NV Преміум

Сміх і оплески в Росії. Що сказав Путін про Україну

Погляди

25 червня 2025, 15:52

Пітер Дікінсон

Науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today

Викривальна заява кремлівського лідера свідчить про дедалі самовпевненіші настрої в Москві

Президент РФ Володимир Путін вважає, що «вся Україна — наша» — як він заявив минулого тижня. Викривальна заява кремлівського лідера свідчить про дедалі самовпевненіші настрої в Москві, оскільки Росія продовжує повільно, але чітко просуватися вперед на полі бою в Україні на тлі поглиблення розколу Заходу. Вона також слугує своєчасним нагадуванням про безсоромний російський імперіалізм, який є рушійною силою найбільшого вторгнення в Європу від часів Другої світової війни.

Коментарі Путіна прозвучали 20 червня під час його виступу як хедлайнера на Петербурзькому міжнародному економічному форумі — флагманському щорічному заході, який часто називають російським Давосом. «Я багато разів говорив, що вважаю російський і український народи одним народом. У цьому сенсі вся Україна — наша, — сказав Путін гостям форуму. — У нас є старе правило. Там, куди ступає нога російського солдата, — то наше».

Примітно, що заява Путіна про те, що «вся Україна» належить Росії, була зустрінута, як здалося, спонтанним сміхом і оплесками багатьох присутніх на заході в Санкт-Петербурзі. Ця разюче піднесена реакція аудиторії багато що говорить про нормалізацію імперіалістичних настроїв у сучасній Росії після більш ніж 11 років колоніальної війни країни проти сусідньої України.

Багато історичних спотворень Путіна межують з абсурдом

Київ поспішив засудити заяви російського лідера. Президент України Володимир Зеленський заявив, що «виступ» Путіна став підтвердженням його експансіоністських імперських амбіцій, і попередив, що загроза, яка походить від відродження російського імперіалізму, поширюється на «Білорусь, країни Балтії, Молдову, Кавказ, такі країни, як Казахстан, і всі місця на Землі, до яких можуть дістатися російські вбивці».

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звинуватив Путіна в демонстрації «повної зневаги» до мирних зусиль, ініційованих президентом США Дональдом Трампом. «Тоді як Сполучені Штати і весь інший світ закликають до негайного припинення вбивств, головний військовий злочинець Росії обговорює плани з захоплення нових українських територій і вбивства нових українців», — прокоментував Сибіга.

Інші були набагато менш дипломатичні: багато українців звернулися до соціальних мереж, щоб виплеснути свій гнів із приводу цього публічного визнання російського імперіалізму. «Путін каже, що росіяни й українці — один народ, тоді як росіяни бомбардують, ґвалтують і вбивають нас, — прокоментувала українська аналітикиня з питань безпеки Марія Авдєєва. — Ми не ваші брати. Ми — ваші вцілілі».

Зрозуміло, усе це не є чимось абсолютно новим. Презирство до української державності та національної ідентичності, продемонстроване на форумі в Санкт-Петербурзі, глибоко вкоренилося в російській імперській традиції та стає дедалі помітнішою рисою правління Путіна протягом останніх 25 років. Як визнав сам Путін минулого тижня, він постійно стверджує, що українці насправді є росіянами. Ще 2008 року він говорив президенту США Джорджу Бушу-молодшому, що, на його думку, «Україна — це навіть не країна».

Відтоді як у 2014 році почалася війна Росії проти України з захопленням Криму, Путін використовує історію, щоб підірвати легітимність України і виправдати свою власну ескалаційну кампанію імперської агресії. Напередодні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року він зробив незвичайний крок — опублікував ціле історичне есе з 5000 слів, яке читалося як оголошення війни проти української державності. Щойно напад почався, він порівняв своє вторгнення в Україну з імперськими завоюваннями російського царя XVIII століття Петра Великого, стверджуючи при цьому, що він «повертає історично російські землі».

Багато історичних спотворень Путіна межують з абсурдом. Він не згадує про багатовікову боротьбу за українську державність та ігнорує незліченні приклади російської імперської політики, спрямованої на те, щоб змусити українців замовкнути і стерти українську ідентичність. Натомість він стверджує, що Україна — це штучне утворення, створене Леніним і більшовиками на початку двадцятого століття. Путін вочевидь не є шанувальником Вольтера, який майже триста років тому, 1731 року, зауважив, що «Україна завжди прагнула бути вільною».

Нав’язливе заперечення Путіним України задало тон усьому російському істеблішменту і породило настільки ж елімінаційні (ненависницькі) висловлювання багатьох інших кремлівських чиновників. На початку 2024 року колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що «існування України смертельно небезпечне для українців». Зовсім недавно близький помічник Путіна Микола Патрушев заявив, що Україна незабаром може «припинити своє існування». Злісна антиукраїнська риторика стала настільки буденною в контрольованих Кремлем російських ЗМІ, що чиновники ООН вважають, що вона може являти собою «підбурювання до геноциду».

Дії російської армії в Україні в точності повторюють цю геноцидну риторику. У районах України, захоплених Кремлем, тисячі людей були заарештовані за їхню проукраїнську позицію і відтоді зникли у великій мережі в’язниць. Розслідування ООН показало, що ці масові затримання є злочином проти людяності. Жителів окупованих регіонів України, які залишилися, примушують приймати російське громадянство і піддають невпинній русифікації в усіх сферах суспільного життя, при цьому всі сліди української державності та національної ідентичності систематично видаляють або придушують.

Тим часом зусилля Трампа щодо укладення мирної угоди виявилися безплідними багато в чому через безкомпромісну позицію Путіна. Тоді як Україна підтримала пропозицію США про беззастережне припинення вогню, Росія відмовилася зробити те саме. Натомість Москва намагається зірвати переговори про припинення вогню, висуваючи максималістські вимоги, які залишать Україну в міжнародній ізоляції, розділеною на частини, роззброєною та змушеною відмовитися від незалежної ідентичності на користь імперської російської ідеології. Такі умови були б фатальними для української державності.

Широко поширене в Росії переконання, що Україна не має права на існування, допомагає пояснити жорстокість нинішнього вторгнення і перетворює на фарс зусилля США зі встановлення компромісного миру. Останні коментарі Путіна слугують іще одним доказом того, що він не зацікавлений у врегулюванні шляхом переговорів і сповнений рішучості знищити Україну як державу і як націю. Ця крайня форма російського імперіалізму є першопричиною вторгнення.

Поки Росію не змусять відмовитися від її імперських амбіцій і визнати неминучість існування незалежної України, війна триватиме. Цього давно назрілого зрушення у сприйнятті Росії можна домогтися, різко збільшивши західну військову допомогу Україні, посиливши підтримку вітчизняної оборонної промисловості та взявши на себе такі довгострокові зобов’язання, які усунуть будь-які сумніви в колективній рішучості Заходу забезпечити безпеку України. Міцний мир можливий, але він настане тільки тоді, коли Росія визнає, що Україна занадто сильна, щоб бути підкореною.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал

Інші новини

Всі новини