«Кровожерливі англосакси» стали інструментом пропаганди Кремля

що його погляди «різко контрастують із позицією традиційних англосаксонських ЗМІ».

Путін йде в уявний світ середньовіччя

Це поступове перетворення слова «англосакси» на зневажливе позначення не залишилося непоміченим на Заході. Колишня посолка США в Москві Лінн Трейсі 2023 року назвала вживання цього терміна «дуже дивним» з огляду на багатонаціональний характер американського суспільства.

Згідно з повідомленнями, після обрання більш проросійського президента Дональда Трампа з Кремля надійшла настанова не використовувати це слово щодо американців. Однак, схоже, не всі отримали цю інструкцію: пропутінський депутат Державної думи Віктор Водолацький нещодавно застеріг проти створення «англосаксами» «вогнища напруженості» на Південному Кавказі через зусилля США щодо врегулювання конфлікту між Азербайджаном і Вірменією.

Як фахівці з російського дискурсу і пострадянських країн, ми бачимо, що почастішання вживання виразу «англосакси» відображає глибші тенденції, пов’язані з тим, як Путін використовує історію, щоб виправдовувати вторгнення в Україну й очорняти своїх передбачуваних ворогів, водночас розпалюючи політичні протиріччя в Європі та Америці.

Хто такі англосакси?

Перші англосакси являли собою хвилі завойовників — німецьких племен Європи, таких як юти, англи і сакси, — які вторглися в Англію в V-VI століттях.

Альфред Великий об'єднав ворогуючі князівства південної Англії в IX столітті і проголосив себе королем англосаксонського королівства. Проте цей термін набув широкого поширення лише набагато пізніше — вже після того, як «англосаксонський період» завершився завоюванням Англії франкомовними норманами 1066 року.

Насправді лише за часів Генріха VIII, у XVI столітті, вчені почали звертатися до англосаксонського походження англійців, прагнучи в такий спосіб відокремити країну від католицької Європи — черговий приклад використання історії в політичних цілях.

Справжньої популярності термін набув у XIX столітті, коли його включили у псевдонаукові расистські теорії, що виправдовували існування Британської імперії. Цьому прийшов кінець із початком Першої світової війни, коли Британія й Америка опинилися в союзі проти Німеччини — батьківщини Саксонії. 1917 року британська королівська сім'я навіть змінила прізвище з Саксен-Кобург-Готська (Saxe-Coburg-Gotha) на Віндзор (Windsor).

Навіть президент США Вудро Вільсон — визнаний расист — наполягав, що американці не є англосаксами.

Так все і залишалося до 1964 року, коли американський професор Е. Дігбі Балтцелл (E. Digby Baltzell) опублікував книгу The Protestant Establishment («Протестантський істеблішмент»), зробивши популярним термін White Anglo-Saxon Protestant (WASP) — «білий англосаксонський протестант», який позначав американців середнього класу європейського походження.

До 2000-х років словом «англосакси» (Anglo-Saxon) користувалися переважно білі супремасисти, вживаючи його як синонім сучасного «білого населення». Наукові журнали та асоціації, що займалися Середньовіччям, відмовилися від терміна «англосакси» через його расистські конотації.

Зробити Москву знову середньовічною!

Саме на цьому тлі, в той момент, коли термін «англосакси» був присвоєний білими шовіністами, слід розглядати його сучасне російське використання. Російська пропаганда вже давно прагне випинати вкрай праві рухи в Європі та США, з якими «національний консерватизм» Путіна має очевидну ідейну спорідненість. Ця риторика використовується для внесення розколу в західні демократії та підриву ліберального світового порядку. Мета — представити США і Велику Британію як войовничі «англосаксонські» нації, щоб відштовхнути від них Францію, Німеччину та інші європейські країни.

У ширшому сенсі, звернення до «англосаксів» відображає російське сприйняття світової політики як «зіткнення цивілізацій», у якому Росія бачить себе носієм цінностей справжньої, традиційної Європи. Таке мислення спирається на віковічні страхи перед підступним західним зазіханням на російську державу.

Ця риторика також вписується у звичний для Путіна прийом — звернення до середньовічного минулого Росії — для пояснення сучасної політики, навіть якщо доводиться пов’язувати навалу тюркських племен XI століття із заходами проти COVID-19. Путін намагався виправдати вторгнення в Україну, стверджуючи, що сучасна Росія — прямий спадкоємець Київської Русі IX століття, а отже, українці — це «насправді росіяни».

Російський уряд вклав величезні зусилля в те, щоб переконати своїх громадян, ніби їхня ідентичність сягає далекого середньовіччя — часів, коли Англією правили англосакси. Але, спираючись на застарілу термінологію, популярну серед груп білих шовіністів, і використовуючи її для сіяння ворожнечі та розколу на Заході, Путін, схоже, йде в уявний світ середньовічного минулого.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation