьогодні сучасному лікарю важливо залишатись діджитал, тому до мене можна звенутись, написавши прямо в Facebook.  У людини рак і вона хоче поговорити зі мною. Що може бути важливіше за це?

Сюзанна Кіріна