Наприклад, на початку свого президентства він виступав проти підвищення пенсійного віку, а потім – за. Спочатку він стояв на смерть за вибори губернаторів, а потім – проти них. Класичним прикладом путінського стилю стала зміна його заяв щодо участі російських військовослужбовців в окупації Криму. Спочатку він говорив, що не має уявлення, що за зелені чоловічки займають півострів; потім визнав, що це були російські військові; завершив же докладною розповіддю про те, як особисто керував процесом захоплення українського Криму, часом навіть підганяючи не цілком розторопного Сергія Шойгу.
Черговий приклад еволюції путінських заяв демонструє історія з отруєнням Сергія і Юлії Скрипалів.
12 березня 2018 року на запитання журналіста BBC про те, чи не несе Москва відповідальності за те, що трапилося, він порадив спочатку «розібратися у себе»: «Ви там розберіться у себе, а потім ми з вами будемо це обговорювати».
18 березня він впевнено заявив, що в особливий (священний?) час – напередодні президентських виборів і футбольного чемпіонату – ніхто в Росії нічого подібного б не зробив: ...це повна нісенітниця, маячня, нонсенс: щоб хтось у Росії собі дозволив подібні витівки напередодні президентських виборів і чемпіонату світу з футболу. Це просто немислимо.
Мабуть, за Путіним, таке зробити після виборів і футболу в Росії – запросто.
25 травня він порадів за здоров'я отруєних: «Нічого цього, слава богу, не сталося, і сам Скрипаль, і його дочка живі, виписалися з лікарні, і, як ми бачили нещодавно на екранах, у всякому разі, дочка його виглядає цілком пристойно, слава богу, всі живі, всі здорові».
Черговий приклад еволюції путінських заяв
12 вересня він розповів, що знає підозрюваних: «Ми вже знаємо, хто вони такі, ми їх знайшли. Сподіваюся, що вони самі з'являться і самі про себе розкажуть. Це буде краще для всіх. Нічого особливого і кримінального немає, запевняю вас».
3 жовтня він повідомив, що Сергій Скрипаль – це «зрадник Батьківщини» і дав зрозуміти, як вчиняють з такими особами в «будь-яких країнах»: «Він просто шпигун, зрадник Батьківщини, розумієте? Є таке поняття «зрадник Батьківщини». Ось він один з них».
Нарешті, 20 грудня Путін публічно визнав відповідальність Росії за спробу отруєння Скрипалів: «Тепер щодо Скрипалів і Хашукджі. Мені тут навіть коментувати нічого. Хашукджі вбитий, це очевидно, всі це визнали. Скрипаль, слава богу, живий. Проте щодо Росії там купа санкцій. Не пприпиняючи, досі про це говорять. А в другому випадку – тиша повна».
Річ у тому, що логічна формула в порівнянні випадків Хашукджі і Скрипалів, запропонована Путіним під час його прес-конференції, добре відома під назвою подвійних стандартів або подвійної моралі.
Суть її полягає в застосуванні на практиці дискримінаційних підходів до оцінки дій різних осіб, груп населення, країн, рас. Подвійні стандарти характеризуються різним застосуванням принципів, законів, правил, оцінок до однотипних дій різних суб'єктів.
Іншими словами, самим фактом одночасного застосування цієї формули до Хашкуджі і Скрипалів, до Саудівської Аравії і Росії, самим приверненням уваги публіки до дискримінаційного, з його погляду, ставлення Заходу до Росії, Путін тим самим показав, що на відміну від Заходу сам він особисто ставиться до цих історій як до однотипних.
Що ж саме в цих випадках є для Путіна однотипним?
Одержані результати (принаймні, проміжні) однотипними назвати важко – Хашукджі загинув, а Сергій і Юлія Скрипаль вижили. Отже, однотипними у свідомості Путіна є не те, що вийшло в результаті, а те, що намагалися з зазначеними особами зробити відповідні держави – Саудівська Аравія і Росія.
Саме на це Путін і поскаржився на прес-конференції. Причому, на його думку, Захід керується не просто подвійними стандартами, а подвійними стандартами у квадраті.
Судіть самі. І Саудівська Аравія, і Росія спробували «остаточно вирішити питання» з Хашукджі і Скрипалями. Причому у Саудівської Аравії це вийшло, а у Росії – ні. Але Саудівську Аравію за скоєне вбивство не карають, а Росію – за одну тільки невдалу (на думку Путіна) спробу – карають ще як («купа санкцій»).
Погодьтеся, – звертається Путін до всього світу, – це абсолютно несправедливо. Мовляв, дії – однотипні, а наслідки – різні. Погодимося. Наслідки – різні. А дії – однотипні.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени