«В обстановці протиріч». Саме до цього штампу, видаючи часто бажане за дійсне, вдавалася радянська журналістика, описуючи зустрічі керівників країн Заходу. Але сьогодні цей штамп повною мірою описує який щойно завершився саміт НАТО.
Незважаючи на офіційний оптимізм (все ж ця зустріч у верхах мала відзначити 70-річчя альянсу, який учасники мов накупилися іменували «найуспішнішим союзом»), саме зараз НАТО зіткнулася з однією з найсерйозніших криз за всю історію свого існування. Дональд Трамп, президент Сполучених Штатів, країни, чиї ресурси і військова сила забезпечували міць альянсу, його здатність до швидкого реагування на кризи, відкрито оголошує, що НАТО застаріла. Він вважає, що внесок США в європейську оборону непомірно високий і дає зрозуміти, що безпека — такий же товар, як і всі інші експортні товари. І, отже, європейські союзники повинні за нього платити. Криза настільки серйозна, що французький президент Еммануель Макрон констатує «смерть мозку НАТО», вважаючи союз нездатним виявити основні загрози безпеці і сконцентруватися на їх усуненні.
При цьому Туреччина, роздратована небажанням союзників по альянсу підтримати її дії проти курдів у Сирії, відмовляється підтримати розроблені альянсом плани оборони Прибалтики. Виникає загроза того, що основоположна 5-а стаття підписаного 70 років тому Вашингтонського договору, стаття про колективну відповідь на будь-яку агресію, може виявитися нездійсненною. Про те, наскільки був складним пошук консенсусу на Лондонському саміті, свідчить прийнята на ньому декларація. Замість традиційного багатосторінкового документа, який фіксував колективний підхід всіх країн альянсу до всіх скільки-небудь істотних міжнародних проблем — коротенька заява з дев’яти абзаців. Тобто сфера, де атлантистам вдається досягти згоди, скорочується подібно шагреневій шкірі.
Здавалося б на наших очах, нарешті, реалізується давня мрія спочатку радянських, а потім і російських дипломатів, які не шкодували зусиль, щоб роздути суперечності між членами НАТО. Іронія, однак, полягає в тому, що саме дії Росії, приєднання Криму і секретна війна на Донбасі є основним фактором, що забезпечує солідарність альянсу. Треба сказати, що керівники НАТО дещо знизили зараз градус викриття політики Кремля. Зокрема, генсек альянсу Йенс Столтенберг заявив: «Ми не бачимо зараз ніякої безпосередньої загрози від Росії щодо будь-якого з членів НАТО. Але те, що ми бачимо, це стратегічний виклик. Ми бачимо Росію, яка багато інвестує в нові військові можливості, включно з ядерними». Особливу увагу в Москві викликали заяви французького президента, який повідомив, що без діалогу з Росією неможливо забезпечити європейську безпеку.
Але ось текст коротенької декларації, текст, де, повторю, визначені позиції, за якими зафіксовано згоду. На жаль, Росія — взагалі єдина, звинувачена в агресивних устремліннях: «Агресивні дії Росії є загрозою для євроатлантичної безпеки… Ми приймаємо і будемо продовжувати виважено і відповідально вживати заходів у відповідь на розгортання Росією нових ракет середньої дальності, які призвели до припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності і створюють значні ризики для євроатлантичної безпеки».
Тобто єдина прямо названа загроза — це загроза з боку Росії. Втім, альянс допускає і діалог, але вельми чітко формулює умови для такого діалогу: «Ми залишаємося відкритими для діалогу, а також для конструктивних відносин з Росією, коли дії Росії роблять це можливим». Одним словом, почнете поводитися, як пристойні люди, заходьте, поговоримо. А поки що в день завершення саміту російських дипломатів вислали з ФРН через небажання співпрацювати в розслідуванні вбивства, скоєного в Німеччині людиною, яку підозрюють у зв’язках з російськими спецслужбами.
Я процитував тільки ті пасажі декларації, де прямо йдеться про Росію. Якщо говорити про непрямі докази протистояння з Росією, то про нього свідчать практично всі рішення саміту. Це і план оборони країн Балтії і Польщі, і заява про перетворення космосу на оперативну сферу НАТО, а також про протидію кібер- і гібридним загрозам.
Головний російський начальник дуже вчасно поспішив підтвердити, що і він вважає Північноатлантичний альянс противником: «Сьогодні ми зобов’язані керуватися тим, що розширення НАТО, розвиток її військової інфраструктури поблизу російських кордонів — це одна з потенційних загроз безпеки нашої країни». Будь натовці чеснішими, вони напевно звели б пам’ятник Путіну В.В. прямо навпроти своєї нової штаб-квартири. Сьогодні саме він дає сенс існуванню Північноатлантичного альянсу, саме він і є головною натовською скріпою…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения НВ