Ну, по-перше, наступ не спинився, а його спинили сили оборони. А то складається враження, що він стишив сам по собі, як вітер.
По-друге, якщо не має втрат території, це не означає, що немає бойових дій.
На деяких ділянках — ще й які. Навіть скажу так: штурмові дії з’явилися там, де їх не було вже пів року.
Звичайно, думаю, Донецькій області стало, можливо, трохи легше дихати, бо противник вимушений був перекинути підкріплення на Курську область. Битви там мають суттєве політичне значення.
В Донецькій області основний удар зараз — це Торецьк і Часів Яр. Задача ворога повністю захопити ці міста, вийти на Костянтинівку і далі на Краматорськ.
Штурмові дії з’явилися там, де їх не було вже півроку
З іншого боку — це напрям Покровськ/Мирноград. Шквал наступу противника там вдалося зупинити. Але ворог не полишає можливості увійти до кордонів Дніпропетровської області. Ну і захопити Покровськ, до якого залишилося декілька кілометрів.
Немає ніяких даних, але повірте, військова інтуїція ще нас не підводила. Думаю, вони формують ще одну групу військ (штурмовиків) на чергову хвилю атаки.
Навмисно затягують перемовини, і будуть атакувати, ще і ще — сподіваючись, що ми дамо слабину. І зможуть створити тиск на нас на перемовинах, коли ми будемо у невигідних позиціях.
Згадайте перемовини у Мінську. Усі їх пам’ятають та критикують, але мало хто пам’ятає, що перемовини відбувалися в невигідних для нас умовах — під час трагічних подій у Дебальцевому.
Тому думаю, Путін ще значний проміжок часу буде намагатись шукати ці наші слабкі місця.
Коротше, все, що я хочу сказати:
Миром на фронті не пахне.
Ніякого затишшя немає.
Розслаблятися не можна.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV