Я розцінював шанси про те, що лідери ЄС таки підтримають відкриття переговорів як 50/50. На користь того, що може бути перенесено це рішення, говорили заяви низки політиків. Насамперед, зрозуміло, це стосувалося Угорщини. Але я нагадаю, що також Австрія і Словаччина висловлювали певний скепсис щодо готовності, здатності України починати процес вступу в Європейський Союз.
А на користь того, що все-таки рішення буде ухвалене, говорила та обставина, що західні лідери (не лише європейські, але європейські насамперед) розуміли, що на тлі зниження, на жаль, фінансової і військово-технічної допомоги Україні треба надати якийсь важливий сигнал для того, щоб підтримати бодай в такий спосіб.
Тому шанси були 50/50. Я дуже тішуся тим, що і наші дипломати, і наша влада доклали максимум зусиль для того, щоб це сталося, і що у європейських політиків все-таки взяв гору здоровий глузд.
Орбан спекулював Україною.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Він використовував Україну як фактор для того, щоб добитися певних поступів для Угорщини. Це стосувалося і зняття санкцій, наприклад, свого часу з банку OTP. Він використовував це для того, щоб розморозити кошти, які заблокували для Угорщини. Він використовував український фактор як тиск на українську владу для того, щоб добитися певних поступок в питанні закону про національні меншини.
Євросоюз теж зацікавлений в тому, щоб Орбан обличчя зберіг
Але з іншого боку, з огляду на те, що він наговорив, йому треба було якось зберегти обличчя. Європейський Союз теж зацікавлений в тому, щоб Орбан це обличчя зберіг. Тому що як не крути, Угорщина — член Євросоюзу. І про це також мають дбати, попри всі тертя, які існують між Орбаном і рештою очільників європейських країн. Тому це такий фокус. Вони цей фокус використали. Щодо депутатів. Насправді, не обов’язково виходити з зали. Дехто просто виймає картку, а дехто просто не голосує. Таке теж існує. Вигадали можливість Орбану зберегти обличчя.
Сталося так, як сталося. Рішення дуже позитивне для нас. Ми мали отримати цей сигнал. Бо якщо нас ще й, вибачте, залишили без перспективи членства в ЄС, то все виглядало б зовсім кепсько. Будьмо відвертими.
Зараз Україна переживає дуже складні часи. У нас купа проблем і всередині, і на фронті, і назовні. І для того, щоб отримати певний стимул, певний привід для гарного настрою, це рішення було потрібне.
Орбан все-таки заблокував ухвалення бюджетного рішення ЄС, яке включало допомогу Україні в розмірі 50 млрд євро. Та я думаю, що вона все-таки буде розблокована. До цього питання повернуться в січні, і Європейський Союз знайде додаткові аргументи, щоб переконати Угорщину. Я не думаю, що це питання закрите, воно просто відкладено в часі. На жаль, для нас. Ми ці гроші розраховували отримати якомога раніше. Але сталося так, як сталося. Але я ще раз кажу: я не думаю, що це питання закрите.
Що означає відтермінування навіть на місяць-два таких грошей. Для кожного не є таємницею, що ми, на превеликий жаль, в умовах дуже жорстокої війни і, відповідно, серйозних проблем з нашою економікою. Дуже залежимо не лише від військово-технічної, а від фінансової допомоги наших партнерів. Наскільки це буде болючим? Я думаю, що Мінфін все-таки розраховував і на такий варіант. Тому думаю, що вони вмикали певні запобіжники.
Міністерство фінансів, починаючи з лютого 2022 року, працює в режимі, який називається «бути готовим до будь-чого, будь-коли». Тому я думаю, що для міністра Марченка і взагалі для Мінфіна, для уряду, це не було абсолютною несподіванкою. Вони тримають руку на пульсі. Хоча, безумовно, кожна копійка, яка приходить нам зовні, є дуже помічною, з огляду на дуже складне наповнення бюджету з абсолютно об'єктивних причин.
Коли реально Україна могла би вступити в ЄС — зараз будь-який прогноз буде абсолютно фантазійним, якщо відверто. Тому що світ змінюється дуже швидко, світ змінюється не завжди в приємний для нас спосіб. Але інколи навіть деякі проблеми відкривають нам нові перспективи. Тому говорити, що це буде за рік, за два, за три, за п’ять, за сім, за 10 — дуже складно. Це залежить від величезної кількості чинників, зокрема від виборів, які будуть в Європейському Союзі. Відповідно, зміна влади в кожній конкретній країні може означати зміну позицій, зокрема щодо вступу України. Або на користь України, або навпаки.
Але насамперед, зрозуміло, це залежатиме від того, наскільки довго триватиме війна. Навіть не від реформ, які буде впроваджувати Україна. А те, що вона це робитиме, жодного сумніву немає. Ми навіть в умовах війни, коли це достатньо складно робити, ухвалюємо необхідні закони, інші нормативно-правові акти достатньо оперативно. І реформи, нехай так швидко і не так радикально, як би нам усім хотілося, відбуваються.
Я думаю, насамперед це залежатиме від війни, тому що Європейський Союз, крім демократії, права та всього решти, — це все-таки союз, який оцінює здатність економік. Наша економіка суттєво потерпатиме: чим довше триватиме війна, тим довше вона потерпатиме.
Тому я думаю, що насамперед це буде залежати від тривалості війни, а у другу чергу — від темпів реформ, які ми будемо впроваджувати. І зрозуміло, що це залежатиме від настроїв у європейських столицях.
Але сподіваюся, що все складеться в найкращий для нас спосіб. Мені би, зрозуміло, як будь-якому громадянину України хотілося, аби це відбулося якомога швидше. Але говорити про конкретні роки трошки безпідставно, якщо чесно.
Чи готове українське суспільство прийняти всі ті вимоги та умови, які ставить Євросоюз. Це складний процес, до цього процесу потрібно готуватися. Потрібен час не лише для того, аби впровадити певні закони, адаптувати певні норми законодавства чи провести якісь економічні, політичні перетворення. До цього справді потрібно підготуватися, зокрема психологічно, зокрема населенню. І те, що це буде непросто, абсолютно очевидно.
Ми ще не є членом ЄС, але в певних царинах нас уже сприймають як конкурентів. Абсолютно очевидні речі. І аграрна криза, яка була, і криза з перевізниками. Зрозуміло, що ЄС намагається погоджувати, узгоджувати свої дії та плани. Але кожна країна, попри те, що вона є членом більшої, ширшої спільноти, яка називається Європейський Союз, дбає насамперед про свої національні інтереси. І зрозуміло, що Україна — велика країна. Україна, яка, незважаючи на війну, все одно має певні опції, певні переваги у своєму укладі економіки, сприйматиметься як конкурент.
І зрозуміло, що ЄС йтиме на певні обмеження. До цього треба готуватись і владі, і населенню, зокрема і психологічно. Я просто нагадаю, що у навіть достатньо вузьких, жорстких вимогах, які ЄС висуває, все одно завжди є можливість відстоювати свої інтереси.
Та ж Польща та Угорщина це дуже активно робили, їм удавалося долати перешкоди, долати опір решти країн ЄС для того, аби відстояти інтереси, зокрема свого бізнесу. І в них є доволі ефективні приклади. Як би ми не ставилися до Угорщини, але вона це робила і робила достатньо успішно. Польща — тим більше. Вона дуже жорстко відстоювала інтереси своїх виробників, зокрема аграрних, і досягла певних успіхів.
ЄС — це про те, що ніхто не забороняє, не заважає відстоювати власні національні інтереси. І Україна, яка змушена буде (і зараз змушена, і далі ще більше буде змушена) адаптувати і свою економіку, і своє законодавство до вимог ЄС, усе одно має дбати про власні національні інтереси. Це буде складно, але це треба робити.
Повну версію інтерв'ю із Сергієм Рахманіним слухайте на Radio NV: