Три головні цілі Путіна на саміті БРІКС. Чого вдалося домогтися

Ну для того, щоб, по-перше, підживлювати його власну легітимність в очах населення і в своїх власних очах, а також для того, щоб вбивати надії всіх тих, хто сподівається на швидке завершення війни. Чому? Тому що Володимир Путін вважає, що доки він особисто користується популярністю, то буде користуватися популярністю і найголовніше його починання, тобто велика війна. І для підтримки ось цієї легітимності йому, звісно, потрібне визнання з боку країн Глобального Сходу і південних країн третього світу. І насправді йому ще, звісно, дуже потрібно, щоб ці країни налагодили з ним таку-сяку економічну взаємодію.

Друге його завдання — це домогтися збереження високих цін на нафту у 2025-му році. Річ у тім, що 2025-го року, якщо ціни на нафту впадуть, у Путіна просто не залишиться грошей на ведення війни.

Ну і третє завдання. Він би, звичайно, хотів запустити процес створення єдиної валюти або паралельної системи платежів, яка була б незалежною від Заходу. Без вирішення цієї проблеми Росії зараз загрожує тотальний дефіцит усього. Чому? Тому що країни Заходу, особливо США, докладають дуже серйозних санкційних зусиль у тому, щоб максимально обмежити російську торгівлю. Ну і плюс, звісно, через те, що сучасні товари не надходять до Росії або надходять в обмежених кількостях, Росії загрожує дуже серйозна технологічна деградація і, як наслідок, нестача товарів, інфляція.

У Путіна просто не залишиться грошей на ведення війни

Ну і чого ж вдалося досягти Володимиру Путіну в плані вирішення трьох цих завдань? На мій погляд, практично нічого. Дивіться, єдиного блоку точно не вийшло. Китай та Індія оголосили, що ставати противниками Заходу вони ніяк не хочуть і взагалі навіть не збираються. І хочуть із цим Заходом, який Путін ненавидить, співпрацювати і розвивати свої відносини. Вони кажуть, що ну так, є ось такий блок, як БРІКС, дуже добре, але ми не збираємося цим блоком іти воювати проти Заходу або навіть протиставляти себе Заходу. Це, кажуть, у наші інтереси не входить, ми хочемо із Заходом нормально співпрацювати і торгувати. Індія навіть відмовилася пускати в БРІКС Туреччину через те, що Ердоган, президент Туреччини, дуже багато робить вкрай антизахідних заяв. Індії це не подобається, вона каже, ми з цим божевільним в одному полі, як то кажуть, сидіти не хочемо, тому антиєвропейські промови, нехай Ердоган штовхає на якихось інших форумах, як члена БРІКС ми його не пустимо.

Також Сі Цзіньпін, китайський голова, два рази протягом одного заходу, протягом цього саміту, публічно сказав Володимиру Путіну, що той має якомога швидше закінчувати війну. Крім того, прямо під час цього саміту, візиту Сі Цзіньпіна до Казані, Китайська Народна Республіка під тиском Сполучених Штатів заборонила експорт комплектуючих для виробництва дронів до РФ. Це загрожує обернутися дуже серйозними проблемами для російських дроноводів.

Загалом, Китай та Індія дали ясно зрозуміти Володимиру Путіну, причому у нього ж прямо вдома, що його антизахідна авантюра занадто затягнулася, що все це діло пора закінчувати і все це дуже недобре. До речі, Туреччина оголосила одночасно, що припиняє реекспорт західних мікрочипів, узагалі товарів подвійного призначення зі США та Європи в Росію. Тобто раніше це ввозилося все зі США і Європи в Туреччину і з Туреччини експортувалося в Росію. Зараз Туреччина це заборонила, знову ж таки під тиском США. Крім того, турки залишили тільки один банк для ведення справ із Росією. Причому банк маленький, що називається сміттєвий, через нього проводити платежі дуже ризиковано і великі платежі не можна проводити, тому що сам банк не дуже великий.

Тобто ось така ось історія зараз трапилася зі створенням єдиного фронту антизахідного. Не вийшло єдиного антизахідного фронту, але ще гірше, знаєте, що? Те, що в Казань приїхали далеко не всі запрошені. Наприклад, президент Сербії Александар Вучич не приїхав, президент Бразилії Лула да Сілва не приїхав, але найголовніше не було Мухаммеда Бен Салмана.

Це наслідний принц Саудівської Аравії і це проблема, власне, номер два. Підтримати високі ціни на нафту у 2025 році Володимир Путін планував за допомогою Саудівської Аравії. А Саудівська Аравія вирішила: гроші потрібні просто зараз і гроші дуже великі, а раз нафту не виходить тримати на високому рівні, то будуть саудити продавати цю нафту за меншими цінами, але значно більше самої нафти. І таким чином потік грошей до Саудівської скарбниці збільшиться. При цьому конкуренти саудівської нафти підуть з ринку, оскільки видобувати їхню нафту за низьких цін на нафту буде вже невигідно.

Ну, приблизно те ж саме, саме це сталося в 1980-ті роки, коли за допомогою американців саудити обвалили ціни на нафту в усьому світі й у такий спосіб викинули Радянський Союз із нафтового ринку. Радянський Союз залишився без грошей і розвалився. Саудівська Аравія вже оголосила, що збирається повторити ту саму комбінацію у 2025-му році, але не через якусь особливу ненависть до РФ, а просто через те, що їй гроші потрібні.

Для Путіна 2025-й рік дуже важкий у плані ресурсів. Гроші реально закінчуються. Фонд національного добробуту, ось ця калитка, уже майже повністю спустошена. Бюджет на 40% практично російський, військовий. Усі витрати йдуть у військову сферу. Експерти називають бюджет на 2025 рік фантастичним. Чому? Тому що там закладено доходи, яких, найімовірніше, не буде. Їх просто не вдасться отримати. Ну і досить високі ціни на нафту. Там закладено близько 70 доларів за барель. А нафта і нафтопродукти, щоб ви розуміли, це приблизно 65% усіх надходжень до російського бюджету. І якщо ціна на нафту впаде на 30 або вже тим паче на 40%, то Росія у 2025-му році опиниться взагалі без грошей. Нічого іншого вона просто не виробляє такого, що користувалася б попитом на зовнішніх ринках. Тому ціна нафти — це найголовніший бюджетний показник Росії. Якщо з ним щось погано, то і з усім бюджетом теж усе буде погано. Так ось, щоб зберегти ціну на нафту на прийнятному рівні, Володимир Путін і кликав Мухаммеда Бен Салмана на саміт у Казань. І збирався його там обробляти. А той не приїхав. І ось тепер Путін може опинитися, звичайно, в ситуації, коли грошей на війну просто не залишиться за таких умов.

У Росії взагалі, у принципі, ця війна відрізняється від попередніх тим, що її ведуть виключно за гроші. Володимир Путін тут, насправді, вчинив досить розумно. Тому, що він пам’ятає, що Афганістан, Чечню і до цього Першу світову війну, Японську війну, Кримську війну на голому патріотизмі вели завжди і доводили тодішніх правителів російських, царів, генсеків, президентів і всіх інших — до путчів, до революції і до зміни влади з усуненням і смертю головної дійової особи. Путіну цього, звичайно, не хочеться, тому він вирішив: так, на патріотизмі ми далеко не заїдемо, давайте мотивацією будуть у нас гроші. Ну, відповідно, за такої мотивації залишитися без грошей означає залишитися без армії.

Якщо нафта стане дешевою, якщо грошей не буде, то й охочі воювати швидко вичерпаються. Доведеться або війну програвати, або набирати народ у полки по-старому, тобто палицевою системою, силою. Ну, а силою небезпечно для його влади. Чому? Знову ж таки, дивіться, приклад Афганістану, Чечні, раніше Першої світової, Японської війни, Кримської війни. Усе те саме, силою набирали людей, люди воювати не хотіли, у результаті почався розклад армії, і ця армія так чи інакше сама скидала свого правителя. Коротше, треба було Путіну на цьому саміті кров з носу домовитися з арабом, який узяв і не приїхав. Ось це велика проблема.

Третя проблема, яку Путін хотів вирішити в межах цього саміту, це припинення кризи неплатежів. Через американські санкції банки в усьому світі зараз відмовляються безпосередньо мати хоч якісь контакти з Російською Федерацією. Тому потрібно було обов’язково Путіну вирішити проблему неплатежів під час ось цього саміту, але знову ж таки не вийшло. Чому? Тому що навіть сам Путін визнав — ми не можемо створити єдину валюту. Не виходить це з однієї простої причини. Нинішня фінансова система, до якої входять практично всі банки і фінансові установи світу, ну крім зовсім вже сміттєвих природно, такі на кшталт північнокорейського центрального банку або там іранського, як ось ця фінансова система будувалася довго, старанними, найрозумнішими людьми планети будувалася для максимального спрощення платежів, для забезпечення залізної дисципліни, суворої безпеки і так далі. Тобто, коротше, це чудова налагоджена машина, яка ідеально справляється з поставленим перед нею завданням переказу однієї суми з одного банку до іншого банку з мінімальними втратами та швидко, надійно і якісно. Відмовлятися від цієї системи, це, як відмовитися від водогону і каналізації, живучи на 22 поверсі багатоповерхового будинку. У принципі, можна, звичайно, напевно, так прожити, але дуже важко і незручно.

Путін же сам, живучи на дуже високому 20 поверсі багатоповерхового будинку, з цієї системи випилявся. Виламав собі труби каналізації і водогону і тепер каже сусідам по будинку — а давайте на зло кербуду (тобто американцям), влаштуємо собі окрему каналізацію і окремі водогони, будемо їх самі використовувати і кербуду грошей платити не будемо. І він нам не заважатиме заштовхувати в цю саму каналізацію всякі заборонені речі, які там бути не повинні. Ну і сусіди йому кажуть: тут тебе розуміємо, кербуд нам теж не подобається, але будувати окрему систему каналізації та водогону ми не будемо. По-перше, ми не вміємо, по-друге, це дуже дорого, по-третє, він уже чітко сказав, що якщо ми почнемо її будувати, то він нас від'єднає від своєї системи каналізації та водогону, а ми без неї жити не хочемо і ганяти відходи по своїх якихось трубах саморобних разом із росіянами ми не будемо. Ми до такого не готові, коротше, ви вже самі якось це питання вирішуйте, відрами носіть або щось, тільки на нас не пролийте, а ми вам поспівчуваємо, але допомагати вам не будемо.

Путіну м’яко, ну, загалом, так зрозуміло, упевнено пояснили, що ніхто з ним не братиме участі в будівництві окремої фінансової системи, якогось платіжного протоколу, нікому це не треба. Незважаючи на десятиліття криків, які лунають у російських ЗМІ про те, що долару скоро кінець, але все одно весь світ долар продовжує любити і поважати. Немає на світі, я думаю, бізнесмена або торговця, який сказав би, що долари йому не потрібні, що долари він приймати відмовляється. Долари потрібні всім, долари всі люблять і любов ця залишається палкою, сильною і незмінною, я думаю, такою вона і буде, доки, принаймні, Сполучені Штати залишаються найсильнішою в економічному плані країною світу.

Загалом, у Володимира Путіна на саміті БРІКС не вийшло домогтися нічого і з будівництвом ось цієї паралельної системи платежів, ні єдності не вийшло, ні з нафтою питання вирішити не вийшло. Результат саміту, на мій погляд, для Володимира Путіна нульовий, якщо вже не зовсім негативний.

Ну, на підсумковій прес-конференції Путін був один, був роздратованим, навіть злим, як мені здалося. У нього знову запитали, чого він узагалі поліз в Україну (запитання поставив йому журналіст BBC Стівен Розенберг). І Путін почав перераховувати образи, які заподіяв йому Захід з часів царя Гороха, що і те зробив Захід неправильно, і це, і НАТО розширили, обдурили його, і влаштували переворот у Києві. Загалом, весь звичайний цей набір. Чого він поліз в Україну, Путін так і не сказав. Обдурили його — каже. Ну, і наскільки я зрозумів, сенс його спічу взагалі був у тому, що він просто не міг терпіти, що Захід з нього, так би мовити, знущався, і він хотів утерти Заходу носа, і тому, власне, вторгся в Україну. Але все пішло шкереберть. Прямо крик душі був. Він в особі Розенберга звертався до всього, так би мовити, західного світу. Я думаю, йому справді було прикро, боляче було навіть якоюсь мірою, що Захід його відштовхнув, не став вважати рівнею собі, і поставився до нього як до чергового напівбожевільного дикуватого диктатора. І тепер ось Путін намагається помститися і Україні, яка не захотіла визнавати в ньому свого правителя, і Заходу, який принизив Путіна з його точки зору і підтримав Україну.

Однак, незважаючи на ось ці всі образи, незважаючи на те, що у нього явно не вийшла війна, як він її планував, Путін все одно сподівається перемогти. Але я думаю нічого в нього не вийде, якщо він не наважиться на якісь ультра-радикальні рухи, на кшталт нападу на країни Балтії, для того, щоб швидко і катастрофічно змінити всю геополітичну ситуацію в Європі.

Більше слухайте у відеоблозі Івана Яковини на Radio NV